Науковці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із європейськими партнерами офіційно розпочали реалізацію масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ KA220-ADU під назвою “IN SITU” (Situated, inclusive and sustainable digital practices for adult education / «Локальні, інклюзивні та сталі цифрові практики в освіті дорослих»), за номером грантової угоди 26PCA0017 (2026-1-BE01-KA220-ADU-000468177), що співфінансується Європейським Союзом і впроваджується консорціумом шести провідних установ із Бельгії, Франції, Люксембургу, Румунії та України:
- Haute École Libre Mosane (HELMo) (Бельгія) – головний координатор проєкту, провідна вища школа у сфері соціальної роботи та педагогіки.
- Initiatives pour une formation efficace ASBL (Inforef) (Бельгія) – експерти з розробки цифрових платформ та екодизайну.
- Association Régionale du Travail Social Hauts-de-France (A.R.T.S – IRTS) (Франція) – один із найбільших центрів підготовки соціальних працівників у Франції.
- Lekama Développement (Люксембург) – неурядова організація, що займається питаннями психічного здоров'я в епоху цифровізації.
- Universitatea Aurel Vlaicu din Arad (UAV) (Румунія) – державний університет із потужною експертизою в соціальній роботі.
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна) – один із лідерів української вищої освіти.
Після того, як грантова угода офіційно набула чинності 02 листопада 2026 року, вже 03 листопада 2026 року в онлайн-форматі на платформі Microsoft Teams відбулася офіційна установча зустріч (kick-off meeting) проєкту. Масштабна трирічна ініціатива розрахована на 36 місяців (до 01 листопада 2029 року) із загальним бюджетом 400 000 євро і покликана надати комплексну підтримку дорослим, які перебувають у стані «цифрової вразливості» (digital fragility), забезпечуючи професіоналів та освітні організації дієвими інструментами інклюзії, підвищення грамотності у сфері штучного інтелекту та розвиток концепції «цифрової тверезості».
Офіційне відкриття проєкту відзначилося атмосферою високої академічної солідарності та міжкультурного діалогу. Модераторка зустрічі, менеджерка проєкту від координатора Haute École Libre Mosane (Бельгія) Паскаль Перо (Pascale Pereaux), дала старт спільній роботі символічним інтерактивним флешмобом “Let's go, in all our languages”, під час якого представники консорціуму оголосили про запуск співпраці рідними мовами та регіональними діалектами своїх країн. Цей жест підкреслив ключову філософію проєкту “IN SITU” – повагу до локального контексту, людської гідності та різноманітності європейських спільнот на шляху до безпечного й усвідомленого використання сучасних технологій.
У межах першого робочого блоку координатори поділилися результатами консультацій із Бельгійською франкомовною національною агенцією Erasmus+ (AEF-Europe – Agence Francophone Erasmus+). Особливу увагу європейські експерти звернули на якість підготовленої документації та продуману стратегію управління чотирма базовими управлінськими системами: управління ризиками (Risk management), моніторинг діяльності (Project monitoring), фінансовий менеджмент (Financial management) та архівація доказової бази (Documentation). У межах системи ризик-менеджменту агенція окремо відзначила стійкість, незламність і високий фаховий рівень команди Полтавської політехніки, визнавши практичний досвід українських науковців в умовах критичних навантажень воєнного часу надзвичайно цінним зразком ефективної антикризової стійкості, що забезпечить високу адаптивність і надійність спільних європейських рішень.
Партнери детально обговорили практичне впровадження стандартизованої методології управління проєктами Європейської Комісії PM² (Project Management Methodology). Координаторка консорціуму презентувала правило обов'язкових «п'яти запитань» для кожного засідання координаційної групи (PCT), запозичене з сесії AEF: чи просуваються активності за планом, чи вкладається команда в графік, чи достатньо ресурсів, чи існують точки підвищеної уваги та чи належно заархівовано підтверджувальні документи. Для забезпечення повної прозорості затверджено єдиний журнал рішень – Decision Log, а також погоджено п'ять золотих правил доступності документів на спеціальній цифровій платформі. Також у межах двадцятого офіційного рішення консорціуму (decision D20) учасники одноголосно затвердили офіційний логотип проєкту, розроблений Режин Смал (Régine Smal), дизайнеркою бельгійської організації INFOREF, і який підкреслює акцент на локальності («situated»), вебдоступності за стандартами WCAG та принципах екодизайну «GreenPact».
Полтавську політехніку під час установчої зустрічі представили координаторка проєкту, кандидатка філологічних наук, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та співробітництва Анна Павельєва та кандидатка філологічних наук, доцентка, заступниця декана факультету філології, психології та педагогіки Наталія Бондар. Наш університет посідає провідне місце в структурі міжнародного партнерства, очолюючи Другий робочий пакет (WP2 Lead). Дослідники політехніки відповідатимуть за формування Європейської рамки самодіагностики цифрової зрілості та розробку Індексу сталих цифрових практик для понад 50 освітніх і соціальних установ у Європі. До роботи над цим завданням залучено потужну міждисциплінарну групу фахівців Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки й факультету філології, психології та педагогіки нашого університету: к.філол.н. Анна Павельєва – координаторка проєкту від університету; к.е.н. Ксенія Вергал, к.т.н. Олена Двірна, Олена Гайтан, д.філол.н. Тетяна Кушнірова, к.пед.н. Анна Агейчева, к.філол.н. Алла Болотнікова, к.філол.н. Наталія Бондар.
