2026-09-10

Текстильна терапія, кризовий супровід рятувальників та культурні витоки незламності: як пройшов другий день міжнародної зустрічі проєкту Erasmus+ “TRUST” у Полтавській політехніці

У Полтавській політехніці продовжилася практична програма четвертої міжнародної зустрічі в межах проєкту Erasmus+ “TRUST”. Другий день був присвячений текстильній терапії, кризовому психологічному супроводу рятувальників ДСНС та актуалізації етнокультурних ресурсів стійкості. Практичні майстер-класи, фаховий діалог і традиційна вибійка в музеї Панаса Мирного збагатили спільний методичний арсенал партнерів та зміцнили солідарність заради відновлення людей, які постраждали від війни.

Текстильна терапія, кризовий супровід рятувальників та культурні витоки незламності: як пройшов другий день міжнародної зустрічі проєкту Erasmus+ “TRUST” у Полтавській політехніці

02 вересня 2026 року у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжилася практична програма четвертої міжнародної транснаціональної зустрічі у межах масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST” («Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims», грантова угода № 2024-1-BE01-KA220-ADU-000257527). Головна мета цієї авторитетної ініціативи, що співфінансується Європейським Союзом, полягає у дослідженні, розробці та впровадженні високоефективних, культурно адаптованих практик арт-терапії для комплексної підтримки та психоемоційної реабілітації дорослих і дітей, які постраждали від наслідків жорстокої війни росії проти України. Назва проєкту “TRUST” розшифровується наступним чином:

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin) (Бельгія), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), LEKAMA DEVELOPPEMENT (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Для участі в заходах до Полтави прибула міжнародна делегація з двох країн ЄС. Повний склад учасників зустрічі об’єднав фахівців із трьох партнерських організацій:

  1. CNP Saint Martin (Бельгія): головний координатор проєкту – Клаудіо Маркес (Claudio Marques), провідний психолог та спеціаліст європейських проєктів Джослан Делуає (Jocelyn Deloyer), а також Ганна Самойленко (Hanna Samoilenko) та Олена Тіпцова (Olena Tiptsova).
  2. EuroPlural Project (Португалія): фахівець із хореографії та танцювальної терапії Рубієлсон Медейрос (Rubielson Medeiros), доктор наук і психіатр Джоао Алвес Нето (João Alves Neto), а також Галина Ілюк (Galyna Ilyuk) і Франсіско Діас Олівейра (Francisco Dias Oliveira).
  3. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна): координаторка міжнародної діяльності університету Анна Павельєва (Anna Pavelieva), доцентка кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко (Maryna Teslenko), професорка кафедри психології та педагогіки Ольга Лосієвська (Olga Losiyevska) та практичний психолог університету Олена Кривенко (Olena Kryvenko).

Другий практичний день зустрічі був повністю присвячений опануванню професійного досвіду, вивченню специфіки психологічного супроводу в екстремальних умовах та актуалізації етнокультурних ресурсів стійкості. Робота розпочалася в облаштованому безпечному просторі – укритті корпусу А Полтавської політехніки (аудиторія № 1). Доцентка кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко ознайомила присутніх із насиченим планом дня, провела необхідний безпековий інструктаж і запропонувала учасникам м’яку ресурсну вправу «Якого кольору мій сьогоднішній настрій?». Завдяки цій рефлексивній практиці європейські та українські фахівці змогли висловити власні почуття через метафору барв, що допомогло зняти ранкову тривожність, налаштуватися на взаємну емпатію та створити відкритий простір довіри.

Програму продовжив авторський майстер-клас із текстильного колажу «Крила додому», який провела відома полтавська мисткиня, заслужений майстер народної творчості України, членкиня Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, постійна учасниця міжнародних, всеукраїнських та регіональних культурно-мистецьких проєктів та художніх виставок, художниця, що створила понад 200 гобеленів у техніці ручного ткання, доцентка кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ольга Пілюгіна.

Працюючи з клеєм ПВА, ножицями по тканині, цупкою основою та різноманітними шматочками старовинного й сучасного полотна, учасники власноруч викладали виразний силует розпростертих крил. У межах психотерапевтичного процесу робота з фрагментами тканини набула особливого символічного сенсу: це метафора поступового складання воєдино розірваного війною життєвого досвіду людини, повернення відчуття цілісності, коріння та безпечного внутрішнього прихистку. Творча взаємодія з фактурним текстилем допомогла учасникам пережити стан заземлення та висловити складні емоції через дотик і колір.

Після невеликої паузи на каву-брейк в укритті розпочався арт-терапевтичний майстер-клас «Родинне дерево. Від серця до серця», який модерували практичний психолог університету Олена Кривенко та доцентка Марина Тесленко. Учасникам запропонували оригінальну експресивну техніку малювання за допомогою повітряних кульок. Центральним символом творчої роботи став листок, неповторний за формою, кольором і візерунком, як і життєва історія кожної людини.

Працюючи з кольором, учасники створювали власні листочки, дозволяючи фарбам зустрічатися, змішуватися, залишати сліди й навіть виходити за окреслені межі. Цей творчий процес став метафорою людських зустрічей. Торкаючись життя одне одного, ми залишаємо частинку себе й водночас беремо із собою щось важливе від іншої людини. Так народжується невидимий зв’язок від серця до серця.

