| Освітній рівень | Перший (бакалаврський) |
| Програма навчання | Обов’язкова |
| Галузь знань | 19 Будівництво і архітектура |
| Спеціальність | 191 Архітектура та містобудування |
| Освітня програма | Архітектура та містобудування |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (22 академічних години), практичні заняття (10 академічних голин) |
| Форма контролю | Екзамен |
Мета навчальної дисципліни: надання студентам знань про основи архітектурного формоутворення, сучасні методики, що застосовуються у формоутворенні архітектурних об’єктів.
Завдання дисципліни спрямовані на формування у студентів наступних компетентностей:
- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
- вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; здатність приймати обґрунтовані рішення;
- усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування;
- здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд;
- здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних та архітектурно-містобудівних умов архітектурного проєктування;
- усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проєктування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів;
- усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проєктування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів;
- усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування.
Очікувані результати вивчення навчальної дисципліни «Методи архітектурного формоутворення»:
- знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності;
- оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування;
- застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних та ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування;
- збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень;
- знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проектування; застосовувати художньо-композиційні засади в архітектурно-містобудівному проектуванні;
- розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури.
Модуль 1. МЕТОДИ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ.
Змістовий модуль 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ.
Тема 1. Архітектура як система. Архітектурне формоутворення як складова архітектурної діяльності. Ієрархічні рівні та відповідні їм об’єкти архітектурного проєктування. Методи архітектурного формоутворення.
Походження терміна «архітектура», значення архітектури для розвитку суспільства. Архітектурні системи, загальні принципи їх організації. Мета і завдання архітектурного проєктування. Основні види моделювання, що використовуються в архітектурному формоутворенні. Ієрархічні рівні архітектурного проєктування та відповідні їм об’єкти проектування і види розроблюваної документації. Містобудівна, проєктна та робоча документація, основні завдання їх розроблення.
Класифікація населених пунктів, їх функціональна структура. Класифікація будівель і споруд (цивільних та виробничих). Двоєдина сутність архітектури як середовища і як діяльності. Специфічні риси т.зв. «художньої архітектури». Особливості людського сприйняття архітектурних об’єктів. Творчий метод архітектора. Основні етапи навчального архітектурного проєктування, їх мета і зміст.
Практичне заняття № 1.
Змістовий модуль 2. ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМОУТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ.
Тема 2. Основні вимоги до архітектурних об’єктів та фактори, що впливають на їх формоутворення. Природно-кліматичні та містобудівні умови.
Основні вимоги до будинків і споруд (екологічна безпека; містобудівні вимоги; функціональна доцільність; санітарно-гігієнічні вимоги; економічність будівництва та експлуатації, конструктивна надійність; архітектурно-художня виразність) та їх зміст. Визначення факторів, що впливають на формоутворення архітектурних об’єктів (природно-кліматичні умови; містобудівні умови; функціональне призначення; безпека та інклюзивність; економічні умови; конструктивно-технологічні можливості; психофізіологічні особливості сприйняття людиною архітектурного середовища; естетичні цінності та ідейний зміст архітектури) та їх зміст.
Природно-кліматичні умови на різних ієрархічних рівнях: глобальному, регіональному та локальному. Поняття клімату та його вплив на архітектурне формоутворення. Природно-кліматичне, архітектурно-будівельне та сейсмічне зонування території України. «Роза вітрів» як різновид кругової діаграми. Природні умови локального рівня. Поняття природних планувальних обмежень.
Громадські об’єкти як елементи мережі громадського обслуговування. Розміри та конфігурація ділянки. Організація транспортно-пішохідних зв’язків. Поняття «червоної», «жовтої», «зеленої» та «блакитної» ліній, лінії регулювання забудови. Функціональна структура прилеглої забудови, її морфологічні та композиційно-стильові особливості. Умови зорового сприйняття запроєктованого об’єкта. Поняття містобудівні планувальних обмежень, їх основні різновиди.
Практичне заняття № 2.
Тема 3. Функція, безпека та інклюзивність архітектурного об’єкта. Конструкції та будівельні технології. Економічні можливості.
Три принципи організації внутрішнього простору, типи функціонального зонування архітектурних об’єктів. Мінімізація транзитних просторів. Функціональна зона певного процесу як базовий елемент функціонально-планувальної організації архітектурного об’єкта. Поділ внутрішнього простору по горизонталі й вертикалі, види і засоби такого поділу. Схеми групування приміщень (основні й комбіновані). Основні композиційні схеми архітектурних об’єктів.
Поняття безпечності та інклюзивності будівлі (споруди) та засоби їх забезпечення. Санітарно-гігєнічні вимоги. Захист від несанкціонованого проникнення. Засоби попередження падіння з висоти.Пожежна безпека. Порядок визначення показників, важливих з точки зору пожежної безпеки. Обмеження поширення пожежі між об’єктами та всередині їх, організація евакуації людей в разі небезпеки. Горизонтальні та вертикальні комунікації як функціональний каркас архітектурного об’єкта, їх доступність для маломобільних груп населення (МГН).
Основні складові конструктивної надійності будівлі. Поняття класу наслідків (відповідальності) об’єкта. Класифікація будівель за ступенем довговічності та вогнестійкості. Основні конструктивні елементи будівлі, їх класифікація за категоріями відповідальності. Основні конструктивні системи будівель і основні конструктивні схеми кожної з них. Основні різновиди будівельних систем.
Економічність проєкту архітектурного об’єкта. Порядок визначення основних техніко-економічних показників об’єктів різного призначення. Система коефіцієнтів (К1 …К5). Оцінка якості проєктних рішень за Г. І. Лавриком. Покращення економічних показників проєкту за рахунок блокування та кооперування. Комплексна техніко-економічна оцінка проєктного рішення.
