18 травня молоді вчені Полтавської політехніки взяли активну участь в масштабній науковій події, організованій Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України – «Ніч молодіжної науки-2021». Науковці провідних українських університетів і фахівці державних наукових установ обговорили актуальні проблеми та перспективи розвитку української науки в умовах всесвітньої пандемії COVID-19. Модерувала наукову подію кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Національного авіаційного університету Анастасія Сімахова.
До участі у науково-популярному заході долучилися 35 молодих науковців – представників провідних українських закладів вищої освіти: Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, Національного авіаційного університету, Київського національного університету культури і мистецтв, Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, Луцького національного технічного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, фахівці державних наукових установ – Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, представники Ради молодих вчених Дніпропетровської та Харківської областей. Робочі мови заходу – українська та англійська.
Наукові кейси діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» презентували 6 молодих вчених політехніки:
-
Анна Павельєва – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу з доповіддю «Проблеми перекладу фразеологічних одиниць в перших збірках М. В. Гоголя на англійську мову»;
-
Альона Буряк – кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та туризму з доповіддю «Основні наукові досягнення молодих вчених кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
-
Олександр Петраш – кандидат технічних наук, доцент кафедри нафтогазової інженерії та технологій з доповіддю «Нормативне забезпечення модернізації обладнання нафтогазової промисловості України»;
-
Наталія Максюта – асистентка кафедри прикладної екології та природокористування з доповіддю «Моніторинг атмосферного повітря в агломераціях»;
-
Катерина Оксененко – аспірантка кафедри будівельних конструкцій з доповіддю «Сталевий спірально-фальцевий силос – прогресивна конструкція для зберігання сипучих матеріалів (керівник: д.т.н., професор Сергій Пічугін);
-
Катерина Мосійчук – аспірантка кафедри нафтогазової інженерії та технологій з доповіддю «Нормативне забезпечення модернізації обладнання нафтогазової промисловості України» (керівник: д.ф.-с.н., с.н.с., Михайло Лубков).
«Вже вдруге проводимо наукову зустріч з залученням кращих молодих вчених країни, щоб разом порозмірковувати над динамічним розвитком молодіжної науки, обговорити сучасні тенденції та визначити основні концептуальні кроки по впровадження нових якісних змін в українську науку. Наразі молоді вчені нашої країни мають можливість продемонструвати власні наукові здобутки та результати науково-технічної діяльності, тому висловлюю слова щирої вдячності нашим спікерам за ґрунтовну підготовку цікавих доповідей, що потребувала величезних сил, часу та життєвої енергії.
Вимоги до наших лекторів були надзвичайно високими, проте всі ви, без винятку, впоралися з поставленими завданнями, а ми здобули нові корисні знання. Наші молоді науковці – це вчені майбутнього, з власним баченням вирішення актуальних проблем та завдань. Бажаю успішних виступів, плідних дискусій та позитивного настрою!» – привітала учасників голова Ради молодих вчених при МОН України Олеся Ващук.
Програма виступів була надзвичайно насиченою – від обговорення нових полісахаридних матриць для імобілізаціїї біологічно-активних речовин, ключових компетенцій «Освіта - Наука - Агробізнес», авторської концепції «7 ключів креативності» у освітній діяльності педагога, удосконалення технології безглютенових макаронних виробів з додаванням псиліуму, помилок в мові рекламних текстів до презентації робіт учасників конкурсу «Космічні фантазії-2021».
Науковиця гуманітарного факультету Полтавської політехніки – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва презентувала унікальне перекладознавче дослідження, що стосувалося особливостей перекладу фразеологічної мови творів відомого письменника Миколи Васильовича Гоголя.
«Під час роботи над дослідженням було виділено шість основних способів перекладу фразеологізмів в «українських» повістях Миколи Гоголя – фразеологічний еквівалент, частковий еквівалент (контекстуальний) або аналог, описовий переклад, антонімічний переклад, калькування та комбінований переклад. Описові переклади використовуються фахівцями найчастіше», – прокоментувала авторка наукового дослідження.
