Міжнародне співробітництво кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування

Міжнародна діяльність кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування здійснюється у відповідності до Стратегії розвитку університету по таких основних напрямах: наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями, участь у міжнародних конференціях, співпраця з міжнародними грантоутворюючими організаціями, публікації наукових робіт у зарубіжних виданнях, підготовка методичного забезпечення та викладання дисциплін для іноземних студентів, підготовка фахівців для зарубіжних країн (навчальна сфера), міжуніверситетське співробітництво та міжнародна науково-технічна діяльність.

---

2026-09-22

Полтавська політехніка вкотре підтверджує європейське лідерство: новий грант за напрямом Жана Моне для проєкту «GREEN-CITY»

Зелене відновлення міст – це не лише відбудова стін, а й створення технологічного майбутнього. Науковці Полтавської політехніки вибороли грант Erasmus+ Жан Моне на проєкт «GREEN-CITY», у межах якого впроваджуватимуть технології Smart City, навчатимуть молодь енергоефективності та адаптуватимуть стандарти ЄС для відбудови громад. Це історія про те, як університетська наука та європейські інновації закладають міцний фундамент для сталого відродження України.

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує впевнено утверджувати свої лідерські позиції в європейському освітньо-науковому просторі, послідовно розширюючи масштаби міжнародної академічної співпраці та залучаючи авторитетну грантову підтримку.

Черговим вагомим здобутком університетської спільноти стало оголошення Європейською Комісією та Європейським виконавчим агентством з питань освіти і культури результатів конкурсу 2026 року за напрямом «Жан Моне» Програми Європейського Союзу Erasmus+. За результатами суворої незалежної міжнародної експертизи перемогу та рекомендацію до фінансування здобув проєкт науковців Полтавської політехніки «Зелене відновлення українських міст: інтеграція розумного міста ЄС та енергозберігаючих технологій» (Green Recovery of Ukrainian Cities: Integrating EU Smart City and Energy-Saving Technologies, акронім: GREEN-CITY).

Цьогорічний конкурс продемонстрував надзвичайно високий рівень змагальності та глобальної конкуренції: серед 2 223 поданих заявок з усього світу підтримку отримали лише 327 ініціатив. В українському сегменті серед 747 проєктних пропозицій конкурсний відбір подолали лише 40 заявок, серед яких 38 модулів та дві кафедри. Проєкт Полтавської політехніки продемонстрував блискучий результат, отримавши 90 балів зі 100 можливих та максимальну оцінку – 25 балів із 25 – за критеріями якості партнерства, компетентності та синергії наукової команди. На реалізацію трирічного проєкту університет залучив грантове фінансування у розмірі 35 000 євро, увійшовши до престижної когорти 29 закладів вищої освіти України, що формують сучасний порядок денний європейських студій.

Актуальність ініціативи зумовлена нагальними викликами сьогодення, пов’язаними з масштабними руйнуваннями міської, енергетичної та соціальної інфраструктури України внаслідок воєнних дій. Повоєнна модернізація нашої держави вимагає не просто механічного відновлення, а впровадження якісно нової парадигми просторового розвитку на основі провідного європейського принципу “Build Back Better” – «відбудувати краще, ніж було». Проєкт спрямований на системну інтеграцію передових стандартів Європейського зеленого курсу, цілей циркулярної економіки, концепцій енергоефективності майже нульового споживання (nZEB), принципів Нового європейського Баугаузу, а також інтелектуальних рішень Smart City та цифрових технологій інформаційного моделювання будівель.

Змістове ядро проєкту GREEN-CITY базується на синергії передових інженерних практик і сучасних інформаційних систем. Навчальний процес буде тісно пов’язаний із практичним освоєнням технологій інформаційного моделювання будівель (Building Information Modeling – BIM) та створенням цифрових двійників міської інфраструктури (Digital Twins). Це озброїть майбутніх інженерів, архітекторів і менеджерів передовим інструментарієм для цифрового аудиту пошкоджених об'єктів, точного прогнозування їхнього життєвого циклу та мінімізації вуглецевого сліду ще на стадії проєктування.

Особлива увага зосереджуватиметься на практичному втіленні засад циркулярної економіки, переробці й повторному використанні будівельних відходів, рекультивації територій та розробці автономних енергетичних систем для критичних об'єктів. Завдяки цьому проєкт забезпечує перехід від абстрактної теорії до конкретних науково-виробничих алгоритмів, адаптуючи жорсткі директиви ЄС щодо декарбонізації до реальних умов відновлення українських міст і селищ.

Фундаментом цього успіху став унікальний міждисциплінарний авторський колектив, який об’єднав фахівців інженерного, економічного та природничого профілів Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою, а також Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.

