| Освітній рівень | Другий (магістерський) |
| Програма навчання | Вибіркова |
| Галузь знань | 19 Архітектура та будівництво |
| Спеціальність | 191 Архітектура та містобудування |
| Освітня програма | Архітектура будівель і споруд |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (28 академічних годин), семінарські заняття (4 академічні години) |
| Форма контролю | Екзамен |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань про особливості формування архітектури Північно-Східного регіону України та умінь з відображення регіональних та національних особливостей при проектуванні нових об’єктів і реконструкції існуючих.
Очікуваним результатом вивчення навчальної дисципліни має стати розуміння закономірностей впливу соціально-культурних факторів на формування архітектури будівель і споруд, знання обмежень, що накладають на архітектурну діяльність вимоги збереження об’єктів культурної спадщини, вміння формувати архітектуру об’єктів в умовах заздалегідь заданої системи обмежень.
Для досягнення очікуваних результатів навчання студенти повинні:
знати:
– закономірності розвитку архітектури Лівобережної України, зокрема, Північно-Східного регіону (Полтавська, Сумська, Харківська області) у взаємозв’язку та взаємообумовленості з чинниками формування та розвитку суспільства;
– регіональні особливості окремих типів будівель і споруд у конкретних історичних умовах;
– творчість видатних архітекторів, пов’язаних з Північно-Східним регіоном України, їх твори, особливості їх творчого почерку;
вміти:
- визначати авторство пам’яток архітектури;
- визначати регіональну приналежність того чи іншого об’єкта;
- аналізувати композиційні та художні характеристики об’єктів архітектури у відповідності з чинниками та передумовами їх формування;
- використовувати надбані знання в процесі архітектурного проєктування сучасних об’єктів у історичному архітектурному середовищі;
- використовувати отримані знання при складанні проектів реконструкції та реставрації історичних пам’яток архітектури.
Змістовий модуль 1. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ, ЗОКРЕМА, ПІВНІЧНО-СХІДНОГО РЕГІОНУ (ПОЛТАВСЬКА, СУМСЬКА, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТІ).
Тема 1. Основні етапи заселення досліджуваного регіону. Архітектура часів Київської Русі та періоду литовсько-польського панування.
Предмет та структура дисципліни, звітності. Північно-Східний регіон (Полтавська, Сумська, Харківська області): історична довідка. Основні етапи заселення краю. Характерні риси колонізаційної політики Речі Посполитої, Російської імперії, Радянського Союзу та їх вплив на формування розселення і національно-культурних особливостей регіону. Роль суспільно-економічних і політико-ідеологічних чинників у формуванні й еволюції типів будівель і споруд, їх архітектурної композиції та образно-художнього вирішення.
Архітектура Переяславського князівства періоду Київської Русі, періоду феодального роздроблення та періоду литовсько-польського панування. Розпланування та забудова Переяслава та інших міст. Формування Посульської оборонної лінії та особливості давньоруської фортифікації. Одно- і тринавові храми XI – XIII ст. Архітектура Михайлівського собору. Московські впливи у архітектурі Путивля ХІV – XVI ст.
Тема 2. Українське бароко: зародження, розквіт, занепад.
Основні тенденції у розселенні та містобудуванні. Заснування нових міст на Полтавщині й Слобожанщині. Соціально-економічні передумови зародження бароко. Джерела українського бароко, основні жанри сакрального будівництва. Декоративно-пластичні характеристики українського бароко. Архітектура три-, п’яти- і дев’ятидільних церков Полтавщини, Сумщини і Харківщини. Архітектура соборів Хрестовоздвиженського в Полтаві та Мгарського в Лубнах монастирів. Покровський собор у Харкові та собор в Ізюмі як зразки українського бароко на Слобожанщині. Архітектура Преображенського собору у Великих Сорочинцях. Поглиблення відмінностей між мурованою та народною дерев’яною архітектурою. Занепад державного жанру бароко. Архітектура Успенського собору в Полтаві – останнього храму, зведеного в державному жанрі. Нові типи будівель. Поява тетраконхів і їх регіональні різновиди.
Тема 3. Класицизм та ампір, стилізація та еклектика.
Роль типового проєктування у містобудуванні та проєктуванні окремих будівель. Архітектура ансамблю Круглої площі в Полтаві: історія створення, містобудівна концепція, архітектурна композиція. Загальні особливості класицизму Полтавщини, порівняння його із класицизмом Сумщини та Харківщини. Архітектура Петропавлівської в Сумах та Хрестовоздвиженської церкви в Охтирці. Типи церковних будівель Полтавщини. Сумщини і Харківщини, їх стилістичні особливості. Житлова та палацово-садибна архітектура Полтавщини, Сумщини та Харківщини.
Стилізація та еклектика Полтавщини, Сумщини та Харківщини. Російсько-візантійський, візантійський та псевдоросійський стиль як засоби імперської культурної експансії.
Тема 4. Народне зодчество Полтавщини й Слобожанщини.
Народна архітектура Полтавщини і Слобожанщини (житлові та господарські будівлі). Генеза українських дерев’яних храмів. Типи дерев’яних церков Лівобережжя України (XVII – XVIII ст.). Особливості храмів «лиманської школи» та «охтирської групи».
Тема 5. Модерн, неостилі та український архітектурний модерн.
Модерн Полтавщини, Сумщини та Харківщини. Композиційні особливості раннього модерну: структура планувальних рішень та відображення її в об’ємно-просторовій композиції; пластика стін. Вирішення віконних отворів; вхідні групи будівель. Композиційні особливості класицизуючого модерну. Пізній модерн, його композиційні риси. Зародки конструктивізму в пізньому модерні.
Неокласицизм, неоренесанс та неоруський стиль як прояви соціокультурної реакції після революції 1905 р.
Концептуальна основа українського архітектурного стилю (українського модерну). Основні різновиди українського модерну. Полтавський та Харківський осередки українського модерну. Композиційна побудова. Стилістичні риси Полтавського земства та Харківського художнього училища. Вплив українського модерну на розвиток архітектури України.
Тема 6. Архітектура радянського періоду.
Архітектура Полтавщини, Сумщини та Харківщини у 1920-1956 рр. Загальна характеристика. Раціоналістичні тенденції в житловому та громадському будівництві 1920-х рр. Конструктивізм Харкова, його вплив на забудову Сум і Полтави. Суспільно-політичне підґрунтя радянського неокласицизму. Порівняння містобудівних підходів кінця 1920-х та другої половини 1930-х рр. Декоративно-пластичні та колористичні особливості громадської та житлової забудови в цьому стилі. Проекти післявоєнної відбудови міст. Повоєнна житлова, громадська та промислова архітектура. Стилістичні особливості народної архітектури цього періоду.
Розвиток крупнопанельного будівництва, типове проєктування, особливості містобудування. Промислова, житлова та громадська архітектура: пошуки нових засобів виразності. Еволюція вітчизняної архітектури від вульгаризованого функціоналізму 1960-х до постмодернізму середини 1980-х.
Семінарське заняття № 1.
Тема 7. Архітектура незалежної України. Пошук національної та регіональної самобутності.
Архітектура 1990-х – 2000-х років: від постмодернізму до хай-теку. Зменшення обсягів будівництва й підвищення індивідуальності проектних рішень у 1990-ті рр. Риси консерватизму і провінційності в архітектурі міст. Особливості теоретичного забезпечення проектування, композиційні недоліки, притаманні будівлям 1990-х рр. Зростання обсягів будівництва, використання нових матеріалів та конструкцій, розширення спектру творчих пошуків у 2000-х рр.
Семінарське заняття № 2.