3 грудня 2025 року в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася подія, що об’єднала творчість, психологію та прагнення до внутрішньої гармонії – арт терапевтичне заняття під назвою «ПсихоАрт: як підтримати вогник у своєму серці в найскладніші часи». Цей захід став не просто черговою зустріччю, а глибоким зануренням у світ психологічної стійкості, реалізованим у межах масштабного проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST – «Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims», метою якого є надання дієвої підтримки людям, що постраждали від наслідків війни, через інструменти арт терапії та солідарності.
Сучасні виклики вимагають від кожного з нас особливої витривалості, тому організатори заходу поставили за мету допомогти студентам та викладачам дослідити власні внутрішні ресурси, знизити рівень тривожності та сформувати стійке відчуття внутрішньої сили. Тренери – в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент Леся Клевака та доцент кафедри психології та педагогіки, кандидат психологічних наук, доцент Вікторія Шевчук – створили атмосферу абсолютної довіри та безпеки, де кожен учасник міг розкритися без остраху осуду.
Розпочалася зустріч із глибоко символічного ритуалу: запалення маленької свічки в центрі аудиторії. Цей жест став метафорою людського духу – «вогника», який може мерехтіти або тьмяніти під впливом зовнішніх обставин, але ніколи не зникає остаточно. Саме навколо ідеї збереження та посилення цього внутрішнього світла була вибудувана вся подальша робота.
Першим етапом психологічного налаштування стала дихальна практика «Тепле дихання». Учасники під керівництвом тренерів вчилися фокусуватися на власному стані, уявляючи, як кожний вдих наповнює тіло спокоєм, а видих звільняє від напруги. Це підготувало підґрунтя для переходу до метафоричної бесіди «Що таке мій вогник?». У форматі відкритого діалогу присутні розмірковували про джерела своєї підтримки: для когось це були теплі спогади з дитинства, для інших – улюблені люди, творчість або професійні мрії. Психологічний акцент бесіди був спрямований на усвідомлення того, що навіть у найтемніші часи ми маємо точки опори, які дозволяють нам триматися та рухатися далі.
Центральна частина заняття була присвячена безпосередньо арт терапії – вправі «Мій внутрішній вогник». Учасникам запропонували вийти за межі вербального спілкування та перенести свої почуття на папір або у форму об’ємного об’єкта. Використовуючи багатство змішаних технік, поєднуючи малювання, аплікацію та колаж, студенти створювали візуальні образи свого внутрішнього стану. У роботі домінувала «тепла» палітра: сонячні відтінки жовтого, насичений жовтогарячий, глибокий червоний та м’який кораловий кольори. Використання різних фактур – м’яких ниток, блискучої фольги, клаптиків тканини – дозволило зробити кожен арт об’єкт унікальним і тактильно приємним. Під час творчого процесу учасники проходили шлях саморефлексії, відповідаючи на внутрішнє питання: що саме є паливом для мого вогню і як я можу підтримувати його щоденно, не даючи буденності чи стресу загасити його.
Особливе місце в програмі посіла практична частина зі створення та декорування персональної свічки. У психологічному аспекті цей процес слугує методом екстерналізації внутрішнього ресурсу – учасник перетворює внутрішнє відчуття стійкості на цілком реальний, фізичний предмет. Така свічка-талісман стає «якорем», який у майбутньому зможе повертати людину до стану рівноваги лише одним поглядом на неї. Крім того, кожен учасник підготував собі «слова тепла» – невеликі письмові послання-афірмації, заховані в конверти. Ці короткі фрази, такі як «Мій вогник живе, навіть коли темно» або «У мені достатньо сили», стали символічним «паливом» на майбутнє, яке учасники забрали з собою як емоційний ресурс для відновлення у складні хвилини.
На завершення зустрічі учасники зібралися у «коло підтримки». Це був емоційний момент солідарності, коли бажаючі могли продемонструвати свої роботи або коротко описати свої відчуття метафорою. Хтось порівнював свій вогник із каміном у затишному домі, хтось – із далекою зіркою, що вказує шлях, а хтось – із маленьким, але впертим полум’ям, що здатне розгорітися у велике багаття. Важливо, що навіть ті, хто волів мовчати, відчували спільність досвіду та підтримку групи. Ритуал завершення був не менш символічним: тренери погасили центральну свічку, наголосивши на тому, що світло не зникло, а перейшло всередину кожного присутнього.
Створені під час заняття арт об’єкти стали справжніми символами перемоги світла над темрявою, нагадуючи, що наша внутрішня стійкість – це те, що не дозволяє нам зупинятися навіть у найскладніші часи. Тепла та надихаюча атмосфера зустрічі залишила глибокий слід у серцях учасників, надавши їм впевненості у власних силах та відчуття того, що вони не самотні у своїх переживаннях. Заняття «ПсихоАрт: як підтримати вогник у своєму серці в найскладніші часи» стало ще одним кроком до створення стійкої, емоційно зрілої громади, здатної не лише виживати, а й творити та світитися попри всі життєві випробування.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