Команду очолили досвідчені науковці – керівник модуля, кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії Юрій Авраменко та академічна координаторка, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри економіки, підприємництва та маркетингу Ксенія Чичуліна. До складу виконавців увійшли провідні вчені університету: кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Віталія Скриль, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри економіки, підприємництва та маркетингу Інна Міняйленко та кандидатка технічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та хімії Оксана Ілляш. Багаторічний досвід успішного виконання попередніх модулів Жана Моне з 2018 року та системна участь у проєктах EIB, GIZ і Horizon 2020 забезпечили найвищу експертну довіру з боку європейських оцінювачів.

Програма модуля GREEN-CITY розрахована на 360 академічних годин та передбачає охоплення понад 400 здобувачів вищої освіти за спеціальностями екологічного, енергетичного, будівельного, торговельного та маркетингового напрямів. Комплексний план діяльності включає розроблення й публікацію двох підручників та двох англомовних колективних монографій у європейських видавництвах, створення відкритої багатофункціональної вебплатформи з навчальними кейсами, організацію міжнародних науково-практичних конференцій, круглих столів і флагманського навчального візиту «Агенти змін». Важливим соціальним пріоритетом проєкту є безбар’єрність, інклюзивність і надання всебічної підтримки ветеранам, учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам у здобутті нових практичних компетентностей, затребуваних на ринку праці майбутньої відновленої України.

Як зазначила академічна координаторка проєкту, кандидатка технічних наук, доцентка Ксенія Чичуліна, під час створення концепції команда прагнула об’єднати багаторічні академічні дослідження та практичні кейси у сфері енергоефективності, смарттехнологій і фінансових інструментів ЄС, щоб запропонувати системну відповідь на комплексні виклики модернізації територіальних громад. Мета науковців – забезпечити українську економіку фахівцями нової формації, які володіють практичними навичками гармонізації вітчизняних будівельних і екологічних норм із директивами Європейського Союзу.

Перемога проєкту GREEN-CITY стала органічним продовженням усталеної та послідовної грантової традиції Полтавської політехніки, де сформовано визнану на міжнародному рівні школу європейських студій. В університеті накопичено унікальний досвід бездоганної реалізації цілої низки фундаментальних ініціатив Програми ЄС Erasmus+ за напрямом «Жан Моне». Потужним фундаментом для нинішнього тріумфу стали успішно втілені проєкти «Виклики енергоефективності: співпраця України з ЄС» та «Реформування екологічної, енергетичної, економічної та фінансової сфер України в умовах євроінтеграції», які заклали нові стандарти викладання екологічного менеджменту та енергетичної безпеки. Вагомим внеском у стійкість нашої держави в умовах воєнного стану стала також результативна робота над модулями «Забезпечення екологічної, економічної та інформаційної безпеки: досвід ЄС для України» і «Європейський досвід інформаційної безпеки та систем захисту інформації в сучасних умовах масштабних кібератак». Цей багаторічний інституційний доробок підтверджує високу довіру європейських партнерів і доводить, що кожен новий грант політехніки спирається на глибоку академічну спадкоємність та системні наукові результати.

«Від імені всього авторського колективу та учасників проєкту висловлюємо найщирішу, глибоку та безмежну вдячність Президенту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професору Володимиру Онищенку, та ректорці університету Олені Філонич за непохитну віру в науковий потенціал нашої команди, далекоглядне стратегічне лідерство та всебічне сприяння на кожному етапі підготовки міжнародної заявки. Особистий приклад Володимира Олександровича Онищенка, його невичерпна енергія, багаторічний курс на масштабну інтернаціоналізацію та відкритість світу перетворили Полтавську політехніку на провідний інноваційний хаб України, де академічна сміливість завжди знаходить надійне плече опори. Водночас чуйна інституційна увага, висока управлінська культура та щоденна дієва підтримка Олени Миколаївни Філонич створили для дослідників винятково комфортний і надихаючий мікроклімат, у якому кожна наукова ініціатива має всі можливості для реалізації за найвищими європейськими стандартами.

---

2026-06-29

У Полтавській політехніці завершився навчальний курс Erasmus+ Jean Monnet Module з європейського досвіду інформаційної безпеки та систем захисту інформації в сучасних умовах масштабних кібератак 

Протягом навчання учасники занурилися у надзвичайно актуальну для України та Європи тематику – інформаційну безпеку, кіберстійкість, захист інформаційних систем, сучасні цифрові загрози та європейські підходи до протидії масштабним кібератакам. Курс об’єднав не лише лекційні заняття, а й активні онлайн-обговорення, під час яких студенти дискутували про виклики цифрової безпеки, роль ЄС у формуванні політик кіберзахисту, захист критичної інфраструктури, інформаційні загрози воєнного часу та можливості адаптації європейського досвіду в Україні.