Практичне заняття № 3.
Тема 4. Сприйняття людиною архітектурного середовища. Основні засоби архітектурної композиції. Ідейний зміст архітектури.
Отримання інформації про зовнішнє середовище та її опрацювання мозком з формуванням інформаційної моделі. Характерні особливості людського сприйняття, у т.ч. зорового. Стереоскопічність зору, інерція руху ока. Природа оптичних ілюзій. Емоційна забарвленість сприйняття форм і просторів. Вплив сприйняття об’єкта архітектором під час проєктування на формування проєктного рішення.
Архітектурна композиція та її основні засоби. Єдність і співпідпорядкованість. Тектоніка. Симетрія, асиметрія, дисиметрія. Композиційні осі. Співвідношення архітектурних форм за різними властивостями. Контраст, нюанс, рівність. Основні види пропорційних систем та методів пропорціонування. Метроритмічні закономірності. Поняття масштабу і масштабності. Ідейний зміст архітектурних творів.
Змістовий модуль 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ.
Тема 5. Нормативно-правове регулювання у галузі архітектури та будівництва. Модульна координація розмірів. Інвестиційно-будівельний процес, роль і місце в ньому архітектурного проєктування.
Поняття стандартизації і нормування, їх основні завдання. Види нормативних документів України в галузі архітектури і будівництва, їх обов’язкові й рекомендовані вимоги. Структура системи державних будівельних норм України. Класифікаційний код нормативного документа. Основні вимоги нормативних документів в галузі будівництва. Вплив нормативних документів на архітектурне формоутворення проєктованих об’єктів. Уніфікація, типізація і стандартизація. Передумови стандартизації у будівництві. Поняття типізації. Взаємозамінюваність та універсальність типових конструкцій і виробів. Поняття уніфікації, основні характеристики будівель, що їй підлягають.
Модульна координація розмірів у будівництві (МКРБ), нормативні документи, що її регламентують та її основні поняття. Межі застосування МКРБ. Нормативно-правова база інвестиційно-будівельного процесу, його основні етапи, роль і місце в ньому архітектурного проектування. Склад вихідних даних. Види передпроєктних робіт. Стадійність проєктування. Визначення класу наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва. Основні стадії розроблення проєктної документації, внесення змін до неї. Авторський нагляд за будівництвом.
Практичне заняття № 4.
Змістовий модуль 4. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ.
Тема 6. Передпроєктний аналіз.
Мета і задачі передпроєктного аналізу в цілому, його містобудівної та функціонально-типологічної частин. Сутність контекстуального підходу. Основні підходи до формування внутрішнього простору будівель. Прогнозування розвитку архітектурного об’єкта з плином часу, основні методи, що його забезпечують. Графоаналітичні методи дослідження функціональної структри архітектурних об’єктів.
Тема 7. Основні етапи архітектурного формоутворення, їх мета і завдання.
Етап творчого пошуку. Види архітектурного проєктування. Основні творчі методи (за ознакою взаємодії функції і форми об’єкта). Методи пошуку нових ідей. Сутність і фази інтуїції. Цикл «аналіз – синтез – перевірка (верифікація)» у архітектурному формоутворенні. Етап творчого розроблення. Порядок проєктування на етапі творчого розроблення. Роль самоаналізу в процесі архітектурного формоутворення.
Завершальний етап, його особливості при проєктуванні зі застосуванням комп’ютерних програм. Структура доповіді й пояснювальної записки. Основні вимоги до оформлення і компоновки графічної частини проєкту. Процедура доповіді та захисту проєкту.
Практичне заняття № 5.
Змістовий модуль 5. СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА: ПРИЙОМИ ФОРМОУТВОРЕННЯ.
Тема 8. «Органічна архітектура» і модернізм.
Поняття сучасної архітектури. Роль архітектурних прийомів у формоутворенні. «Органічна архітектура», її основні принципи і прийоми. Взаємодія об’єкта з ділянкою та природним оточенням. Концепція перетікаючого простору. Планувальні модулі. Криволінійні обриси плану. Нові форми світлових прорізів. Інтеграція конструкцій з інженерним обладнанням. Передумови виникнення нового архітектурного напряму – модернізму, його основні принципи: формотворчі та містобудівні. Типове і серійне проєктування. «Мінімальна житлова чарунка» та «дуплекс». Проблема розвитку архітектурного об’єкта в часі, традиційні та новітні Концепції «універсального простору» Міс ван дер Рое та «обслуговуваних просторів і обслуговуючих приміщень», Л. Кана. Метаболізм та структуралізм.
Тема 9. Постмодернізм та неоісторизм.
Передумови виникнення постмодернізму. Поняття «качки» і «декорованого сараю» (за Р. Вентурі). Критика модернізму з позицій постмодернізму й традиціоналізму (на прикладі Л. Кріє). Принципи постмодернізму в мистецтві взагалі та в архітектурі зокрема (за Р. Стерном). Концепції партисипації та адгокізму.
Прийом колажу, його сутність. Типи колажів. Характерні містобудівні, об’ємно-планувальні та композиційні прийоми постмодернізму. Іронія, пародія, гротеск та метафори в образах архітектурних об’єктів. Значення постмодернізму для розвитку сучасної архітектури.
Тема 10. Пізній модернізм: хай-тек та біоморфна архітектура.
Передумови виникнення, основні принципи та прийоми хай-теку. Еко-тек як відповідь на загострення екологічних проблем. Визначення та особливості біоморфної архітектури.