Змістовний модуль 1. Мова як засіб професійного спілкування
Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Бесіда. Телефонна розмова. Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада. Дискусія.
Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.
Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток. Особливості використання мовних засобів у офіційно-діловому стилі. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Класифікація та реквізити документів. Вимоги до тексту документа і його оформлення.
Становлення і розвиток наукового стилю української мови. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Мовні засоби наукового стилю. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці. Анотування і реферування наукових текстів. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань. Реферат як жанр академічного письма. Складники реферату. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці. Науковий етикет.
Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, дипломної та магістерської робіт. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення покликань. Вимоги до оформлення цитат у науковій роботі.
Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія вибраного фаху. Способи творення термінів певного фаху. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники.
Спілкування як одна з нагальних потреб людини. Психологічна природа спілкування. Залежність спілкування від особистісних властивостей його учасників. Установка на спілкування, її гуманістична спрямованість. Структура спілкування, його функції. Спілкування як обмін інформацією, спілкування як взаємодія, спілкування як сприймання та взаємодія одне одного. Техніка спілкування. Моделі та стилі спілкування. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні. Спілкування і діяльність. Етична сторона спілкування. Взаємодія та взаєморозуміння в контексті етичних норм ділового спілкування. Визначення взаємодії. Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил. Мораль і особистісний вплив. Взаєморозуміння та його рівні. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні. Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні. Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет. Значення переконувального впливу в мовленнєвому спілкуванні. Вплив особистості на ефективність переконання. Логіко-психологічні правила конструювання повідомлень. Невербальне спілкування та культура поведінки. Класифікація невербальних засобів спілкування. Кінесика. Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування. Проксеміка. Невербальні засоби і культура спілкування. Невербальні засоби та етикет. Віртуальне та опосередковане спілкування. Оволодіння іноземними мовами завдяки спілкуванню. Особливості спілкування з іноземцями. Шляхи розвитку мови як засобу спілкування
Другий рік, весняний семестр, 4 кредити, екзамен
Перелік дисциплін, які є передумовою вивчення курсу:
- Українська мова (шкільний курс)
- Українська науково-технічна термінологія
Перелік дисциплін, для яких курс є передумовою:
- Риторика
- Основи культури і техніки мовлення
- Лінгвістичні основи документознавства
- Виконання кваліфікаційної роботи
- Основи видавничої справи та редагування
- Літературне редагування
Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
Питання до теми 1
Предмет і завдання курсу, його наукові основи.
Поняття національної та літературної мови.
Найістотніші ознаки літературної мови.
Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
Мовні норми.
Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
Українська мова серед інших мов світу.
Тема 2. Культура українського професійного мовлення
Питання до теми 2
Комунікативна компетентність фахівця.
Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
Комунікативні ознаки культури мови.
Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
Мистецтво аргументації.
Техніка і тактика аргументування.
Мовні засоби переконування.
Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Бесіда. Телефонна розмова.
Мистецтво перемовин.
Збори як форма прийняття колективного рішення.
Нарада та дискусія: етапи підготовки та проведення.
Словники у професійному мовленні. Типи словників.
Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури фахівця.
Тема 3. Офіційно-діловий стиль української літературної мови у професійному спілкуванні
Питання до теми 3
Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
Основні ознаки функціональних стилів.
Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови: становлення та розвиток.
Особливості використання мовних засобів в офіційно-діловому стилі.
Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.
Класифікація та реквізити документів.
Вимоги до тексту документа і його оформлення.
Тема 4. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
Питання до теми 4
Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
Мовні засоби наукового стилю.
Оформлювання результатів наукової діяльності.
План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
Анотування і реферування наукових текстів.
Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань.
Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці. Науковий етикет.
Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, дипломної та магістерської робіт.
Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення покликань.
Вимоги до оформлення цитат у науковій роботі.
Тема 5. Українська термінологія в професійному спілкуванні
Питання до теми 5
Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії.
Термін та його ознаки.
Термінологія як система.
Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
Термінологія обраного фаху.
Способи творення фахових термінів.
Нормування, кодифікація і стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники.
Тема 6. Спілкування як інструмент професійної діяльності
Питання до теми 6
Спілкування як одна з нагальних потреб людини. Психологічна природа спілкування.
Залежність спілкування від особистісних властивостей його учасників.
Установка на спілкування, її гуманістична спрямованість. Структура спілкування, його функції.
Спілкування як обмін інформацією, спілкування як взаємодія, спілкування як сприймання та взаємодія одне одного.
Техніка спілкування.
Моделі та стилі спілкування.
Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
Спілкування і діяльність.
Етична сторона спілкування.
Взаємодія та взаєморозуміння в контексті етичних норм ділового спілкування.
Визначення взаємодії.
Спільна діяльність і вплив на неї етичних норм і правил. Мораль і особистісний вплив.
Взаєморозуміння та його рівні.
Бар’єри на шляху до взаєморозуміння, зокрема моральні. Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні. Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет. Значення переконувального впливу в мовленнєвому спілкуванні.
Вплив особистості на ефективність переконання.
Логіко-психологічні правила конструювання повідомлень.
Невербальне спілкування та культура поведінки.
Класифікація невербальних засобів спілкування. Кінесика. Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування. Проксеміка.