Навчання проходило у змішаному форматі. Для участі в онлайн-модулі за результатами опрацювання реєстраційних анкет було відібрано 25 здобувачів освіти із шести закладів вищої освіти України. До офлайн-заходів, що проходили у Полтавській політехніці, долучилися студенти закладів фахової передвищої освіти міста Полтави, що засвідчило відкритість проєкту для молоді з різних освітніх середовищ.

Не зважаючи на змішаний формат занять, це не став перешкодою для живої комунікації. Навпаки, кожна зустріч перетворювалася на простір для фахового діалогу: учасники ставили запитання, аналізували реальні кіберзагрози, порівнювали український і європейський досвід, обговорювали практичні кейси захисту інформації та роль цифрової грамотності у забезпеченні безпеки держави, бізнесу й суспільства.

Тематика курсу охоплювала ключові напрями сучасної інформаційної безпеки: європейську парадигму безпечного цифрового світу, досвід європейських країн у сфері захисту інформації, інституційне забезпечення інформаційної безпеки, загрози та виклики для України і ЄС, інструменти кібербезпеки інформаційної ери, гармонізацію систем, послуг і навичок захисту інформації, а також цифрову євроінтеграцію України.

До проведення занять долучилися науково-педагогічні працівники Полтавської політехніки: д.е.н., професор Онищенко Світлана Володимирівна; к.е.н., доцент Глушко Аліна Дмитрівна; к.е.н., доцент Вергал Ксенія Юріївна; к.т.н., доцент Янко Аліна Сергіївна. Викладачі поєднували теоретичний матеріал із прикладами сучасних викликів у сфері кібербезпеки, що зробило курс практично орієнтованим і корисним для майбутньої професійної діяльності учасників.

За підсумками навчання всі учасники, які виконали вимоги курсу, отримали сертифікати. Вони засвідчують не лише участь у навчальному модулі, а й опанування актуальних знань щодо європейських підходів до інформаційної безпеки та систем захисту інформації в умовах масштабних кібератак. 

Реалізація курсу стала важливим кроком у поширенні європейських освітніх практик, розвитку культури кібербезпеки серед студентської молоді та формуванні нового покоління фахівців, здатних критично мислити, аналізувати цифрові загрози й працювати з викликами інформаційної ери. 

---

2026-05-05

Фінансова грамотність та соціальна інклюзія: викладачка Полтавської політехніки пройшла інтенсивне навчання в Іспанії

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує активно розширювати горизонти міжнародного співробітництва, забезпечуючи інтеграцію своїх науковців у провідні європейські освітні проєкти. Нещодавно кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Віталія Скриль стала учасницею інтенсивного тренінгового курсу за програмою Erasmus+ під назвою “Aflateen training: social and financial education how to teach sfe to adolescents (13-16 years old)”, що проходив у місті Аренас-де-Сан-Педро (Arenas de San Pedro), Іспанія, з 13 по 18 квітня 2026 року.

Проєкт був присвячений впровадженню унікальної методики Aflatoun, яка визнана у світі як одна з найбільш ефективних систем соціальної та фінансової освіти (СФО) для підлітків та молоді і яка є унікальною тим, що гармонійно поєднує практичні фінансові навички з важливими соціальними цінностями, такими як відповідальність, рівність та ідеї сталого розвитку.

Навчальний курс об’єднав освітян із різних країн з метою розробки новітніх підходів до навчання підлітків віком 13–18 років основам фінансової незалежності, соціальної відповідальності та підприємництва.

Протягом інтенсивного тижня в Аренас-де-Сан-Педро учасники працювали над зміцненням професійних компетенцій, опановуючи гнучкі та орієнтовані на учня методології. Особлива увага була приділена тому, як адаптувати глобальні фінансові інструменти до місцевих освітніх реалій. Програма поєднала у собі теоретичні модулі з інтерактивними сесіями, де відбувався живий обмін досвідом між представниками міжнародної мережі Aflatoun.

Центральною темою тренінгу стала соціальна та фінансова інклюзія. Віталія Скриль разом із колегами вивчала методики, що дозволяють не лише навчити молодь правильно розпоряджатися ресурсами, а й виховувати у них критичне мислення, лідерські якості та здатність створювати позитивні зміни у своїх громадах. Сягнути таких результатів допомагає унікальний підхід Aflatoun, який базується на балансі між «соціальним» і «фінансовим», де гроші розглядаються як інструмент для досягнення суспільно значущих цілей.

Для представниці Полтавської політехніки участь у проєкті такого рівня стала потужним стимулом для подальшого вдосконалення навчальних програм кафедри. «Вивчення досвіду мережі Aflatoun дозволяє нам впроваджувати передові європейські стандарти фінансової грамотності безпосередньо в освітній процес нашого університету». Це не лише про цифри та бюджети, це про формування нової культури відповідального лідерства серед української молоді», – зазначає науковиця.

