Вшанування до дня народження Героя України, народного депутата Верховної Ради України IV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Каденюка за рішенням Верховної Ради України внесене до переліку пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році.
«Поряд з іменем відомого полтавського винахідника Юрія Кондратюка, ім’я якого гордо носить наш університет, свято бережемо пам’ять про людину, мрії якої про підкорення космосу також здійснилися – першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Під час екскурсії неодмінно розповідаємо про одну з яскравих сторінок історії університету, пов’язану з іменем космонавта, адже його неоціненна міжнародна місія стала першим етапом підкорення молодою українською державою космічних просторів», –прокоментувала завідувачка музею, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник.
Серед численних експонатів Народного музею історії університету імені Надії Кочерги зберігаються книга першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка «Місія – Космос» і фотоальбом «Я твій син, Україно!» з дарчим написом, наукові та науково-популярні статті про відомого українця. Окремою гордістю науковців Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» залишається сторінка книги побажань з автографами українського космонавта – вони датуються 1998, 2004 та 2010 роком. Кожного разу, коли Леонід Каденюк відвідував Полтаву, то приїздив до університету на знак поваги до авторитетного закладу вищої освіти, близького йому за підготовкою фахівців актуальних у майбутньому професій, у тому числі інженерно-технічного, екологічного, і динамікою розвитку.
Життя Леоніда Каденюка було тісно пов’язане з мріями про космос, особливо після польотів радянського космонавта Юрія Гагаріна у 1961 році. Навчаючись у Чернігівському військовому льотному училищі, Леонід Каденюк не полишив романтичних мрій. З кожною підкореною висотою зростала впевненість, що його космічні перемоги ще попереду. Навчання у Московському авіаційному інституті, численні професійні курси дали змогу брати участь у роботі орбітальної станції «Мир» та програмах космічних польотів на кораблях «Союз» та «Буран».
З розпадом Радянського Союзу настала пора очікувань та невизначеності – програми згорнули, різко скоротивши їхнє фінансування. Однак доля дає ще один шанс досвідченому льотчику-випробовувачу, бо на космічній мапі світу з’являється нова потужна держава з величезними амбітними планами підкорення космічних просторів. Майже третина наукового, промислового та кадрового потенціалу колишнього Союзу зосереджувалося в Україні, що дало можливість молодим вченим продовжувати розробки космічної проблематики.
Леонід Каденюк жваво слідкував за прогресом української держави у космічній сфері, тренував практичні навички та сподівався стати в нагоді Батьківщині.
У процесі укладених домовленостей про співробітництво між президентами Леонідом Кучмою та Біллом Клінтоном Леоніда Каденюка визначили одним з головних претендентів для участі в міжнародній космічній місії, адже серед 28 учасників міжнародного відбору у нього були найкращі результати! Українець пройшов тренування в Інституті ботаніки НАН України, в космічних центрах міста Х’юстон та на космодромі імені Джона Кеннеді у Флориді.
Під час місії STS-87 (19 листопада – 5 грудня 1997 року) у складі міжнародного екіпажу Леонід Каденюк здійснив 10 наукових експериментів, у тому числі як інженер і як науковець-біолог, провів «космічний урок» для 40 тисяч українських та американських школярів в рамках освітньої програми. Завдяки йому Гімн України прозвучав у відкритому космосі, а сам космонавт з гордістю розгорнув у космосі синьо-жовтий прапор.
Усі свої спогади про політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля «Колумбія» Леонід Каденюк у вигляді емоційної розповідь описав у своїй книзі. Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє. Йому ж належить ідея створення Екологічної Конституції Землі.
Після повернення до України Леонід Каденюк працював позаштатним помічником Президента України з питань авіації і космонавтики, в Колегії Державного космічного агентства України, радником Прем’єр-міністра та голови Державного космічного агентства України, його обирали народним депутатом, Президентом аерокосмічного товариства України. Леонід Костянтинович долучився також до роботи Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», став почесним президентом Громадської ради екологічної безпеки.
Леонід Каденюк турбувався про фінансування державних космічних програм, переконував керівництво країни підтримувати статус України як космічної держави, брав участь в численних міжнародних конференціях, готувався здійснити ще один політ на космічному кораблі. Але раптова смерть обірвала амбітні плани видатного українця, не давши можливості повністю використати власний потенціал на користь науки, країни та людства. Його не стало 31 січня 2018 року. У грудні 2020 року на Байковому цвинтарі Президент України відкрив монумент космонавту.
Видатний українець залишив після себе надзвичайно світлі спогади і пам’ять сучасників як про людину майбутнього, наповнену космічною енергією, широким світоглядом, надзвичайно шанобливим і уважним ставленням до людей, любов’ю до планети.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
