З 1966 року Полтавський інженерно-будівельний інститут (нині Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка») розпочав підготовку студентів з спеціальності “Архітектура”, спеціалізації “Містобудування”.
У 1992 році Полтавський інженерно-будівельний інститут відкрив спеціальність «Художнє проектування архітектурних міських, сільських і паркових ансамблів» (дизайн архітектурного середовища). У 1993 році було здійснено перший набір на цю спеціальність, який був першим загалом в Україні.
У квітні 1990 р. шляхом розділення кафедри архітектурного проектування на дві була створена нова кафедра основ архітектури та образотворчих дисциплін для забезпечення базової підготовки студентів молодших (1 – 3) курсів. Завідувачем нової кафедри було обрано Ляха Василя Максимовича, кандидата архітектури, доцента.
У серпні 1994 року на базі кафедри основ архітектури та образотворчих дисциплін було створено дві випускові кафедри: кафедру основ архітектури та кафедру дизайну архітектурного середовища і образотворчих дисциплін. Виконуючими обов’язки завідувача кафедри було призначено, відповідно, Ляха В.М., канд. архіт., доцента та Губаря В.М., канд. архіт., доцента.
У тому ж 1994 році при акредитації Полтавського інженерно-будівельного інституту спеціальність 2902, студенти якої навчалися на 2 курсі, пройшла ліцензування на ІІІ рівень з ліцензованим обсягом 20 осіб, а спеціальність отримала назву «Дизайн архітектурного середовища».
Під час підготовки спеціальності 7.120.101 «Архітектура будівель і споруд» до акредитації за IV рівнем в 1994 році кафедра основ архітектури одержала назву – кафедра «Архітектури житлових і громадських будівель». IV рівень акредитації даної спеціальності був підтверджений кафедрою в 1999 та 2004 роках.
У 1998 році, виходячи з потреб регіону, вимог часу і статусу державного технічного університету, була проведена часткова структурна реорганізація існуючих кафедр: на базі кафедри дизайну архітектурного середовища і образотворчого мистецтва створено дві окремі кафедри – кафедру дизайну архітектурного середовища і кафедру образотворчого мистецтва, які відповідають напрямкам підготовки фахівців за спеціальностями «Дизайн архітектурного середовища» та «Образотворче мистецтво».
З 2001 року по 2006 рік кафедру дизайну архітектурного середовища очолював кандидат архітектури, доцент В.Г. Топорков. У 2002 році спеціальність «Дизайн архітектурного середовища» була акредитована на III рівень та відкрита ліцензія на підготовку магістрів архітектури. Весною 2004 року відбулася успішна акредитація підготовки фахівців зі спеціальності за IV рівнем.
У 2007 році проведено часткову реорганізацію факультету і створено кафедру дизайну архітектурного середовища та містобудування, яка готувала фахівців за двома спеціальностями „Дизайн архітектурного середовища” та „Містобудування”. У той час кафедрою завідує доктор архітектури, професор Володимир Анатолійович Ніколаєнко.
У 2014 році від кафедри «Дизайну архітектурного середовища та містобудування», від’єднують секцію містобудування, в ході реорганізації кафедра отримує назву: «Кафедра дизайну архітектурного середовища». З 2015 по 2016 рік колектив кафедри очолювала доктор архітектури, професор Осиченко Галина Олексіївна. У вересні 2016 року кафедру очолив к. арх., доцент Топорков Володимир Георгійович.
У 2014 році було створено кафедру архітектури будівель та містобудування шляхом злиття кафедри архітектури житлових і громадських будівель з секцією містобудування кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування. Кафедру очолив доктор архітектури, професор Ніколаєнко Володимир Анатолійович.
У 2019 році відбулось злиття кафедри архітектури будівель та містобудування з кафедрою дизайну архітектурного середовища. Кафедру очолив доктор архітектури, професор Ніколаєнко Володимир Анатолійович.
З 01 січня 2021 року кафедра архітектури будівель та містобудування була розділена на дві кафедри: кафедру архітектури будівель та дизайну, яку очолив доктор архітектури, професор Ніколаєнко В.А. і кафедру містобудування та архітектури, яку очолив доктор архітектури, професор Вадімов В.М.