Завдяки інтерактивному формату навчання та міжнародному обміну досвідом учасники курсу отримали дієві інструменти, які вони можуть впроваджувати у своїх громадах. Крім того, ця програма дала можливість нашій учасниці приєднатися до глобальної мережі однодумців, що сприятиме її активній участі в розвитку молоді та формуванню активної громадянської позиції.

Окрім навчання, важливим завданням поїздки стало закладення фундаменту для майбутньої міжнародної академічної мобільності та спільних дослідницьких проєктів. Втілюючи ці ініціативи, Полтавська політехніка підтверджує свій статус провідного освітнього центру України, що активно долучається до глобальної мережі взаємодопомоги – ресурсу, вкрай необхідного для сталого розвитку та повоєнної відбудови нашої країни.

 

Повернення Віталії Скриль до стін рідного університету з інноваційними методиками та міжнародним сертифікатом стало знаковою подією для академічної спільноти. Цей досвід відкриває нові перспективи для впровадження передових європейських практик у навчальний процес, що дасть змогу готувати фахівців фінансового сектору нового покоління. Саме такі компетентні лідери, озброєні світовими стандартами знань, стануть рушійною силою економічного відродження та відбудови України.

Нещодавно майбутня перекладачка Єлізавєта Самойленко долучилась до міжнародного обміну Erasmus+ “Peace and Youth” в Італії, студентка першокурсниця освітньої програми «Маркетинг» Софія Бабич взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Only Tolerance”, спрямованому на консолідацію принципів толерантності, глибокої поваги до різноманітності культур, Павло Явтушенко, магістрант 2-го курсу спеціальності 014 «Середня освіта (Мова і література (англійська))», став учасником тренінгового курсу за програмою Erasmus+ під назвою “The Power of Sportsmanship”, студентка Полтавської політехніки Валентина Миценко взяла участь у тренінгу Erasmus+ у Польщі, магістрантка Полтавської політехніки стала учасницею молодіжного обміну Erasmus+ на Мальті, викладачі Полтавської політехніки вивчали в Естонії інноваційні цифрові інструменти та штучний інтелект у STEM-освіті, а майбутня перекладачка взяла участь у молодіжному обміні Erasmus+ у Грузії, де навчалась протидіяти дискримінації та стереотипам.

Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатися за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або всього навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією щодо актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтеся до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua).

---

2026-04-30

Науковці політехніки взяли участь у Міжнародному тижні Erasmus+ у Політехнічному університеті Порту

20–24 квітня 2026 року делегація Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» взяла участь у програмі академічній мобільності за програмою Erasmus+ в рамках ISCAP International Week, що проходив на базі Instituto Superior de Contabilidade e Administração do Porto (ISCAP) – структурному підрозділі Політехнічного університету Порту / Porto Polytechnic University в місті Порту, Португалія.

Полтавську політехніку представляли:

1) Алла Болотнікова – к.філол.н., доцент, завідувач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;

2) Юлія Гунченко – старший викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;

3) Юлія Худолій – к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування;

4) Анна Черв’як – PhD, доцент кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування, в.о. ученого секретаря Вченої ради.

Програма заходу розпочалася 20 квітня з реєстрації учасників та урочистої церемонії відкриття. У головній аудиторії університету Олександра Альбукерке (Alexandra Albuquerque) – кандидат наук з лінгвістики, професор в ISCAP-P.PORTO, начальниця міжнародного офісу ISCAP, ознайомила учасників програми мобільності із діяльністю ISCAP, після цього відбулася нетворкінг-сесія для встановлення професійних контактів між представниками закладів вищої освіти з різних країн.

22 квітня учасники мобільності взяли участь у заході Research Brainstorm Workshop, організованому дослідницьким центром соціальних та організаційних студій CEOS.PP. Воркшоп став майданчиком для обміну ідеями щодо підготовки майбутніх спільних дослідницьких проєктів і розвитку наукової співпраці між університетами.

У межах Міжнародного тижня Erasmus+ науково-педагогічні працівники університету долучилися до міжнародної освітньої взаємодії, провівши серію лекцій англійською мовою для студентів Політехнічного університету Порту. Тематика виступів охоплювала актуальні напрямки сучасної науки й освіти, зокрема лінгвістичні, економічні та інформаційно-технологічні аспекти:

Алла Болотнікова – “Technical Terms and the Challenges of Translating Them” (Технічні терміни та проблеми їх перекладу);

Юлія Гунченко – “Business Ethics” (Бізнес етика) та “Intercultural Relations in Global Business” (Міжкультурні відносини у глобальному бізнесі);

Юлія Худолій – “The Banking System of Ukraine: Challenges and Prospects” (Банківська система України: виклики та перспективи);

Анна Черв’як – “Digital Information Systems in Management Accounting and Control” (Цифрові інформаційні системи в управлінському обліку та контролі) та “Information Systems Audit: Assessing Cyber Risks and Their Impact on the Quality of Management Controls” (Аудит інформаційних систем: оцінювання кіберризиків та вплив на якість управлінського контролю).

