12 квітня Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став партнером Poltava Online Future Day у Всесвітній день авіації та космонавтики, Міжнародного дня першого польоту людини у космос, присвяченого пам’яті першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка, а 14 квітня відбувся студентський науковий круглий стіл до Міжнародного дня польоту людини в космос, присвячений пам’яті кандидата історичних наук, доцента Надії Кочерги та 90-річчю університету.
Ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор Володимир Онищенко став спікером Poltava Online Future Day. Співорганізаторами та партнерами події стали: Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтавський музей авіації і космонавтики, «Філія Національного військово-історичного музею України – Музей важкої бомбардувальної авіації», Полтавська міська організація ветеранів космодрому «Байконур» Аерокосмічного товариства України, студія STEAM-освіти «Технолаб», об’єднання «Online Univer».
Долучитися мали можливість полтавці і всі бажаючі обговорити актуальні проблеми світової та української космонавтики, збереження та примноження надбань полтавських науковців в сфері космічної тематики, причини утворення «вакууму» в космічній тематиці, стратегії виходу з «кризи нових соціальних технологій», проблеми розвитку високих технологій та перспектив України у найближчому майбутньому. Модерував обговорення лідер республіканського руху Полтавщини Олег Слизько.
«Саме під полтавським небом зароджувалася мрія про освоєння космічного простору і теорія міжпланетних польотів. На полтавській землі народились і втілювали мрії два основоположника ракетно-космічної галузі – Олександр Засядько і Олександр Шаргей (більш відомий як Юрій Кондратюк).
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з 1997 року носить ім’я видатного українського інженера-винахідника, який проклав шлях до Місяця. Рівно через 10 років, до 120-річчя з дня народження Юрія Кондратюка, ініціював відкриття пам’ятника генію, який випереджав свою епоху. Проєкт розробили наші викладачі: архітектор Андрій Конюк і скульптор Валерій Голуб.
Юрій Кондратюк відкрив людству нові можливості. Американське агентство NASA в рамках програми «Аполлон» відправило космічні кораблі на Місяць «трасою Кондратюка». Полтавець мріяв про завоювання міжпланетних просторів і його мрія стала реальністю.
У нашому університеті шанують його внесок у розвиток вітчизняної та світової інженерної думки та надихаються для сучасних розробок. Можу з впевненістю сказати, що Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» є саме тим майданчиком в Україні, де здійснюються найнеймовірніші мрії.
Взяв участь у Poltava Online Future Day – говорили про видатне минуле і міркували про майбутнє України як високотехнологічної держави. В епоху Індустрії 4.0. наш університет впевнено розвивається на засадах цифровізації та передових технологій. Національний університет імені Юрія Кондратюка – лідер сучасної освіти, де студенти навчаються на високотехнологічних спеціальностях, які потрібні для розвитку економіки України!» – прокоментував Володимир Онищенко та розповів про нові можливості для молоді, які дає університет (відео доступне на Youtube-каналі «Полтавська політехніка»).
Також ректор показав кілька унікальних артефактів, які зберігаються у Народному музеї імені Надії Кочерги Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: годинник з будинку Юрія Кондратюка, відтворене креслення «траси Кондратюка», автографи, які залишив під час візитів до університету перший космонавт Незалежної України Леонід Каденюк.
«Варто згадати імені тих полтавців, без яких освоєння космосу не стало б можливим, зокрема «Велеса космонавтики» Юрія Кондратюка. А без менеджерського та наукового таланту Сергія Корольова світ, можливо, й не довідався б про Юрія Гагаріна. На жаль, в Україні імена молодих українських науковців не надто відомі, ми ще не навчилися цінувати наших співвітчизників, тому вони розвиваються на Заході – Андрій Колесник, Мирослав Василенко, Андрій Музиченко. Зокрема, Музиченко запропонував апарат Mars Hopper – марсохід, який братиме живлення із льодового покриву Червоної планети. На відміну від тих же ж КНР, Індії, США, на жаль, Україна – це єдина з «космічних країн», яка не має своєї космічної стратегії. Україну чекає дві альтернативи – або аграрна «супердержава», при якій буде абортування освіти, науки й технологій, зокрема космічної галузі, або високотехнологічний устрій із нанотехнологіями, генною інженерією, космічними дослідженнями, зокрема наноробототехнікою в умовах Четвертої промислової революції», – зазначив Владлен Орлов, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики.
