| Освітній рівень | Другий (магістерський) |
| Програма навчання | Обов’язкова |
| Галузь знань | 03 Гуманітарні науки |
| Спеціальність | 035 Філологія |
| Освітня програма | Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити (90 академічних годин) |
| Види аудиторних занять | Лекції (16 годин), практичні заняття (14 годин) |
| Форма контролю | Диференційований залік |
Вивчення навчальної дисципліни «Порівняльне літературознавство» спрямоване на ґрунтовне осмислення світового літературного процесу з античних часів до сьогодення у його взаємозв’язках зі світовим мистецтвом.
Знання та навички, отримані при вивченні цієї дисципліни, дозволяють сформувати у майбутніх фахівців такі ключові компетентності як:
*ІК: Здатність розв'язувати складні задачі і проблеми в галузі лінгвістики, літературознавства, фольклористики, перекладу в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
**СК 2. Здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства.
СК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.
СК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.
СК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач має оволодіти такими програмними результатами (уміннями й навичками):
***ПР 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства.
ПР 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПР 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).
ПР 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.
ПР 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
Передумовою для вивчення навчальної дисципліни є дисципліни, що формують основу підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 035 «Філологія», зокрема «Історія зарубіжної літератури», «Вступ до мовознавства».
*ІК – інтегральна компетентність
**СК – спеціальна (фахова, предметна) компетентність
***ПР – програмний результат (навчання)
Змістовий модуль 1. Особливості виникнення та становлення порівняльного літературознавства.
Тема 1. Генерика художньої літератури в системі літературознавчого аналізу. Проблема генеричного структурування літератури, основні категорії, їх співвіднесеність.
Тема 2. Компаративний підхід при виділенні типологічних зв’язків літератур.
Тема 3. Специфіка розвитку типологічних зв’язків античності, середніх віків, Відродження, епохи Просвітництва.
Змістовий модуль 2. Дефініція «Вічних образів» у літературі та принцип типологізації у літературі.
Тема 4. Виникнення та потрактування дефініції «вічні образи» в літературі. Критерії відбору творів для проведення різних паралелей. Наявність у вічних образів. Інтертекст та передтекст у вічних образах. Основні тези при будові вічних образів.
Тема 5. Специфіка та своєрідність прийому типологізації в літературі. Літературна типологія та типізація персонажів слуг в літературі 19 ст. Типологізація натюрморта в літературі ХХ ст. Змістовий модуль 3. Типологічні взаємозв’язки імпресіонізму в різних країнах та в різних видах мистецтва.
Тема 6. Історія виникнення імпресіонізму. Становлення дефініції та особливості розвитку.
Тема 7. Імпресіонізм у живописі.
Тема 8. Імпресіонізм у літературі.