Особливого символічного значення набуло спільне дерево, у кроні якого поєдналися листочки різних за кольором і за малюнком. Воно унаочнило просту, але важливу думку. Нам не потрібно ставати однаковими, щоб бути разом. Кожен може зберігати власну історію, свій колір і свій неповторний слід, залишаючись частиною чогось більшого. Адже кожне дерево починається з коріння, а кожна спільнота народжується з довіри, взаємної відкритості та відчуття зв’язку.

Пообідня частина дня мала виняткове практичне значення для розуміння реалій сучасної України: на гостей чекала надзвичайно важлива професійна зустріч із кризовою психологинею ДСНС Юлією Фалєєвою, яка презентувала європейським колегам унікальний досвід роботи в реальних умовах повномасштабного вторгнення. Діалог охопив методики першої психологічної допомоги постраждалим на місцях руйнувань, алгоритми стабілізації гострих стресових станів у цивільного населення, специфіку психологічної декомпресії самих бійців-рятувальників і підтримку родин загиблих. Європейські колеги відзначили безпрецедентну мужність українських фахівців і наголосили, що напрацьовані психологами ДСНС України методики реагування на надзвичайні виклики стануть безцінним матеріалом для розвитку загальноєвропейських протоколів екстремальної та реабілітаційної допомоги.

Наступним кроком стало вивчення терапевтичного потенціалу української культурної ідентичності. Делегація прибула до Полтавського літературно-меморіального музею-садиби Панаса Мирного. Огляд меморіальної оселі та знайомство з життєвим шляхом видатного класика української літератури дозволили учасникам відчути глибину національного культурного коду й усвідомити роль художнього слова як оберега історичної пам’яті. Саме на території садиби, в оточенні вікових дерев, відбувся практичний майстер-клас із традиційної української вибійки. Працюючи з натуральними текстильними основами, автентичними дерев'яними різьбленими штампами та фарбами, гості власноруч наносили давні орнаменти. Ритмічність нанесення відбитків, робота з чистими лініями народних візерунків та концентрація уваги створили потужний медитативний ефект, продемонструвавши, як традиційне народне ремесло може слугувати дієвим ресурсом для подолання внутрішньої напруги. Завершилося перебування у садибі теплим чаюванням в альтанці на свіжому повітрі.

Логічним фіналом насиченого дня стала спільна вечеря, де затишна атмосфера плавно перейшла у глибоку підсумкову рефлексію. Учасники утворили дружнє коло, відповідаючи на щире запитання: «Яку українську традицію ви хотіли б привезти до своєї країни?». Європейські колеги із захопленням говорили про незламну взаємну турботу українців, теплоту родинних зв'язків, повагу до свого культурного коріння та здатність віднаходити світло й натхнення навіть у найскладніші періоди життя. Тут же відбулося обговорення організаційних деталей фінального дня проєкту, присвяченого завершальному перформансу.

«Другий день нашої міжнародної зустрічі показав дивовижне поєднання фахової психологічної глибини та цілющої сили української культури. Ми щиро вдячні нашим закордонним партнерам, які поділяють із нами цей шлях підтримки та солідарності: координаторам і фахівцям із Бельгії Клаудіо Маркесу, Джослану Делуає, Ганні Самойленко та Олені Тіпцовій, а також колегам із Португалії Рубієлсону Медейросу, Джоао Алвесу Нето, Галині Ілюк та Франсіско Діасу Олівейрі. Ваша щира залученість, готовність вивчати наш досвід та незмінна солідарність із Україною викликають найглибшу повагу.

Величезне спасибі всій нашій університетській команді, зокрема Марині Тесленко, Лесі Клеваці, Вікторії Шевчук, Олені Кривенко, Глібу Кудряшову, Анастасії Ведюк, Олені Острогляд, Ользі Лосієвській, Ярославу Передерію, Олександру Ковалю, Олександру Хадарцеву, Дар’ї Катренко, Юлії Ніколенко, Ользі Пілюгіній та психологині ДСНС Юлії Фалєєвій за високий професіоналізм.

Особливу вдячність висловлюю президенту нашого університету, професору Володимиру Олександровичу Онищенку, за стратегічне бачення розвитку міжнародної співпраці та повну підтримку ініціатив у сфері ментального здоров'я. Щиро дякую ректорці університету, доцентці Олені Миколаївні Філонич за турботу про команду, сприяння якісній і безпечній організації візиту консорціуму та системну підтримку інноваційних практик у житті нашого закладу. Разом ми вкотре довели, що взаємна довіра та спільна справа здатні лікувати душевні рани й відкривати нові горизонти для відновлення миру», – зазначила координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки Анна Павельєва.

Таким чином, другий практичний день зустрічі ATP 4 проєкту TRUST у Полтавській політехніці став цілісним і гармонійним ланцюжком відновлювальних практик. Поєднавши тактильну мудрість текстильного колажу, метафору родинного дерева, суворий і мужній досвід кризових рятувальників та спокій автентичної вибійки, українські та європейські колеги збагатили спільний науково-методичний арсенал і заклали надійний місток солідарності заради майбутнього відновлення людини та суспільства.