| Освітній рівень | Перший (бакалаврський) |
| Програма навчання | Обов’язкова |
| Галузь знань | 03 Гуманітарні науки |
| Спеціальність | 035 Філологія |
| Освітня програма | Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (18 години), практичні заняття (18 годин) |
| Форма контролю | Екзамен |
Вивчення навчальної дисципліни «Теорія перекладу» спрямоване на формування базових теоретичних знань з перекладу в його нормативному аспекті та певних навичок і вмінь перекладацької діяльності, які б забезпечили вірний вибір перекладацької стратегії, що обумовлена професійними потребами.
Знання та навички, отримані при вивченні цієї дисципліни, дозволяють сформувати у майбутніх фахівців такі ключові компетентності як:
*ІК: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології (лінгвістики, літературознавства, фольклористики, перекладу) в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає застосування теорій та методів філологічної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
**ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК 10. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
***СК 1. Усвідомлення структури філологічної науки та її теоретичних основ.
СК 7. Здатність до збирання й аналізу, систематизації та інтерпретації мовних, літературних, фольклорних фактів, інтерпретації та перекладу тексту (залежно від обраної спеціалізації).
СК 8. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією для розв'язання професійних завдань.
СК 10. Здатність здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний (залежно від обраної спеціалізації) аналіз текстів різних стилів і жанрів.
СК 13. Розуміння сутності й соціального значення майбутньої професії, основних проблем дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, їх взаємозв’язку в цілісній системі знань.
Здатність застосовувати у професійній діяльності знання про світогляд людини, психічні та метальні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної та розумової діяльності; знання про особливу сферу суспільної діяльності з виховання людини, важливими складовими частинами якої є освіта і навчання; здатність розуміти та використовувати на шляху професійного вдосконалення особливості всебічного (особистісного, соціального, професійного) становлення майбутнього фахівця.
ФК 14. Усвідомлення значення усіх підсистем мови для вироблення вмінь аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють, в тому числі в парах мов, що задіяні безпосередньо в процесі перекладу.
Здатність застосовувати базові знання класичної філології, зокрема латини, у професійній та науково-дослідницькій діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач має оволодіти такими (програмними) результатами навчання (уміннями й навичками):
****ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.
ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв'язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів.
ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.
ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.
ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв'язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання.
ПРН 24. Вміти перекладати у двосторонньому режимі (з англійської/німецької мови на українську та з української мови на англійську/німецьку) тексти галузевої спрямованості, що відносяться до суспільно-політичної, технічної, юридичної і економічної сфер, в усній (переклад з аркуша, послідовний, синхронний переклад) та письмовій (повний, реферативний і анотований переклад) формах; обирати стратегії й тактики, релевантні тому чи іншому етапу професійної перекладацької діяльності.
Вміти застосовувати на практиці методи теорії перекладу та споріднених філологічних дисциплін; ефективно користуватися перекладознавчою термінологією, застосовувати на практиці методику використання словників, енциклопедій, зокрема, електронних, баз даних; володіти знаннями про стандарти і норми в галузі усного і письмового перекладу та їх дотримання; застосовувати під час перекладу сучасні інформаційні технології, системне та прикладне програмне забезпечення, зокрема автоматизовані системи перекладу.
Вміти редагувати та аналізувати перекладені тексти за критеріями адекватності й еквівалентності; відтворювати англійські/німецькі та українські оніми, культурно-марковані лексичні одиниці; перекладати у двосторонньому режимі (з англійської/німецької мови на українську та з української мови на англійську/німецьку) тексти з освіти, історії і культури України й англомовних/ німецькомовних країн; користуватися словниками різних типів, відповідною довідковою літературою.
Передумовою для вивчення дисципліни є уже опановані курси «Вступ до мовознавства» та «Вступ до фаху (перекладознавство)».
*ІК – інтегральна компетентність
**ЗК – загальна компетентність
***СК – спеціальна (фахова, предметна) компетентність
****ПРН – програмний результат навчання
Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ
Тема 1. Загальні проблеми перекладу. Історія перекладу. Термін і поняття «переклад». Одиниця перекладу. Рівні перекладу.
Тема 2. Перекладацькі відповідності. Постійні відповідності. Варіативні відповідності. Оказіональні відповідності (контекстуальні заміни). Види контексту.
Змістовий модуль 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Тема 3. Лексичні трансформації. Лексичні трансформації: конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, додавання слів / декомпресія, опущення слів, компенсація, змістовий розвиток.
Тема 4. Граматичні трансформації. Граматичні трансформації: заміна членів речення, зміна структури речення, заміна частин мови.
Змістовий модуль 3. ПЕРЕКЛАД БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ
Тема 5. Переклад безеквівалентної лексики: транскодування (перекладацьке транскрибування, перекладацьке транслітерування, змішане транскодування, адаптивне транскодування), описовий переклад, калькування, аналогія.
Тема 6. Переклад лакун і реалій. Лакуни. Типологія лакун. Реалії. Класифікація реалій. Прийоми перекладу реалій.
Тема 7. Особливості перекладу назв різних видів. Особливості перекладу назв різних видів.
Змістовий модуль 4. ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
Тема 8. Переклад фразеологічних одиниць. Лексичні фразеологізми. Компаративні фразеологізми. Предикативні фразеологізми. Прийоми перекладу фразеологізмів.