Своїми спогадами про зустрічі з геніальними конструкторами та професійну діяльність на космодромі «Байконур» поділилася голова Полтавської міської організації ветеранів космодрому «Байконур» Аерокосмічного товариства України Вероніка Шостак.
Досвідом по втіленню іноваційних технологій в освіті та науці поділилися керівник студії STEAM-освіти «Технолаб» Владислав Кушніров, активісти об’єднання «Online Univer» Андрій та Олег Голоти.
Обговорення цих тем продовжили майбутні фахівці і науковці 14 квітня у рамках щорічного студентського наукового круглого столу з нагоди Міжнародного дня першого польоту людини у космос. Засідання велось двома мовами (українською і англійською). У роботі наукового круглого столу на платформі Zoom долучилися понад 85 учасників – студентів та науково-педагогічних працівників університету та Полтавського коледжу нафти і газу.
Ректор університету Володимир Онищенко відкрив онлайн-конференцію вітальними словами: ««Надзвичайно приємно привітати усіх учасників конференції – студентів та науково-педагогічних працівників університету і коледжу. Формат проведення заходу для нас поки що незвичний та я переконаний – після закінчення карантину, ми практикуватимемо таку форму проведення конференцій, круглих столів й надалі. Це стане нормою нашого життя, переважна кількість наукових дискусій перейде в онлайн – режим. Величезна подяка кафедрі українознавства, культури та документознавства за послідовність та продовження добрих освітніх традицій. Безумовно, Надія Костянтинівна Кочерга зробила гарну справу, започаткувавши проведення наукового зібрання, присвяченого польоту людини у космос. Тепер щороку ми зустрічаємося та ведемо дискусії про наукові здобутки наших співвітчизників, полтавських науковців та особистостей зі світовим ім’ям. Наш університет пишається тим, що носить ім’я відомого полтавця Юрія Кондратюка, чия мрія – підкорити космос – здійснилася. Ваші мрії теж неодмінно здійсняться – наш університет у цьому допоможе».
Участь у конференції також взяли Ірина Передерій, завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства, Андрій Пушкарьов, директор Полтавського музею авіації та космонавтики, Ірина Пістоленко, завідувач НДС Полтавського музею авіації та космонавтики, Анна Агейчєва, декан гуманітарного факультету.
Модерувала конференцію Олена Вітринська – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства.
«Цьогорічний науковий стіл ми присвячуємо двом ювілейним датам – 90-річчю від дня заснування нашого університету та вшануванню доброї пам’яті засновниці нашої кафедри, авторки нової експозиції Народного музею історії університету Надії Костянтинівни Кочерги. Вона, як історик та науковиця, зробила вагомий внесок у дослідження біографії вченого зі світовим ім’ям Юрія Кондратюка та сприяла популяризації постаті, встановленню достовірних сторінок його життєпису», – зазначила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету імені Юрія Кондратюка Ірина Передерій.
Шестеро студентів і магістрантів університету виступили з науковими доповідями, які охопили аналітику минулих досягнень полтавських науковців та сучасні тенденції (Анастасія Виповська, магістрантка групи 501-ГФ: «A pioneer of astronautics from Poltava in International Space Hall of Fame» (науковий керівник – декан гуманітарного факультету А.О. Агейчева), Роман Микуця, студент групи 201-ГД: «Новаторська і раціоналізаторська діяльність Юрія Кондратюка в галузі механіки, будівництва й альтернативних джерел енергії» (науковий керівник – доцент кафедри УКД О.В. Вітринська), Катерина Дяченко, магістрантка групи 501-ГД: «Життя, віддане служінню науці й університету (пам'яті Н. К. Кочерги)» (науковий керівник – доцент кафедри УКД Л.А. Чередник), Юлія Ільющенко, студентка групи 101-пГД: «Уявлення про будову Всесвіту в культурах стародавніх цивілізацій»– (науковий керівник – доцент кафедри УКД В.Ю. Вощенко), студентка групи Д-2-1 Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету імені Юрія Кондратюка «Конструктор ракетно-космічної техніки – Володимир Челомей» (науковий керівник – викладач комп’ютених дисциплін О.Г. Сидорина), Вікторія Попова, студентка групи 201-ГФ: «Роль SpaceX у освоєнні космосу» (науковий керівник – доцент кафедри УКД А.В. Нарадько).
