1 липня 2025 року на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся онлайн-круглий стіл «Кібербезпека та захист інформації: синергія вищої освіти, ,бізнесу та держави», який став важливою платформою для розвитку міжуніверситетського та міжсекторального діалогу, а також обміну досвідом та напрацювання практичних рішень щодо вдосконалення освітніх програм за спеціальністю F5 Кібербезпека та захист інформації
Захід проходив у форматі Zoom-конференції та об’єднав науково-педагогічну спільноту двох провідних закладів вищої освіти - Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Запорізького національного університету, які здійснюють підготовку фахівців з кібербезпеки на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, представників ІТ-компаній, бізнесу, а також державного сектору. Метою круглого столу стало комплексне обговорення стану та перспектив розвитку освітньої програми за спеціальністю F5 Кібербезпека та захист інформації (код 125), визначення пріоритетних напрямів її модернізації з урахуванням сучасних викликів та вимог ринку праці, а також розгляд специфіки підготовки студентів і критеріїв їх професійної відповідності, сформованих державою та представниками бізнесу.
У ході заходу було представлено освітні програми з кібербезпеки від Полтавської політехніки та Запорізького національного університету. Гаранти освітніх програм та завідувачі кафедр презентували структуру програм, можливості формування індивідуальної освітньої траєкторії, проговорили особливості організації освітнього процесу за даними ОП, наявну матеріально-технічну базу, а також продемонстрували досвід тісної співпраці зі стейкхолдерами.
Особливо цінним став блок виступів зовнішніх експертів — представників ІТ-індустрії, міжнародних організацій та державних установ. Директор Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства стратегічних галузей промисловості Сергій Чопоров підтримав ініціативу двох університетів, та наголосив на надзвичайній актуальності спеціальності Кібербезпека та захист інформації в умовах загостреного протистояння у кіберпросторі. Особливої уваги, за його словами, потребує захист об’єктів критичної інфраструктури, де важливо орієнтуватися на конкретні домени, враховуючи їх особливості. Крім того, важливим є забезпечення практичного спрямування підготовки та впровадження ефективних механізмів взаємодії з державними структурами. Сергій Чопоров також підкреслив, що ефективна підготовка фахівців має поєднувати не лише технічні знання, а й глибоке розуміння вимог чинного законодавства, адже дотримання нормативно-правової бази — ключовий елемент кіберзахисту.
Важливими стали також тези начальника сектору захисту критичної інфраструктури Управління Держспецзв’язку в Сумській області Вадима Кальченка, який наголосив на потребі посилення технічної підготовки фахівців, здатних оперативно реагувати на загрози у сфері кібербезпеки критичних об'єктів, та закликав університети тісніше співпрацювати з фахівцями в регіонах.
Значним внеском в обговорення став виступ старшого провідного аудитора ISO 27001, експерта Європейської рахункової палати та Єврокомісії, засновника компанії SecurityAttest (Відень, Австрія) Дениса Кудіна, який як фахівець із глибоким розумінням міжнародних вимог наголосив на важливості впровадження міжнародних стандартів у навчальні програми, акцентувавши увагу на необхідності посиленого вивчення комплаєнсу, аудитів безпеки та регуляторних підходів, які відповідають європейським і світовим практикам.
Представниця Харківського ІТ Кластеру Олена Дудник, координаторка освітніх програм і заходів, окреслила бачення ІТ-спільноти щодо вдосконалення ОП. Вона запропонувала активніше розвивати неформальну освіту — зокрема, шляхом участі студентів у проєктах, тренінгах, хакатонах та інших ініціативах, що проводяться ІТ Кластером. За її словами, такий підхід підвищує рівень залученості студентів та формує у них критично важливі практичні навички.
Дмитро Узун, ментор SoftServe Академії, поділився напрацюваннями компанії у сфері дуальної освіти та власним досвідом щодо роботи з віртуальними середовищами, а також зазначив, що роботодавці очікують від випускників високого рівня soft skills, здатності до командної роботи, а також уміння працювати з реальними даними і володіння сучасними інструментами тестування безпеки. Окрім цього, він наголосив на важливості впровадження у навчальні програми дисциплін зі штучного інтелекту, які б не лише давали теоретичну базу, а й забезпечували практичні навички роботи з ШІ-моделями, інструментами машинного навчання та етичними аспектами їх використання — це дозволить студентам краще відповідати на виклики сучасного ринку праці.
У заході взяла участь начальниця відділу АСУ, ІТ та комунікацій компанії «АЛД інжиніринг та будівництво» Анастасія Лебедєва-Дичко. У своїй доповіді вона акцентувала увагу на питаннях промислової кібербезпеки — зокрема, на важливості правильного налаштування мережевої інфраструктури, дотримання стандартів інформаційної безпеки та захисту промислових об’єктів від кіберзагроз. Також було підкреслено необхідність інтеграції цих тем у сучасні освітні програми для підготовки фахівців, здатних працювати в умовах реального виробництва.
Круглий стіл завершився конструктивною дискусією, під час якої були узагальнені результати зустрічі та сформовані напрями подальшої взаємодії. Учасники домовилися про координацію зусиль у підготовці конкурентоспроможних фахівців з кібербезпеки, здатних відповідати викликам цифрової трансформації як в Україні, так і в глобальному просторі.
Нещодавно у Полтавській політехніці під час круглого столу обговорили цифрову трансформацію державної служби.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
