Навчання іноземців української мови як "мови виживання" реалізується в університеті в двох напрямах: комунікативному (мета – комунікативна компетенція), адаптаційному (мета – адаптація до реалій і завдань життєдіяльності в іншомовному середовищі). Комунікативний напрям є основним та досягається шляхом формування у студентів необхідних мовних умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні та письмі.
«Науково-педагогічні працівники кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету імені Юрія Кондратюка професійно справляються з викликами сьогодення, використовуючи інформаційні технології. Відкрите заняття – одна з форм контролю, метою якого є виявлення рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача з метою подальшого удосконалення викладацької діяльності. Контроль спонукає викладача не зупинятися на досягнутому, а постійно самоудосконалюватися, професійно зростати. З одного боку, метою заняття було прищепити іноземним студентам шанобливе ставлення до українського народу та його досягнень у різних сферах культури, а з іншого – заохотити студентів до подорожей та екскурсій, до активного спілкування з українським населенням після закінчення карантину. Відкриті заняття, проведені за допомогою сервісу для відеоконференцій ZOOM це нові реалії сьогодення», – прокоментувала доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ольга Мізіна, яка провела відкрите практичне заняття з української мови як іноземної "Полтава - духовна столиця України"; для студентів другого курсу Навчально-наукового інституту нафти і газу (група 202-НГ).
Під час практичного заняття студенти-іноземці мали змогу переглянути цікаву відеопрезентацію, коментувати й обговорювати її в режимі онлайн, здійснити віртуальну подорож містом, в якому вони зараз живуть і навчаються.
Спочатку студенти виконали передтекстові завдання підготовчого характеру, метою яких було усунення лексичних і граматичних труднощів. Іноземці по черзі читали передтекстовий словник чотирма мовами (українською, російською, англійською, арабською).
Текст про Полтаву насичений ономастичною лексикою, були вжиті топоніми (місто Полтава), гідроніми (річка Ворскла), урбаноніми (назви вулиць і площ: Соборна, Кругла, Театральна, площа Конституції, Першотравневий проспект, вулиця Шевченка, адміністративних районів міста: Київський, Подільський, Шевченківський; мікрорайонів: Алмазний, Браїлки, Левада, Огнівка, Поділ, Половки, Сади; назви залізничних вокзалів: Південний вокзал, Київський вокзал, назви парків культури і відпочинку, міських визначних пам’яток: Корпусний парк, краєзнавчий музей, парк відпочинку «Перемога», пам’ятник Слави, Біла альтанка, різних торгових закладів: Екватор, Конкорд, Метрополітен та назви спортивних споруд: стадіон «Ворскла», басейни «Спартак», «Дельфін» тощо). Коло засвоюваних топонімів визначається перш за все їх актуальністю та необхідністю у повсякденному житті для правильного орієнтування у новому оточенні, а також сферами мовного спілкування іноземців.
Після роботи з текстом і перегляду відеопрезентації, студентам було запропоновано, відповісти на запитання та виконати тестові завдання.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – це велика інтернаціональна родина, яка об’єднує студентів з усієї України та 30 країн світу. Сьогодні студентами університету є громадяни Анголи, Камеруну, Гани, Грузії, Єгипту, Йорданії, Ізраїлю, Індії, Іраку, Ірану, Казахстану, Кенії, Кувейту, Лівії, Намібії, Нігерії, Марокко, Саудівської Аравії, Сирії, Судану, США. Тунісу, Туркменістану, Уганди, Узбекистану і Зімбабве та інших країн. Процес соціально-культурної адаптації потребує поєднання навчальних і виховних заходів впродовж усього періоду перебування іноземців в Україні.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