Невербальні засоби і культура спілкування.
Невербальні засоби та етикет.
Віртуальне та опосередковане спілкування.
Оволодіння іноземними мовами завдяки спілкуванню. Особливості спілкування з іноземцями.
Шляхи розвитку мови як засобу спілкування.
Базова
- Галузинська Л.І., Науменко Н.В. , Колосюк В.О. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посіб. Київ : Знання, 2008.
- Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: навчальний посібник. Київ : Арій, 2009.
- Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням: навч. посібн. Київ : Центр учбової літератури, 2010.
- Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: навч. посібн. Вінниця : Нова книга, 2003.
- Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: навч. посібн. Київ : Каравела, 2008.
- Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура фахової мови: навч. посібн. Київ : ВЦ «Академія», 2007.
- Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. Київ, 2003.
- Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: навчальний посібник. Київ : Арій, 2008.
- Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс : підручник. Київ : Арій, 2009.
- Шевчук С.В. Практикум з українського ділового мовлення : навчальний посібник. Київ : Арій, 2009.
- Шевчук С.В. Практикум з української мови: Модульний курс : навч. посіб. Київ : Алерта, 2009.
- Шевчук С.В. Українське ділове мовлення : підручник. Київ : Арій, 2009.
Допоміжна
- Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Видавничий центр «Академія», 2004.
- Ботвина Н.В. Науковий та офіційно-діловий стилі української мови. Київ : Артек, 1999.
- Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови : навч. посіб. Київ : Парл. вид-во, 2001.
- Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Київ : Вища шк., 1974.
- Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. Київ : Вища школа, 1991.
- Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту : навч.посіб. Київ : Знання, 2008.
- Культура фахового мовлення : навч.посіб. / за ред. Н.Д. Бабич. Чернівці : Книги –ХХІ, 2005.
- Мамрак А.В. Українське документування: мова та стиль : навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2004.
- Мацько Л.І. Стилістика української мови: підручник. Київ : Вища школа, 2003.
- Панько Т.І. Українське термінознавство: підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. Львів: Світ, 1994.
- Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. Київ : Вежа, 1994.
Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них:
при підсумковому контролі у вигляді екзамену до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль.
1. Поточний контроль. Бали, отримані впродовж семестру, за видами навчальної діяльності розподіляються наступним чином (розподіл орієнтовний): робота на практичних заняттях (відповіді, виконання практичних завдань, розв’язання тестових завдань на платформі дистанційного навчання Moodle), у разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях за темами відповідних занять) – до 50 балів.
Присутність на лекціях і практичниах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване впродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії. Студент, який повністю виконав програму навчальної дисципліни й отримав достатню рейтингову оцінку (не менше 25 балів), допускається до підсумкового контролю з дисципліни.
2. Підсумковий контроль. Підсумковим контролем є екзамен. Він здійснюється відповідно до вимог «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/organizacia-osvit-procesu.pdf), а також «Положення про семестровий контроль в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/doc/polozhennia/semestr-kontrol.pdf.) .
Екзаменаційний білет передбачає наявність 3-ох питань: 1) два теоретичні; 2) виконання тестових завдань.
Для належного опанування дисципліною «Українська мова (за професійним спрямуванням)» слід опрацювати базову та додаткову літературу, засвоїти основну термінологію курсу.
Варто ознайомитися також з новітніми публікаціями, насамперед з тими, що містяться у провідних фахових виданнях – «Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія», «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мовознавство. Фольклористика» «Актуальні проблеми філології та перекладознавства», «Альманах Полтавського національного педагогічного університету «Рідний край» та інші.
Особливу увагу слід приділити вмінням застосовувати отримані теоретичні знання на практиці: оперувати фаховою термінологією влучно висловлювати думки сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів, створювати наукові тексти професійного спрямування.
Результати навчання з дисципліни відповідно до освітньо-професійної програми виявляються у сформованих у студентів здатностях: знати та розуміти предметну область та професійну діяльність, спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, зберігати та примножувати моральні, культурні наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; підтримувати ділову комунікацію з усіма суб’єктами інформаційного ринку, користувачами, партнерами, органами влади та управління, засобами масової інформації, працювати в умовах міжкультурної комунікації, зокрема читати фахову та спеціалізовану літературу, складати професійно орієнтовані тексти, спілкуватися іноземною мовою, самостійно аналізувати текст документа щодо його змісту, правильно визначати комунікативну інтенцію, закладену в нього автором, редагувати тексти документів відповідно до норм чинного правопису та правил їх оформлення; релевантно оцінювати результативність та комунікативну ефективність документа; добирати та готувати необхідну інформацію для прийняття управлінського рішення; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання професійних завдань. Оцінювати результати діяльності та відстоювати прийняті рішення. Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов. Використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва
Також вони виявляються у знаннях ролі державної мови у професійній діяльності; норм сучасної української літературної мови та вимог до культури усного і писемного мовлення; правил укладання ділових паперів і різних видів наукової продукції; проблем української термінології у професійному спілкуванні; законів спілкування як інструмента професійної діяльності; а також уміннях правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності; сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів; оперувати фаховою термінологією, редагувати, коригувати та перекладати наукові тексти; скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети; складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку; послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.