2025-07-29

Зцілення через образ: арттерапевтична практика «Мій Янгол-охоронець»

Навіть у найтемніші часи можна знайти світло. У Полтавській політехніці відбулася арттерапевтична сесія «Мій Янгол-охоронець», спрямована на підтримку дітей у часи війни. Заняття дало дітям відчуття захищеності та допомогло перетворити творчість на інструмент подолання страху і тривог.

Зцілення через образ: арттерапевтична практика «Мій Янгол-охоронець»

У часи війни, коли слова стають безсилими перед обличчям травми, а звичний світ руйнується, арттерапія пропонує мову, зрозумілу душі. Вона стає безпечним прихистком, де невимовний біль, страх і тривога можуть знайти вихід, не вимагаючи прямого вербального вираження. Для дитини, чия психіка особливо вразлива і ще не має достатньо розвиненого апарату для вербалізації складних емоцій, творчість перетворюється на рятівний міст між внутрішнім хаосом та можливістю віднайти відчуття контролю і безпеки. Це простір, де можна кричати кольором, плакати лініями і знаходити спокій у формі, не боячись осуду чи нерозуміння.

Саме такій меті була присвячена арттерапевтична сесія під назвою «Мій Янгол-охоронець», проведена для дітей 29 липня 2025 року у Центрі освіти та піклування про дітей дошкільного віку Полтавської політехніки, спрямована на посилення відчуття захищеності, підтримку віри в добро та розвиток емоційної саморегуляції через творчість. Її ефективність полягала не просто в малюванні, а в глибокій роботі з символами та внутрішніми ресурсами. Образ Янгола є універсальним архетипом захисника – могутньою, світлою фігурою, яка дає опору тоді, коли зовнішній світ її позбавляє. В умовах, коли батьки самі перебувають у стані стресу, а відчуття стабільності втрачено, створення такого внутрішнього союзника є критично важливим. Робота з цим символом дозволяє активізувати внутрішній потенціал до самозцілення, зміцнити віру в існування добра навіть у найтемніші часи та протистояти відчуттю тотальної безпорадності, яке породжує війна.

Зустріч організували та провели кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Леся Клевака та кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук у межах масштабного міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).

Назва проєкту розшифровується наступним чином:

TRUST

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Арттерапевтична сесія «Мій Янгол-охоронець» поєднує елементи групової взаємодії, візуалізації та малюнкової арттерапії, щоб допомогти учасникам знайти внутрішній ресурс для подолання травми війни. Заняття складалось з чотирьох етапів, кожен із яких активізує кінестетичний (тактильний) і візуальний (образний) досвід, сприяючи емоційній стабілізації. Образ Янгола-охоронця є універсальним символом захисту, який резонує як із дітьми, так і з дорослими, незалежно від їхнього культурного чи релігійного контексту.

Терапевтичний процес почався зі створення атмосфери довіри, де дитина відчуває себе прийнятою та захищеною. Цей перший крок є фундаментом, адже лише в безпечному просторі психіка може дозволити собі розкритися. Наступний етап – візуалізація – це не просто фантазія, а керований процес занурення у власний внутрішній світ для пошуку того самого образу безпеки. Це дозволяє на мить відсторонитися від тривожної реальності, звуків сирен та новин, і знайти ресурс у своїй уяві. Коли дитина уявляє свого Янгола, вона, по суті, конструює власну систему психологічного захисту і наділяє його рисами, які їй зараз необхідні: силою, теплом, світлом, великими крилами, що можуть вкрити від усього світу.

Ключовим моментом є перенесення цього внутрішнього образу на папір. Це акт матеріалізації або екстерналізації, коли абстрактне відчуття стає видимим і відчутним. Сам кінестетичний досвід малювання – рухи руки, натиск олівця, вибір кольорів – має потужний заспокійливий ефект на нервову систему. Ритмічні рухи допомагають регулювати дихання та серцебиття, знижуючи рівень кортизолу. Дитина не просто малює картинку, вона вкладає у неї свої емоції, наділяючи образ силою та значенням. Створений малюнок стає зовнішнім об'єктом, якорем, до якого можна звертатися в моменти страху чи самотності. Він ніби каже: «Я існую. Захист існує. Ти не один». Цей малюнок можна покласти під подушку, носити з собою, перетворюючи його на tangible амулет.

Завершальна рефлексія, де дитина озвучує слова підтримки від імені свого Янгола, є кроком до інтеграції цього досвіду. Часто діти промовляють те, що найбільше потребують почути самі. Це не просто гра, а процес інтерналізації – присвоєння зовнішньої підтримки та перетворення її на внутрішню. Дитина вчиться генерувати позитивні твердження, які поступово стають її власним внутрішнім голосом підтримки, її власною здатністю до самозаспокоєння. Таким чином, арттерапія не просто допомагає пережити травматичний досвід, а й дає інструменти для подальшої саморегуляції, зміцнюючи психологічну стійкість та повертаючи дитині віру у власні сили та безпеку світу, яка була так жорстоко відібрана. Це не про забування травми, а про її трансформацію в джерело внутрішньої сили.

Заняття «Мій Янгол-охоронець» має потужний терапевтичний ефект, адже дозволяє учасникам невербально виразити свої страхи та надії. Кінестетичний досвід малювання заспокоює, а створення позитивного образу допомагає трансформувати травматичний досвід у віру в майбутнє. За словами тренерів, «діти після заняття часто посміхаються і кажуть, що відчувають себе легше, ніби хтось дійсно їх захищає».

Арттерапія продовжує дарувати надію, нагадуючи, що навіть у найтемніші часи є місце для світла та захисту.

Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

 

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»