Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
У зв’язку з карантинними обмеженнями, спричиненими всесвітньою пандемією COVID-19, студентський науковий круглий стіл провели у змішаному форматі. До наукової дискусії долучилося близько сотні учасників – студентів та викладачів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського художньо-промислового коледжу. Цьогорічну наукову подію присвятили 150-річчю від дня народження геніальної поетеси, публіцистки, науковиці та перекладачки Лесі Українки.
Роботу студентського наукового круглого столу «Постать Лесі Українки у вимірах національної та світової культури» відкрила завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор історичних наук, професор Ірина Передерій. Спікерка закцентувала увагу присутніх на історичних коренях свята, наголосивши на важливості збереження сучасним поколінням культурного потенціалу та могутнього генетичного коду будь-якої нації – мови.
«Наші щорічні наукові зустрічі – це чудова нагода вшанувати визначні імена, геніальних особистостей, оцінити вагомий внесок митців, письменників, поетів. учених у розвиток слов’янських культур. Тому не могли оминути увагою ювілейну дату – 150-річчя від дня народження геніальної української поетки, талановитого прозаїка та публіциста, перекладача, поліглота, журналіста та громадської діячки Лесі Українки.
Ця непересічна жінка стала викликом своєї епохи, вченою особистістю, що відзначилася численними науковими працями у царині фольклористики, етнографії, літературознавства. Свого часу про Лесю Українку дуже влучно сказав Микола Бажан: «В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке б дорівнювало їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю. І світ не знав ще такої поетеси, не знав такої страдниці святої». Цими словами красномовно описаний неповторний художній світ Лесиного слова», – розповіла Ірина Передерій.
Декан гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», кандидат педагогічних наук Анна Агейчева побажала успішних виступів, цікавих наукових дискусій.
«Надзвичайно раді з того, що можемо зустрітися, хоч і в невеликому дружньому колі, наживо. Пишаймося тим, що ми є носіями милозвучної мови, якою творила свою безсмертну поезію славетна Леся Українка. На моє глибоке переконання, мова – ключ до самопізнання та самоідентифікації будь-якого народу, незалежно від того, де опинитеся, в якій країні світі житимете та працюватимете, пам’ятайте: ви – українці! Пишайтеся, шануйте та вивчайте рідну мову!» – наголосила очільниця гуманітарного факультету Полтавської політехніки.
Студенти Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту, ННІ інформаційних технологій та робототехніки та гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» презентували актуальні та змістовні наукові доповіді, що розкрили значення мовотворчості, охарактеризували феміністичну спрямованість поетичної та драматичної спадщини Лесі Українки, євроінтеграцію творчості геніальної поетеси у світовий культурно-мистецький простір. Модерувала роботу студентського наукового круглого столу кандидат філософських наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства університету Вікторія Вощенко.
Програма наукового заходу була надзвичайно насиченою: учасники презентували власні виступи, впевнено оперували фактами, дискутували та декламували поезію Лесі Українки. Цікавою тематикою представлених виступів відзначилися: студентка групи 101-ЕР Навчально-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту Аліна Даніленко («Мовотворчість Лесі Українки», науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Дерев’янко), cтудентка групи 102 -ТН Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Богдана Курилюк («Фемінізм у творчості Лесі Українки», науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент українознавства, культури та документознавства Андрій Нарадько), студентка групи 101 - ГІ гуманітарного факультету Анна Сахацька («Цікаві факти з життя Лесі Українки. Вірш «В магазині квіток», науковий керівник – кандидат філософських наук, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства Вікторія Вощенко), студентка групи 201 - ГД Марія Серба («Лілея золоторожева»: Ольга Петрівна Косач –Кривинюк», науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Василь Сажко) та студентка групи 101 - ГД Юлія Кондратенко («Леся Українка як євроінтегратор України», науковий керівник – доктор історичних наук, професор Ірина Передерій).
За словами cтудентки групи 102 -ТН Богдани Курилюк, соціальні проблеми становища жінки, її цілковита залежність від чоловіка та неможливість отримати хорошу освіту в тогочасній Російській імперії, на території якої жила та творила Леся Українка, породжували феміністичні та емансиповані настрої художніх творів поетеси. Адже саме Лесю Українку, один з наріжних каменів могутньої літературної тріади Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка, чимало літературознавців, зокрема Віра Агеєва та Соломія Павличко вважають тим прикладом, на який рівнялися прогресивні жінки тієї історичної доби.
«Лісова пісня» Лесі Українки, попри її легкість художнього сприйняття, вважається одним з найбагатошарованіших текстів поетеси, адже універсальний образ Мавки можна трактувати по-різному: з позиції феміністичної критики, як конфлікт між християнською мораллю та первісним світом, як яскраве вираження екологічної проблеми. Досліджуючи феміністичний аспект творчості Лесі Українки, важко залишити поза увагою твори, які репрезентують середньовічні мотиви – «Осіння казка» та «Ізольда Білорука». В епоху лицарства обожнювання прекрасної дами, на думку поетеси, стало не чим іншим як трохи облагородженим приниженням та поневоленням жінки», – розповіла юна науковиця.
«Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях: за радянських часів вважали соціалісткою, соціал-демократкою, зараз говорять про модернізм, фемінізм, іноді навіть містицизм у її творчості. Щоправда чомусь не надто багато уваги звертається на неймовірну Лесину ерудицію та прекрасне знання європейської, власне західноєвропейської культури, що істотно вплинула на її особистість. Незважаючи на те, що жила поетеса на теренах Російської імперії, до російської культури та, й власне, російського життя вона ставилася без ентузіазму. Ці мотиви легко простежуються у драматичних творах «Бояриня», французькомовному памфлеті «Маленька поема у прозі», – зауважує студентка групи 101-ГД гуманітарного факультету Юлія Кондратенко.
Засідання студентського наукового круглого столу пройшло продуктивно, популяризуючи постать Лесі України та її вагомий внесок у розвиток української та європейської культури, наближаючи сучасну студентську молодь до історичних та літературних реалій кінця XIX – початку XX століття.
Підводячи підсумки роботи круглого столу, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, д.і.н., професор Ірина Передерій закликала студентську молодь утверджувати й надалі імідж високоосвіченої української нації та плекати неоціненний скарб – нашу мову.
«Сподіваюся, що плідна наукова дискусія дала простір для нових думок, кожен з нас дізнався щось нове, надихнувся творчістю безсмертної «доньки Прометея». Цікаві наукові доповіді привернули увагу до маловідомих сторінок життя та творчості Лесі Українки, допомогли ще раз усвідомити вагомість її спадщини для нашої культури. Плекаймо рідну мову, вивчаймо європейські мови, працюймо над власним духовним збагаченням! Лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства», – наголосила Ірина Передерій.
Минулого року учасники круглого столу обговорили внесок кириломефодіївців у національне відродження та популяризували вишиванки.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
