На базі Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова відбулася Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: Погляд в майбутнє».
Провідні архітектори, науковці та викладачі з Болгарії, Німеччини, Польщі, Греції, Естонії, Китаю разом з українськими колегами обговорили проблеми та новітні підходи, методи й механізми в організації і розвитку сучасної архітектурної освіти в Україні та європейських країнах. Робочі мови конференції – українська, англійська та польська.
До участі в конференції долучилися науково-педагогічні працівники Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Людмила Шевченко, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Володимир Топорков, кандидат технічних наук, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Андрій Дмитренко, кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Тетяна Кузьменко та студенти-магістранти архітектурних спеціальностей університету. Науковці презентували власні напрацювання та цікаві доповіді.
Учасники обговорили такі ключові теми:
- основні проблеми архітектурної освіти країн Центральної та Східної Європи;
- сучасні світові тенденції розвиту архітектурної освіти;
- новітні уявлення, підходи та методи організації і розвитку сучасної архітектурної освіти в Україні та Європі;
- роль інформаційних та комп’ютерних технологій у сучасній архітектурній освіті.
Кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Людмила Шевченко виступила з доповіддю « Новітні технології та цифрові засоби в сучасній архітектурній освіті», у якій проаналізувала аспекти дієвості використання цифрових технологій відкритого типу у дистанційній освіті. Спікерка ознайомила українських та зарубіжних колег зі світовим досвідом запровадження дистанційної освіти, якою охоплені різноманітні сфери підготовки фахівців, зокрема мистецьких спеціальностей у Відкритому університеті Ізраїлю, Університет Атабаска в Канаді.
«Нові технології та тренди – елементи штучного інтелекту (Artificvial Intelligence), віртуальна реальність (Virtual Reality), доповнена реальність (Augmented Reality) знайшли своє втілення в науково – освітній діяльності викладачів – архітекторів університету.
Запровадження інноваційних процесів у дистанційній освіті, запроваджених науково-педагогічними працівниками кафедри архітектури будівель та містобудування, свідчить про інтенсивний розвиток освіти в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», його упевнені кроки вперед на шляху удосконалення», – підкреслила науковиця.
У доповіді «Графічна підготовка студентів в умовах розвитку комп’ютерних технологій» кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Володимир Топорков поділився власним баченням на питання збереження тривалих освітніх традицій.
За словами науковця, незважаючи на динамічний розвиток цифрових технологій вагоме значення має графічна підготовка майбутніх архітекторів. Вона позитивно впливає на розвиток просторової уяви та формування професійного мислення студентів.
«На початкових стадіях (ескіз, ескіз-ідея, клаузура) ручна графіка продовжує відігравати важливу роль у формуванні професійних навичок студентів, адже архітектурна графіка – невід’ємна частина графічного мистецтва, частина графічної культури архітекторів і тому потребує подальшого збереження і підтримки в освітньому процесі», - прокоментував Володимир Топорков.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Андрій Дмитренко та кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Тетяна Кузьменко виступили з доповіддю «З досвіду дистанційного навчання майбутніх архітекторів: проблеми і перспективи», у якій пропонували вирішення проблем навчання у вищій школі, обумовлених пандемією СOVID-19.
«Дистанційне навчання має чимало переваг та недоліків, яких безумовно більше при оволодінні творчими дисциплінами, особливо на перших роках навчання. Оволодіння творчими методами проектування на молодших курсах відбувається від загального до конкретного: від робочого макетування до ескіз-ідеї, потім до виконання ескізу та роботи начисто у вигляді демонстраційних креслень.
Процес робочого макетування перебуває в постійному коригуванні безпосередньо викладачем, він разом із студентом бере участь у його створенні, відповідно, в дистанційній формі, він значно нівелюється. Як метод, він за дистанційною формою навчання майже втрачений. Його неможливо наздогнати на старших курсах, тому, що складність та зміст їх задач зростає в геометричній прогресії. Якість підготовки майбутнього фахівця не можна виправдати карантинними заходами, тому вважаємо можливим проведення практичних занять в очній формі у кількості шести осіб разом з викладачем за умови дотримання протиепідемічних заходів та відповідної дистанції. Робота ведеться індивідуально з кожним студентом. інші учасники при цьому можуть поступово заходити або знаходитись на безпечній відстані», – зазначають автори.
Студенти-магістранти групи 603-АД Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ярослава Добрик, Олександр Менчинський та Ростислав Федотов оприлюднили свої напрацювання з важливих проблем дизайну архітектурного середовища, які лягли в основу їх атестаційних магістерських робіт.
Ярослава Добрик та Олександр Менчинський презентували власні наукові роздуми на «Сучасні уявлення про ландшафтний дизайн прирічкових парків» (науковий керівник – кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Шевченко).
За словами молодих науковців, гідротехнічні споруди, технологічні можливості, аналіз передбачуваних природних ситуацій, технічні та креативні ідеї щодо їх урегулювання дають відповідь на сучасні виклики природи, важливі моменти у ландшафтному дизайні сучасних прирічкових парків.
Світовий практичний досвід включення мостів у дизайн середовища, його сучасні тенденції – екологічне спрямування, багатофункціональність, безбар’єрність та застосування інноваційних технологій презентував у доповіді « Мости в дизайні середовища: від уявлень до практичних втілень» магістрант Ростислав Федотов (науковий керівник – кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури будівель та містобудування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Шевченко). Магістрант уже здобув професійну перемогу, створивши проєкт «Дизайн велопарковки Poltava ride для міста Полтава», який посів перше місце у бліцконкурсі від КО «Інститут розвитку міста». Його реалізують при облаштуванні велоінфраструктури на полтавських вулицях і, найімовірніше, цей дизайн стане єдиним для усіх міських велопарковок.
«Багато учасників конференції розглянули питання розвитку творчої майстерності студентів-архітекторів та впровадження дуальної освіти, з залученням студентів та викладачів до творчих конкурсів, закордонних стажувань, до участі у work-шопах та творчих start-up-ах. Важливою тезою у більшості доповідачів був акцент на збільшення практичних занять студентів з фахових дисциплін та залучення викладачів-практиків. За результатами міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Еволюція уявлень в архітектурній і художній освіті: погляд в майбутнє» кожен учасник конференції отримає сертифікат та збірник тез», – прокоментували у Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова.
Цієї осені науковці Полтавської політехніки також презентували власні успішні кейси формування архітектурного середовища на прикладі українських міст під час Міжнародної науково-практичної конференції «Формування архітектурного середовища Білорусі з урахуванням традицій і сучасних тенденцій».
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