Зокрема, Алла Болотнікова зосередила увагу на специфіці перекладу технічної термінології, складнощах інтерпретації вузькоспеціалізованих понять та необхідності врахування контексту й галузевих особливостей перекладу.

Юлія Гунченко у своїх виступах висвітлила ключові принципи бізнес-етики, наголосивши на важливості дотримання етичних стандартів у сучасному корпоративному середовищі. Окрему увагу було приділено міжкультурній взаємодії у глобалізованому бізнес-просторі, зокрема питанням комунікаційних бар’єрів, культурних відмінностей і стратегій їх подолання.

Юлія Худолій ознайомила студентів із сучасним станом банківської системи України, окресливши основні виклики, спричинені економічними та геополітичними чинниками, а також перспективи її подальшого розвитку в умовах трансформації фінансового сектору.

Анна Черв’як висвітлила роль цифрових інформаційних систем у забезпеченні ефективного управлінського обліку та контролю, а також розкрила сучасні підходи до аудиту інформаційних систем. Особливу увагу було приділено оцінюванню кіберризиків і їх впливу на якість управлінських рішень в умовах цифровізації економіки.

Проведені лекції стали важливим майданчиком для обміну знаннями, популяризації українського наукового досвіду на міжнародному рівні та поглиблення академічної співпраці між університетами.

Участь делегації Полтавської політехніки у ISCAP International Week стала важливою подією для нашого університету, сприяла розширенню академічної мобільності, зміцненню міжнародного партнерства та налагодженню нових напрямів наукового співробітництва.

Минулого року делегація НУПП взяла активну участь у Міжнародному тижні Erasmus+ (ISCAP International Week) у Політехнічному університеті Порту, де викладачі університету провели серію лекцій, долучилися до наукового воркшопу CEOS.PP та виступили з важливою доповіддю виклики української освіти в умовах війни», а у травні 2025 року фахівці відділу міжнародних зв’язків політехніки взяли участь у Erasmus+ International Staff Week у Політехнічному університеті Порту, де зосередилися на обміні досвідом щодо цифровізації освіти, впровадження штучного інтелекту та стратегічного розвитку міжнародної інтернаціоналізації університету.

Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатися за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або всього навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією щодо актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтеся до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua).

---

2025-10-20

Викладачки Полтавської політехніки взяли участь у міжнародній академічній мобільності Erasmus+ в Латвії

У період з 13 по 17 жовтня 2025 року завідувачка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Свистун та доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Юлія Худолій взяли участь у науковому фестивалі E3UDRES2 в рамках програми академічної мобільності для викладачів Erasmus+ на базі Відземського університету прикладних наук / Vidzeme University of Applied Sciences у місті Валмієра, Латвія. Метою поїздки було встановлення нових контактів з колегами з інших університетів, зміцнення інституційних партнерств, обмін досвідом у сфері вищої освіти, участь у семінарах, воркшопах і конференціях, оцінка студентських наукових робіт, а також презентація Полтавської політехніки та її освітніх програм на міжнародному рівні.

Програма перебування була насиченою та змістовною. Під час презентацій університетів і міст Юлія Худолій представила Полтавську політехніку, окреслила основні напрями науково-освітньої діяльності та поділилася здобутками університету. Важливою частиною програми стали зустрічі з програмними директорами Vidzeme University of Applied Sciences – Агітою Лівіною та Айгарсом Андерсоном. Під час цих зустрічей обговорювалися можливості участі студентів Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права у гостьових лекціях латвійських викладачів, перспективи наукової співпраці, участі у конференціях, спільних публікаціях та розширення академічної мобільності студентів, аспірантів і викладачів обох університетів. Людмила Свистун представила здобутки інституту і кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування у сфері підготовки здобувачів першого, другого і третього рівнів підготовки, окреслила виклики і перспективи, що стоять перед сферою вищої освіти в Україні.

