24 грудня 2025 року, у переддень Різдва, коли межа між реальністю та дивом стає майже невідчутною, простір Центру сучасного мистецтва Полтавської політехніки сповнився особливою енергією. Саме тут відбувся арт терапевтичний захід «Зірка бажання».
Модераторками та ідейними натхненницями зустрічі виступили старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд та доцентка кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко.
Вибір дати був невипадковим: зимове сонцестояння та магія свят створюють ідеальні умови для того, щоб зазирнути всередину себе, підбити підсумки та наважитися на сміливі мрії. У стінах мистецького центру, де сама атмосфера спонукає до виходу за межі буденності, учасники поринули у творчий потік. Через лаконічність графічних ліній та потужний архетип зірки кожен зміг візуалізувати свої найпотаємніші прагнення, перетворюючи їх на чіткі наміри для майбутнього життєвого сценарію.
Захід розпочався з тілесноорієнтованої практики на взаємодію та налаштування учасників на спільний простір довіри й відкритості. Першою вправою стала символічна практика «Зірка бажань», спрямована на актуалізацію намірів на 2026 рік. У центрі аудиторії було розміщено зірку, промені якої мали вигляд кольорових стрічок. Кожен із учасників обирав один «промінчик», брався за нього та разом з іншими поступово розплутував стрічки, ніби звільняючи власні бажання від внутрішніх обмежень і сумнівів. Цей процес супроводжувався зосередженістю та уважністю до рухів тіла, відчуттів у руках, дихання та ритму групи.
Коли стрічки було розплутано, учасникам запропонували під музику вільно рухатися та танцювати зі своїми «променями», дозволяючи тілу виразити емоції, надії та очікування, пов’язані з майбутнім роком. Рух ставав формою невербального діалогу із собою та з групою, а стрічки як продовженням внутрішнього імпульсу, що символізував життєву енергію та світло бажань.
Наступним етапом стала інтеграційна вправа на взаємодію: учасники стали у коло й отримали завдання «створити» в уяві подарунок, який вони хотіли б передати іншому. Цей віртуальний подарунок з теплими словами та жестами передавався по колу сусідові праворуч, формуючи атмосферу прийняття, взаємної турботи та спільності. Вправа допомогла посилити відчуття єдності групи й створити емоційний міст між особистими бажаннями та підтримкою від інших.
Саме після цього тілесного та емоційного налаштування учасники перейшли до основної арт терапевтичної частини графічного створення власної «Зірки бажання», що стало продовженням уже активованого внутрішнього процесу усвідомлення, візуалізації та кристалізації намірів на прийдешній рік. Для роботи було обрано саме графічні матеріали – олівці різної м’якості, лінери, маркери, гелеві ручки. Такий вибір інструментарію не був випадковим. На відміну від живопису, де кольори можуть змішуватися та створювати напівтони, графіка вимагає чіткості, конкретики та рішучості. Лінія – це слід руху, це зафіксований на папері імпульс волі. Саме тому графіка стала ідеальним медіумом для роботи з бажаннями: вона допомагала учасникам трансформувати розмиті мрії («хотілося б чогось доброго») у чіткі, структуровані наміри («я бачу свою ціль ось так»).
Процес створення «Зірки бажання» розпочався з етапу занурення та візуалізації. Учасникам було запропоновано заплющити очі та уявити своє майбутнє через рік як зоряне небо, на якому поступово спалахує одна, найяскравіша зірка – їхнє головне, істинне бажання. Це дозволило відсіяти соціально нав’язані цілі та зосередитися на тому, що справді резонує з глибинними потребами особистості. Коли внутрішній образ було сформовано, розпочався етап перенесення його на папір. Чистий аркуш символізував простір наступаючого року – terra incognita, яку належало освоїти та освітити власним сяйвом. Учасники досліджували форму своєї зірки: для когось вона була класичною, з гострими променями, що символізували активну експансію та досягнення; для інших – м’якою, схожою на квітку або спалах світла, що говорило про потребу в гармонії, прийнятті та внутрішньому спокої.
Особлива увага під час роботи приділялася центру зірки та її променям. Центр символізував саму особистість, джерело енергії та ресурсу, тоді як промені уособлювали напрямки реалізації цього бажання у зовнішньому світі. Використання графічних технік, таких як штрихування, крапкування та контраст між світлом і тінню, дозволило надати малюнкам об’єму та глибини. Учасники працювали з поняттям «світла» на папері, часто залишаючи білі, незаймані ділянки як найяскравіші точки своїх зірок. Це була потужна метафора: щоб бажання засяяло, іноді потрібно не додавати щось зайве, а зберегти чистоту помислів та простоту намірів. Графічні матеріали дозволили кожному учаснику створити унікальну структуру свого бажання, перетворивши ефемерну думку на видимий, матеріальний об’єкт.
Атмосфера в аудиторії була насичена концентрацією та творчою енергією. Тиша переривалася лише шурхотом матеріалів по паперу, що створювало майже ритуальний простір. Важливим психологічним аспектом стала робота з масштабом: учасники мали можливість дозволити своїй зірці зайняти стільки місця на аркуші, скільки вона потребувала. Ті, хто малював великі зірки, що виходили за межі паперу, несвідомо декларували свою готовність до масштабування особистості та виходу із зони комфорту в новому році. Ті ж, хто створював менші, деталізовані об’єкти, фокусувалися на глибині, концентрації та цінності моменту. Центр сучасного мистецтва як простір сприяв тому, що учасники не боялися експериментувати, відходили від реалізму на користь абстракції та символізму, дозволяючи своїм бажанням набувати найнесподіваніших візуальних форм.
Завершальна частина заходу була присвячена інтеграції створеного образу. Дивлячись на свої малюнки, учасники намагалися вербалізувати те послання, яке несла їхня зірка. Графічне зображення стало своєрідним «якорем» – візуальним нагадуванням про той стан натхнення та впевненості, який вони відчули під час роботи. Багато хто відзначив, що чорно-біла або монохромна гама допомогла побачити суть бажання без зайвих емоційних прикрас, зробивши його більш реалістичним та досяжним. Малюнок перетворився на карту-схему: чіткі лінії показували шлях, а світлотінь – можливі перешкоди та ресурси для їх подолання.
У підсумку, захід «Зірка бажання» став важливим етапом психологічної підготовки до нового року. Він дозволив учасникам вийти зі стану передсвяткової метушні, зупинитися і через творчий акт графічного зображення з’єднатися зі своїми істинними потребами. Створені роботи стали не просто малюнками, а артефактами надії та віри у власні сили. Учасники залишали Центр сучасного мистецтва з відчуттям внутрішньої структурованості, ясності та натхнення, несучи із собою свої паперові зірки як дороговкази для майбутніх звершень у прийдешньому році.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