Наукове підґрунтя проєкту базується на результатах транснаціонального соціологічного дослідження за участю понад трьохсот респондентів, вагому частку серед яких склали студенти Полтавської політехніки. Опитування зафіксувало кричущий парадокс: понад 92,5% молоді активно взаємодіють із сервісами генеративного штучного інтелекту, проте лише 4,9% використовують їх для аналітичної роботи чи критичної верифікації даних. Відповіддю на це стане створення трьох ключових інтелектуальних продуктів: Рамки самодіагностики (WP2), адаптивної навчальної платформи (WP3), яка міститиме десять практичних мікромодулів, перекладених усіма мовами консорціуму, зокрема й українською, що дозволить викладачам і соціальним працівникам опанувати передові практики цифрової тверезості, та педагогічної валізи методик «без екрана» (WP4) – набору інтерактивних навчальних ігор, сценаріїв рольового моделювання та елементів форум-театру, покликаного залучати дорослих із початковим рівнем цифрової грамотності через живе міжособистісне спілкування, створюючи комфортний місток до новітніх технологій. Фінансові правила та принципи звітування під час зустрічі деталізувала представниця партнерської організації INFOREF Лейла Слімані (Leila Slimani), анонсувавши запуск внутрішньої платформи вже з 01 грудня 2026 року.
Центральною темою порядку денного стала підготовка до першого очного транснаціонального воркшопу з врядування, який відбудеться 01 та 02 грудня 2026 року в місті Льєж (Бельгія) у відкритій інноваційній лабораторії HACKESAS (аудиторія 109, Rue d'Harscamp 60c) вищої школи HELMo ESAS. Програма передбачатиме презентацію команд у форматі спеціальних відеовізитівок, проведення стартового SWOT-аналізу консорціуму під керівництвом докторки Лоранс Фон-Арман (Laurence Fond-Harmant) з організації LEKAMA, а також відкриття робочої сесії очільницею відділення HELMo ESAS Лорою Компер (Laure Compère). Важливою подією стане спеціальний тренінг з методології PM² та структурування Посібника проєкту (Project Handbook), який проведе запрошена експертка Грета Міравалле (Greta Miravalle) з авторитетної бельгійської мережі прикладних досліджень SynHERA. Другий день буде присвячений практичному воркшопу з комунікацій, медіасупроводу та розроблення спільних правил максимальної видимості результатів у межах ЄС.
Окремим стратегічним пріоритетом установчої зустрічі стало формування багаторівневої комунікаційної політики консорціуму, що відповідає високим вимогам Європейського Союзу щодо публічності та прозорості використання грантових коштів. Партнери дійшли згоди щодо скоординованого висвітлення всіх етапів роботи на офіційних університетських та міжнародних медіаресурсах. Досягнуто домовленості про формування єдиного банку мультимедійних матеріалів, фахову фото- та відеофіксацію робочих процесів під час майбутніх закордонних візитів, а також регулярний взаємний переклад ключових аналітичних публікацій, що сприятиме максимальній популяризації напрацювань українських науковців серед академічних спільнот Бельгії, Франції, Румунії та Люксембургу.
Інституційну стійкість та якість розробок гарантуватиме спеціально сформований Керівний комітет (Steering Committee) за участю представників керівництва закладів-партнерів, засідання якого відбуватимуться двічі на рік для верифікації проміжних результатів і стратегічного коригування дорожньої карти. Усі напрацьовані інструменти, навчальні програми та методичні рекомендації будуть розміщені у відкритому безкоштовному доступі на загальноєвропейській освітній платформі EPALE (Electronic Platform for Adult Learning in Europe), де вони підтримуватимуться щонайменше протягом 5 років після завершення фінансування, забезпечуючи довгостроковий мультиплікативний ефект для всієї європейської освітньої системи.
Успішний старт у черговому грантовому проєкті програми Erasmus+ став результатом послідовної стратегії інтернаціоналізації вітчизняної вищої освіти. Команда проєкту висловлює щиру вдячність Президенту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимиру Онищенку та ректорці університету Олені Філонич за системне лідерство, стратегічне бачення та всебічну підтримку науково-педагогічного колективу. Завдяки їхній щоденній увазі до розвитку міжнародного партнерства науковці політехніки впевнено інтегруються в єдиний європейський дослідницький простір, успішно розбудовують транснаціональні зв’язки та зміцнюють авторитет української науки на світовій арені.
Участь у проєкті «IN SITU» відкриває значні перспективи як для модернізації освітніх програм Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», так і для подальшого розширення академічної мобільності. Напрацьовані мікромодулі зі штучного інтелекту та інклюзивні інструменти збагатять курси для студентів спеціальностей «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека», «Філологія» та «Середня освіта», а широка мережа міжнародних партнерств створить нові можливості для семестрового навчання та наукових стажувань у провідних університетах Європи. Офіційний старт дано – попереду три роки плідної наукової роботи, очних зустрічей і вагомих спільних результатів.