У межах наукової програми викладачки взяли участь у студентських сесіях усних і постерних презентацій, виступили експертами під час оцінювання студентських наукових робіт, а також відвідали семінар професорки Дон Кремслехнер-Хаас з Університету прикладних наук Сент-Пьольтен (Австрія) та магістра Міріам Лоссе з Університету прикладних наук Саксіон, присвячений методичній підтримці керівників у процесі консультування студентів щодо підготовки їх кваліфікаційних та наукових робіт. Значний інтерес викликали секції 5 Міжнародної наукової конференції SOCIETY. TECHNOLOGY. SOLUTIONS, присвячені питанням сталого розвитку та циркулярної економіки, що безпосередньо перегукуються з науковими тематиками Полтавської політехніки.

Окрему увагу учасниці приділили ключовим доповідям професора Скотта Маккейба з Університету Бірмінгема та професора Сьорса Гроневельда з Університету прикладних наук Саксіон (Нідерланди). Участь у Форумі лідерів наукових досліджень дозволила глибше ознайомитися з новітніми підходами до розвитку академічних партнерств та інноваційних практик у сфері освіти.

У рамках мобільності викладачки також взяли участь у гостьовій лекції Франчески Макіавелло з Університету Андреса Белло (Чилі), а також у лекції з мови та культури Латвії, яку провела професор університету Відземе Байба Павуле Мальнача.

Результатом участі у програмі стало зміцнення партнерських зв’язків із латвійськими колегами, обговорення спільних наукових ініціатив, розширення мережі контактів з академічними спільнотами Грузії, Молдови, Латвії, Албанії та інших країн. Окрім професійної діяльності, представниці Полтавської політехніки презентували культурну спадщину Полтавщини, ознайомили учасників із туристичним потенціалом регіону та сприяли популяризації української культури серед іноземних колег.

Участь у програмі мобільності стала важливим кроком у розвитку міжнародного співробітництва Полтавської політехніки, посиленні інтеграції університету в європейський освітній простір та відкрила нові можливості для майбутніх спільних проєктів і науково-освітніх ініціатив.

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» активно розвиває міжнародну співпрацю з Відземським університетом прикладних наук (Vidzeme University of Applied Sciences, Латвія), що вже стала підґрунтям для низки успішних академічних мобільностей. Зокрема, у рамках програми Erasmus+ КА171 науковиці політехніки Ольга Гарькава та Людмила Шевченко презентували власні наукові напрацювання у сфері каркасних конструктивних систем будівель та ландшафтно-просторової організації міста Полтави на заході “ViA's Research Еvening 2024”. Окрім того, викладачі та студенти університету взяли участь у хакатоні “WOOD TECHNOLOGY HACKATHON”, де спільно з міжнародними командами розробляли інноваційні проєкти, отримавши цінний досвід та нові контакти. Така плідна взаємодія сприяє зміцненню інституційних партнерств, обміну передовим досвідом у вищій освіті та інтеграції Полтавської політехніки у європейський науково-освітній простір.

Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

---

2025-05-29

Делегація викладачів політехніки взяла участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ на базі румунського університету-партнера Aurel Vlaicu University of Arad

У період із 12 по 16 травня 2025 року в Університеті «Aurel Vlaicu» University of Arad (Румунія) відбувся щорічний масштабний міжнародний захід, спрямований на зміцнення партнерських відносин між закладами вищої освіти – Erasmus International Week, участь у якому взяли  учасники з Албанії, Боснії і Герцеговини, Мексики, Чорногорії, Перу, Португалії, Республіки Молдова. Україну представляли науковці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: доктор технічних наук, професор кафедри видобування нафти і газу та геотехніки Юрій Винников, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, завідувачка кафедри, кандидатка економічних наук, доцентка Людмила Свистун, заступниця декана факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Наталія Бондар, старша викладачка кафедри містобудування та архітектури  Олена Макуха, викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Юлія Різник, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів і банківської справи Юлія Худолій, які презентували науково-освітні й міжнародні можливості Полтавської політехніки та поділилися ефективними кейсами.

Слухачів зацікавила активна міжнародна діяльність і матеріально-технічна база потужного полтавського закладу вищої освіти, який, попри війну, демонструє високі рейтингові показники наукової діяльності.

Це були дні, наповнені науково-освітніми івентами, майстер-класами, а також культурними заходами, які сприятимуть зміцненню співпраці нашого університету та інституцій-партнерів, прокладаючи шлях для майбутніх спільних проєктів.

У перший день учасників проєкту вітав ректор UAV Теодор – Флорін Сілан (Teodor – Florin Cilan) та інституційна координаторка Еразмус+ в університеті Герлінда Кнап (Gerlinde Knap). Протягом тижня учасники Erasmus мали змогу зануритися у світ румунської культури й традицій.

У межах академічної мобільності к.е.н., доцент кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Юлія Худолій прочитала лекцію на тему «Банківська система України». У своєму виступі вона висвітлила ключові аспекти побудови вітчизняної банківської системи, особливості функціонування Національного банку України, а також роль НБУ у реалізації монетарної політики в умовах воєнного стану.

