Як побачити нові шляхи, коли здається, що всі дороги знайомі? Як почути власні бажання серед щоденних турбот? Де знайти сили, щоб зробити вибір і рухатися далі? 13 серпня 2025 року у стінах Полтавської політехніки (ауд. 322-Ц) відповіді на ці питання не шукали в теорії, а відчували через образи, працюючи з потужним інструментом самопізнання – метафоричними асоціативними картами в рамках арттерапевтичної зустрічі «Там, де відчиняються нові можливості».
Ця зустріч стала продовженням серії заходів у межах міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Під дбайливим та емпатійним керівництвом доцентки кафедри психології та педагогіки Марини Тесленко та практичного психолога університету Олени Кривенко учасниці занурились у глибокий процес саморефлексії. Захід був не просто цінним, а життєво необхідним, адже проводився для матерів, що виховують дітей з ДЦП. З перших хвилин тренерки створили унікальний простір – тихий притулок, вільний від осуду, поспіху та звичного почуття обов'язку. Це була атмосфера абсолютної довіри та безпеки, де кожна жінка отримала рідкісну для себе розкіш – дозвіл звернутися до свого внутрішнього світу, до своїх власних, а не дитячих, потреб.
Метафоричні асоціативні карти «Вікна і двері», як пояснили фахівчині, – це не ворожіння чи розвага, а тонкий та екологічний психологічний інструмент. Їхня сила полягає в здатності говорити мовою образів – мовою нашої підсвідомості. Яскраві, багатозначні зображення допомагають м'яко оминути раціональні блоки та психологічні захисти, які у матерів в стані хронічного стресу є особливо міцними («Я повинна бути сильною», «Не час думати про себе», «Мої проблеми неважливі»). Карти стають безпечним «посередником» між людиною та її прихованими почуттями, страхами, бажаннями і, що найважливіше, – внутрішніми ресурсами.
Для матерів, які щодня живуть у режимі гіпервідповідальності, стикаючись із фізичними та емоційними викликами, метафора «вікон і дверей» набуває сакрального значення. Життя, присвячене дитині з особливими потребами, часто залишає болісне відчуття, ніби багато «дверей» можливостей – професійних, соціальних, особистих – назавжди зачинені. Кар'єра, хобі, спонтанні подорожі, навіть проста можливість побути на самоті – все це може сприйматися як втрачений світ за зачиненими дверима. У цьому контексті арттерапія стає не просто заняттям, а актом повернення собі себе.
Вона перетворюється на те саме «вікно», через яке жінка може подивитися на власне життя не як на суцільні обмеження, а як на простір, де все ще є світло. Це вікно у власний внутрішній світ, де можна побачити не лише втому, а й неймовірну силу духу; не лише біль, а й безмежну любов; не лише щоденні труднощі, а й маленькі, але такі важливі радощі. Це можливість нагадати собі, що її особистість не зводиться лише до ролі матері та доглядальниці, а є багатогранною, цінною та живою.
Під час заняття учасниці пройшли кілька етапів символічної подорожі, кожен з яких мав глибокий терапевтичний сенс. Спочатку кожна обрала карту-«вікно», що інтуїтивно відгукнулася на її поточний стан. Цей вибір став безпечним дзеркалом, що відобразило внутрішній світ без необхідності вербалізувати складні почуття та дозволило м'яко розпочати діалог із собою. Наступним кроком стала робота з картами-«дверима», що дало змогу дослідити власні бажання та страхи. Для жінок, чиє життя значною мірою диктується зовнішніми обставинами, цей етап став потужною практикою з відновлення внутрішнього локусу контролю – усвідомлення того, що навіть у найскладніших умовах у них залишається право вибору. Ключовим етапом інтеграції стало створення власних малюнків наприкінці зустрічі. Переносячи образи з карт та власні почуття на папір, кожна жінка не просто фіксувала усвідомлення, а творила власну візуальну історію – метафору свого нового погляду на майбутнє, що перетворилася на особистий артефакт та «якір» сили.
Атмосфера зустрічі була наповнена теплом, тишею та глибокими роздумами – тим психологічним киснем, якого так часто бракує у повсякденному житті. Учасниці ділилися, що це була рідкісна можливість зупинитися, видихнути і побачити перспективи там, де вони здавалися розмитими. Головним висновком стало усвідомлення: хоча ми не можемо змінити всі зовнішні обставини, ми можемо змінити свій погляд на них. Арттерапія показала, що ключ від багатьох «дверей» знаходиться всередині, а «вікна» нашого сприйняття можуть пропускати набагато більше світла, якщо ми дозволимо собі це побачити.
Ця творча подорож довела: навіть у найскладніших обставинах арттерапія стає потужним інструментом для відновлення ресурсу, профілактики емоційного вигорання та повернення відчуття цінності власного життя. Полтавська політехніка разом із міжнародними партнерами продовжує створювати цей життєво важливий простір для відновлення та взаємопідтримки.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