Юрію Васильовичу Кондратюку (Олександру Гнатовичу Шаргею), як генієві космічних теорій, присвячена окрема експозиція в Міжнародній космічній залі слави. Наскільки його постать відома не лише в Україні, а й в усьому світі і як він зараз пошанований, розповіла Анастасія Виповська, магістрантка гуманітарного факультету.
Чому університету присвоєно ім’я Юрія Кондратюка, чи виправдане таке урядове рішення? Це ім’я асоціюється передусім з космічними розробками, але геній вченого виходить далеко за межі суто космічної тематики. Космос для нього залишається мрією, щоденне життя дослідника було тісно пов’язане з інженерією, пошуками альтернативних джерел енергії. На цьому закцентував увагу аудиторії студент – другокурсник університету Роман Микуця.
У Народному музеї історії університету є окрема експозиція, присвячена науковій діяльності відомого полтавця, до створення якої свого часу доклала чимало зусиль к. іст. н., фундаторка кафедри українознавства, культури та документознавства, радниця ректора університету Надія Костянтинівна Кочерга. Вона була уважним біографом славетного земляка, чимало часу віддавала написанню наукових розвідок про нього. У 2020 році Надія Кочерга мала б відзначати свій ювілей, але, на жаль, ось уже два роки, як вона відійшла у вічність. Організатори не могли оминути увагою внесок видатної колеги у збереження історії університету та становлення рідної кафедри.
«Коли говорять про людей, відданих своїй справі, досить часто згадують відомі історичні постаті. Але вони є й серед наших сучасників. Такою неординарною була й залишається у нашій пам’яті Надія Кочерга – відома науковиця, Заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти України, лауреатка численних наукових премій. Протягом життя у науковиці було особливе ставлення до книг, вона вражала колег своєю начитаністю та ерудованістю. Під час навчання у Полтавському державному педінституті ім. В.Г. Короленка мала можливість слухати лекції провідних вітчизняних істориків, це й визначило весь подальший шлях. Понад 30 років життя віддала науковій та викладацькій діяльності, переймалася проблемами колег, жила університетом. ЇЇ поважали за інтелігентність та принциповість, високу професійну компетентність. Авторству Надії Кочерги належать слова Гімну, символіка Національного університету імені Юрія Кондратюка. Важко переоцінити її внесок у освітню історію закладу вищої освіти, тому рішенням науково-педагогічного колективу восени 2018 року Народному музею історії університету було присвоєно ім’я Надії Кочерги», – детально проаналізувала життєвий шлях науковиці Катерина Дяченко, магістрантка гуманітарного факультету.
Цікаві відомості про конструктора ракетно-космічної техніки Володимира Челомея, чия мати була випускницею Інституту шляхетних дівчат, презентувала у своїй доповіді студентка другого курсу Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олена Маслівець.
Жваве обговорення викликав виступ студентки Вікторії Попової про роль американської компанії SpaceX та її керівника Ілона Маска у освоєнні космосу.
«Основне досягнення компанії Ілона Маска – виготовлення та запуск надважких космічних ракет, запуск однієї з яких було здійснено в 2018 році зі стартового майданчика у штаті Флорида. Конкуренти компанії критикують її керівника за ідеї польоту людини на Марс найближчим часом. Політ, метою якого стане заснування колоній на «Червоній планеті», компанія планує вже 2023 року», – розповіла Вікторія Попова.
Кожна доповідь викликала активно обговорювалась в чаті відеоконференції.
«Безперечно, подібні заходи сприяють розвитку не лише студентської науки, а й поглиблюють загальний інтерес до процесу пізнання у молоді», – підсумувала Олена Вітринська.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