На прикладі представленої шестисегментної діаграми присутні мали можливість простежити частоту вживання тих чи інших мовних еквівалентів. Під час проведення дослідження науковиця проаналізувала сім повістей Миколи Васильовича Гоголя та виокремила 436 фразеологічних одиниць, пов’язаних з концептом «Бог» і «Чорт» та їхніми варіаціями і взятих автором з просторічної мови , народних висловів, пісень. Така перевага фразеологічних висловів над іншими типами фразеологізмів обумовлюється, в першу чергу, специфікою гоголівської мови, багатої на прислів’я, приказки, народні порівняння та крилаті вислови, ідіоми часто доповнені та розширені автором.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри нафтогазової інженерії та технологій Олександр Петраш та аспірантка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Полтавської політехніки Катерина Мосійчук виступили зі спільною доповіддю «Нормативне забезпечення модернізації обладнання нафтогазової промисловості України», у якій проаналізували фактори позитивного та негативного впливу на нафтогазову галузь.
«Розвиток технологій буріння свердловин забезпечується запровадженням більш досконалого бурового обладнання. Якісний та своєчасний нормативний супровід інноваційного розвитку галузі сприяє швидкому засвоєнню ринком нових технологій буріння. Видобувні компанії мають внутрішні нормативи щодо визначення вартості робіт, тоді як у державного замовника відсутні актуальні стандарти національного рівня на ті ж самі роботи. Відповідно держава, у статусі замовника, позбавлена можливості обґрунтовано оцінювати вартість надання послуг підрядником. Питання оновлення вітчизняної нормативної бази на буріння свердловин є актуальним завданням», – прокоментувала Катерина Мосійчук.
Метою представленої роботи стало наукове обґрунтування необхідності розробки національного стандарту з кошторисними нормативами на буріння сведловин, які будуть обов’язковими до виконання на території України незалежно від форми власності та країни походження сервісної компанії, яка надає послуги з буріння. Представлені результати наукового дослідження стануть в нагоді очільникам та фахівцям провідних нафтогазових та нафтогазосервісних компаній.
«Через сильно обмежені відомості щодо вартості буріння свердловин, дуже складно визначити наскільки доцільно інвестувати кошти в буріння нових свердловин у Туреччині, яка наразі є лідером ринку геотермального буріння в Європі, що й стало причиною значного зниження вартості цих робіт. Це є важливим кейсом і для України, оскільки інвестиції у буріння та його відповідний супровід можуть легко вивести нашу країну у лідери галузі та забезпечити приток інвестицій до економіки», – наголосив Олександр Петраш.
Науковиця Наталія Максюта та аспірантка кафедри будівельних конструкцій Катерина Оксененко презентували моніторингове дослідження атмосферного повітря в агломераціях та унікальну розробку сталевого спірально-фальцевого силоса – прогресивної конструкції для зберігання сипучих матеріалів, що стануть корисними фахівцям-практикам.
Кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Альона Буряк розповіла про основні наукові досягнення молодих вчених кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту.
Варто відзначити високий рівень проведення заходу, доброзичливу та невимушену атмосферу, позитивний настрій під час наукових дискусій та обміну думками. За словами голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України Олесі Ващук, науково-популярний захід «Ніч молодіжної науки-2021», що проводився вже вдруге, відбувся успішно, тому важливо і надалі популяризувати, розвивати молодіжну науку.
Усіх учасників «Ночі молодіжної науки-2021» відзначили персональними сертифікатами Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Минулого року викладач-айтішник представив наукову розробку під час «Ночі молодіжної науки-2020», молоді науковці політехніки представили успішні кейси діяльності на першому Всеукраїнському форумі молодих вчених, а молоді вчені університету і Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України обговорили перспективи науково-освітньої співпраці в умовах пандемії.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