Особливу увагу було приділено темі грошового обігу в Україні, нумізматичному ряду та символіці, представленій на сучасних українських монетах. Лекція викликала жвавий інтерес серед слухачів: відбулася цікава дискусія, у ході якої порівнювалися грошові системи України та Румунії, аналізувалися подібності та відмінності в їхній структурі й розвитку.

На час мобільності припало свято – День вишиванки. Представники Полтавської політехніки з гордістю презентували естематонімічний код України, одягнувши національне вбрання. Крім того, науковці провели міні-лекцію про традиції й символи рідної держави, чим спонукали жваве обговорення й значний інтерес до культури країни, яка мужньо в нерівній боротьбі захищає власні кордони, відстоює право на національну самоідентифікацію.

Ця подія стала черговим кроком у розширенні міжнародного академічного співробітництва та обміну знаннями між університетами. Науковці Полтавської політехніки отримали сертифікати. Усі запевняють, що отриманий досвід надзвичайно важливий і обов’язково зреалізується в подальшій науково-методичній роботі. Учасники мобільності висловлюють слова щирої вдячності Герлінді Кнап (Gerlinde Knap), інституційній координаторці Еразмус+, університету за гостинність та Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», його топменеджменту, координаторці міжнародного співробітництва, кандидатці філологічних наук, доцентці Анні Павельєвій за можливість долучитися до світового науково-освітнього простору.

«Академічна мобільність – це не просто обмін знаннями, це місток, що єднає культури та зміцнює міжнародні зв'язки. Ми в Полтавській політехніці щиро пишаємося нашими науковцями, які активно використовують можливості Erasmus+ для презентації досягнень України та нашого університету на світовій арені. Кожна така поїздка – це цінний внесок у розвиток нашого освітнього та наукового простору, а також у формування глобального світогляду, такого важливого для сьогодення і майбутнього», – говорить координаторка міжнародної діяльності політехніки, кандидатка філологічних наук, доцентка Анна Павельєва.

Нагадаємо, представники полтавської політехніки брали участь у Erasmus International Week у 2024 та 2023 роках.

Нещодавно доцентка Полтавської політехніки Ірина Чернецька взяла участь у престижній програмі обмінів IVLP, реалізованої за підтримки Держдепу США, науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, студенти політехніки поділились враженнями від стажування за програмою Erasmus+ в ISCAP (Португалія), делегація політехніки взяла участь у академічній мобільності за програмою Erasmus+ в рамках ISCAP International Week, що проходив на базі Instituto Superior de Contabilidade e Administração do Porto (ISCAP) .

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

---

Кафедрою фінансів, банківського бізнесу та оподаткування налагоджено міжнародне співробітництво з Білостоцьким технологічним університетом (Польща), Опольським політехнічним університетом (Польща), Університетом ISMA (Латвія), Університетом національного та світового господарства (Болгарія), Університетом Північ (Хорватія), University of Alba Iulia  (Румунія). Колектив кафедри є постійним учасником міжнародних науково-практичних  конференцій та симпозіумів. У рамках міжнародної співпраці викладачі підвищують свій кваліфікаційний рівень під час стажувань, набуваючи досвіду та поширюючи в інших країнах інформацію про діяльність кафедри.

Розвиток міжнародних спільних освітніх програм, зокрема програм «подвійного» диплому, є одним з пріоритетних напрямів діяльності кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування.

У сфері співпраці на міжнародному рівні активна робота проводиться ректором університету д.е.н., професором кафедри Онищенком В.О. і проректором з наукової та міжнародної роботи, к.е.н., доцентом кафедри Сівіцькою С.П. Це, зокрема, робочі візити до Великобританії з метою вивчення досвіду провідного університету світу University of Oxford, університету Гринвічу, старшої школи Gainesville High School Коледжу Санта Фе штату Флорида, США; участь у конференціях, виставках, форумах, котрі проходять на базі провідних університетів Великобританії, Азербайджану, США, країн ЄС, КНР.

Кафедра фінансів, банківського бізнесу та оподаткування залучає в навчальний процес закордонних фахівців. Щороку почесний професор університету Гюнтер Штоль та банкір-практик Уве Шраг проводять лекції для студентів Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права з актуальних тем, зокрема: «Особливості функціонування банківської системи Німеччини»; «Німецькі програми іпотечного кредитування»; «Оцінка надійності позичальників – фізичних осіб на придбання житла та будівельних компаній на здійснення будівництва з використанням рейтингових оцінок»; «Управління житловим фондом в Німеччині»; «Енергоефективність в житловому будівництві».

Викладачі кафедри є членами редакційних колегій у зарубіжних наукових виданнях.

