21 лютого на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» до Міжнародного дня рідної мови пройшов традиційний науково-мистецький захід – студентський круглий стіл «Її величність – Рідна мова!». Захід організовано науково-педагогічними працівниками кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки.
З міжнародним святом учасників заходу привітали проректорка з наукової та міжнародної роботи, докторка технічних наук, професорка Олена Степова, заступниця декана факультету філології, психології та педагогіки, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Бондар та завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, докторка історичних наук, професорка Ірина Передерій.
«Шановні колеги, шановні студенти. Дозвольте вас привітати з Міжнародним днем рідної мови. Невипадково ви обрали цей день і саме сьогодні проводите ваше наукове зібрання – круглий стіл «Її величність – Рідна мова!».
Конституція визначає єдину державну мову українську, тому держава зобов'язана піклуватися про розвиток державної мови та про її популяризацію. Я впевнена, що сьогоднішній день, ваші спілкування, ваші доповіді, ваші думки – це один зі шляхів популяризації та розвитку нашої рідної мови. Тому я вам бажаю плідних дискусій та цікавих доповідей. Разом крокуємо до перемоги!» – побажала Олена Степова.
«Сьогодні уся світова спільнота відзначає особливий день – День рідної мови. Адже мова кожного народу – це не просто засіб спілкування. Це її культура, її традиції, її багатовікова історія. Вона єднає і згуртовує.
Українська рідна мова – це код нації. Це ключ до розуміння нашого минулого, нашого сьогодення і нашого майбутнього. Тож плекаємо її, говорімо правильно і повсякчас, шануємо. Сьогодні маємо унікальну можливість зануритися у лінгвокультурний простір багатьох країн світу, тому щира вдячність кафедрі українознавства, культури та документознавства за проведення таких івентів.
Щира вдячність вам, шановні студенти, що долучаєтеся, адже саме такими заходами ми вкотре утверджуємо, що Україна направду толерантна і проєвропейська країна», – подякувала Наталія Бондар.
«Всі тут знають, що 21 лютого весь світ відзначає таке особливе свято, як Міжнародний день рідної мови. Нагадую, що це свято було встановлене ще 1999 року за ініціативи ЮНЕСКО, яке хотіло тим підкреслити абсолютну необхідність збереження мовного розмаїття світу, підтримки всіх національних культур, які врешті збагачують той феномен, який ми з вами називаємо світовою культурою.
Весь світ відзначає це свято починаючи з 2000 року. Дата обрана не випадково, 21 лютого – це особливий день, який пов'язаний з трагічними історичними подіями, а саме з боротьбою одного з народів за право говорити рідною мовою. Нагадаю, що в 1952 році в Пакистані Уряд оголосив мову урду, якою в цій країні розмовляло лише 3% населення, державною мовою, тим самим підкресливши саме її статус і звівши нанівець статус інших мов, якими говорять народи цієї країни. І саме тоді студентська молодь східного Пакистану вийшла з мирними протестами, щоб захистити своє право говорити рідною мовою – бенгальською. Ці мирні протести закінчилися трагічно-жорстоким придушенням, в результаті якого загинуло кілька молодих людей. Якщо весь світ сьогодні відзначає день рідної мови, то в Пакистані відзначають день полеглих за рідну мову.
На мою думку, для українців це свято зараз набуває особливої ваги та сенсу, адже сьогодні ми з вами переживаємо не менш трагічні події – наша країна веде криваву війну з жорстоким агресором, який не тільки претендує на нашу територію, на українські землі, не тільки зазіхає на нашу з вами державу, він так само зазіхає на наше природнє право говорити рідною мовою.
Попри весь той історичний контекст, на жаль, невеселий, трагічний, я все ж таки хочу вас привітати зі святом – з Міжнародним днем рідної мови. Кафедра українознавства, культури та документознавства протягом останніх понад 20 років в цей день проводить науково-мистецький захід, основна частина якого це презентації наукових доповідей студентів, студентський науковий круглий стіл, в який ми вкрапляємо певні мистецькі елементи. І сьогодні ми традиційно відзначаємо цей день таким особливим заходом», – привітала присутніх Ірина Передерій.
До науково-мистецького заходу долучилися студенти факультету філології, психології та педагогіки, ННІ фінансів, економіки, управління та права, а також вихованці Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Модерувала засідання наукового круглого столу кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ольга Мізіна.
Про процес вимирання мов та методи протидії цьому явищу розповіла студентка факультету філології, психології та педагогіки групи 301-ГД Вікторія Вакула, представивши доповідь на тему «Мови світу: проблема життєздатності та загроженості» (науковий керівник – завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства, доктор історичних наук, професор Ірина Передерій).
У доповіді «Сленгові найменування в англійській мові» студентка факультету філології, психології та педагогіки групи 501-ГФ Ольга Лупай представила загальні та відмінні семантичні характеристики сленгових найменувань, що найменують людину в англійській мові (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Катерина Палій).
Зрозуміти полісемію німецької лексики учасникам заходу допомогла студентка факультету філології, психології та педагогіки групи 301-ГО Валерія Демко, яка розповіла про полісемію слова «Nachhaltigkeit» у сучасному німецькому мовному просторі (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Наталія Бондар).
Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Щодо походження сучасної української літературної мови жодних проблем не виникає: загальновідомо, що її започаткував Іван Котляревський, а її основоположником став Тарас Шевченко. А от якою мовою писали і спілкувалися до Котляревського і Шевченка в Україні? Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. Історію найдавнішої з живих слов'янських мов у своїй доповіді «Історія становлення української мови: від витоків до сьогодення» дослідила студентка факультету філології, психології та педагогіки групи 201-ФД Валерія Медяник (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Ірина Денисовець).
Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові. А найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучних віршах. Глибоким прочитанням вірша Максима Рильського «Мова» вразила присутніх студентка Полтавського фахового коледжу нафти і газу групи ІТ-1-1 Анна Світловська (керівник – Микитенко Г. В.).
Місце української мови серед інших мов світу охарактеризувала студентка навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права групи 401-ЕР Аліна Даніленко, яка представила доповідь «Українська мова в суцвітті мов народів світу» (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Людмила Дерев’янко).
Витончене виконання пісні Романа Скорпіона «Україно моя!» учасникам заходу подарував студент Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Дяченко Станіслав (керівник – Микитенко Г. В.).
Наостанок студентки факультету філології, психології та педагогіки групи 401-ГД Ворона Вікторія і Набережна Діана розповіли що думають за кордоном про українську мову та представили коментарі іноземців щодо однієї з наймилозвучніших мов світу (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Ольга Мізіна).
Раніше у Полтавській політехніці вшанували полеглих Героїв Небесної сотні.
Нещодавно школярі Полтавської громади відвідали політехніку і дізнались як обрати сучасні професії.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