Представник від НУПП (ПІБ)	Назва закордонного видання / країна
Онищенко В.О., проф.	Economics and Management / Польща
Онищенко В.О., проф.	Przegląd Nauk Stosowanych/ Польща
Птащенко Л.О., проф.	International Journal of Innovative Technologies in Economy (IJITE) / Польща
Птащенко Л.О., проф.	Black sea scientific journal of academic research / Georgia

Викладачі кафедри постійно беруть участь у міжнародних проєктах, зокрема у Програмі «Розвиток лідерського потенціалу університетів України», яка є результатом партнерства British Council в Україні, Leadership Foundation (Сполучене Королівство) та Інституту вищої освіти НАПН України. Також усі викладачі кафедри пройшли стажування за кордоном.

Кафедра є абсолютним лідером в університеті та регіоні щодо участі у міжнародних освітніх проєктах програм “Еразмус+” Європейського Союзу та Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Університет у 2019 році отримав грант «Виклики енергоефективності: співробітництво України і ЄС» за програмою ERASMUS+ Jеan Monnet Modules, який реалізовується викладачами кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування спільно з кафедрою економіки, підприємництва та маркетингу. Викладачі презентують результати досліджень на міжнародних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна - Європейський союз: від партнерства до асоціації під егідою програми ім.Жана Монне Еразмус+ у рамках проекту “Reformatting the environmental, energy, economic and financial spheres of Ukraine in the European integration conditions”.

У 2022 році було також отримано грант “European experience in ensuring information and economic security under growing external threats” за програмою ERASMUS+ Jеan Monnet Modules, який реалізовується викладачами кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування спільно з кафедрою економіки, підприємництва та маркетингу. Реалізація даного гранту відбуватиметься протягом 2022-2025 років.

У 2022 році також виграно гранти за програмою Erasmus+: «Ensuring environmental, economic and information security: EU experience for Ukraine» (Керівник: Чичучіна К.В. Виконавець Скриль В.В., Міняйленко І.В., Максюта Н.С.), реалізація гранту відбуватиметься протягом 2022-2025 років з фінансуванням в розмірі 30 тис. євро.; «Ensuring environmental, economic and information security: the EU experience for Ukraine» (Керівник: Онищенко С.В. Виконавці: Глушко А.Д., Маслій О.А., Максюта Н.С.) реалізація гранту відбуватиметься протягом 2023-2026 років з фінансуванням в розмірі 30 тис. євро.; «European Experience of Information security and information protection systems under present large-scale cyber-attacks conditions» (Керівник: Янко А.С. Виконавці: Вергал К.Ю., Онищенко С.В., Глушко А.Д.) з фінансуванням в розмірі 30 тис. євро. Реалізація гранту відбуватиметься протягом 2023-2026 років.

Наукова робота, студентки Інни Бикової

Студенти також приймають активну участь у міжнародній діяльності. Так, студентка Інна Бикова, виборола третє призове місце з роботою «Кластерна модель управління відходами для Полтавської області на основі європейської концепції «циркуляційної економіки» (науковий керівник -  кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Віталія Скриль) у конкурсі студентських наукових робіт «Інноваційні рішення для циркулярної економіки», який проводився в рамках проєкту «Rethink waste week» програми Erasmus+ Jean Monnet Project «Продукування та поширення ідей циркулярної економіки відповідно до Плану дій ЄС» у Сумському національному аграрному університеті.

Упродовж 18-26 вересня 2021 року Лобач Данило Анатолійович  прийняв участь у молодіжному екологічному тренінгу за програмою Erasmus+ «Переробка сміття: міжнародний досвід», що проводився на базі Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». 36 учасників з України, Румунії, Туреччини та Болгарії обговорили міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, відвідали воркшопи та майстер-класи, прибирали у Прирічковому парку та познайомилися з культурами країн-учасниць.

Студент групи 301-ЕФ Лобач Данило Анатолійович  24-30 жовтня 2021 року у столиці Туреччини став учасником  міжнародного тренінгу за програмою Erasmus+ «Нове покоління – нові технології». 28 учасників з України, Румунії, Туреччини та Болгарії обговорили практичні кейси діджиталізації та цифровізації освітнього процесу в умовах пандемії, відвідали воркшопи та майстер-класи і познайомилися з культурою країн-учасниць.

30-31 березня 2022 року д.е.н., професор Онищенко С.В. прийняла участь у засіданні Комітету міжнародного співробітництва та Президії Конференції ректорів академічних шкіл Польщі (KRASP) за участю міністра освіти і науки Польщі Пшемислава Чарнека, представників польського уряду та ректорів провідних польських університетів. Науковиця, звернувшись до польської академічної спільноти, представила ситуацію в українській освіті в умовах війни та закликала підтримати спрощений вступ України до ЄС.