2025-11-19

Майбутня перекладачка взяла участь у молодіжному обміні Erasmus+ у Грузії, де навчалась протидіяти дискримінації та стереотипам

У сучасному світі, сповненому соціальних викликів та культурних відмінностей, здатність протидіяти дискримінації та розуміти глибинну природу нерівності є ключем до побудови інклюзивного суспільства. Тож нещодавно студентка-перекладачка Вікторія Бойко взяла участь у молодіжному обміні Erasmus+ “X-Change: Intersectionality in Action” у Грузії, де в форматі міжкультурного діалогу навчалася розпізнавати та протидіяти стереотипам, формуючи цінні навички соціальної справедливості та толерантності.

Майбутня перекладачка взяла участь у молодіжному обміні Erasmus+ у Грузії, де навчалась протидіяти дискримінації та стереотипам

Як зрозуміти перетин ідентичностей, навчитися відкрито говорити про привілеї та системне гноблення, а також відчути справжню силу діалогу в умовах міжнародного обміну? Відповідь на це запитання шукала студентка групи 401-ФФ спеціальності 035 Філологія Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Бойко в рамках участі у молодіжному обміні Erasmus+ X-Change: Intersectionality in Action, який проходив з 15 по 22 вересня 2025 року в мальовничому місті Бакуріані, Грузія.

Проєкт об’єднав молодих людей із різних країн, які зібралися для того, щоб обговорити важливі питання дискримінації, привілеїв, системного гноблення та стереотипів, що існують у кожному суспільстві.

Основною метою проєкту було створення безпечного простору для діалогу, де учасники могли відкрито ділитися власним досвідом і роздумами. Програма охоплювала навчальні тренінги, групові дискусії, інтерактивні сесії та рольові ігри, що допомагали глибше зрозуміти поняття інтерсекційності та її прояви у щоденному житті. Значна увага приділялася аналізу стереотипів, форм дискримінації та способів протидії їм як на індивідуальному, так і на суспільному рівні.

Участь української команди в міжнародному молодіжному обміні Erasmus+ «Intersectionality in Action» стала можливою завдяки підтримці та координації двох важливих організацій – JEF Ukraine та Umbrella.

JEF Ukraine (Young European Federalists Ukraine) – це відправляюча організація, яка забезпечила підготовку, супровід та інформаційну підтримку учасників з України. JEF Ukraine є частиною європейської мережі JEF Europe, що об’єднує молодь із понад 40 країн, яка поділяє цінності демократії, солідарності та європейської інтеграції. Організація активно займається просвітницькою діяльністю, реалізує міжнародні проєкти, проводить тренінги, воркшопи та кампанії, спрямовані на розвиток громадянської активності серед молоді. Саме завдяки JEF Ukraine ми дізналися про можливість участі в програмі Erasmus+, отримали необхідну інформацію та підтримку на всіх етапах – від подачі заявки до повернення додому.

Umbrella – це приймаюча організація, яка базується в Грузії та виступила головним організатором молодіжного обміну «Intersectionality in Action». Umbrella спеціалізується на реалізації освітніх і культурних проєктів, спрямованих на розвиток інклюзивного суспільства, підтримку молоді та просування прав людини. Під час обміну команда Umbrella забезпечила логістику, програму заходів, фасилітацію дискусій і створила безпечний простір для міжкультурного діалогу. Завдяки їхній роботі учасники з різних країн змогли глибше дослідити тему перетину ідентичностей, обговорити виклики, пов’язані з війною, дискримінацією та соціальною нерівністю, а також знайти спільні точки порозуміння.

Вікторія Бойко поділилась з нами своїми враженнями від участі у молодіжному обміні:

«Під час молодіжного обміну Erasmus+ “X-Change: Intersectionality in Action” у Грузії ми, українська команда, прожили досвід, який важко передати словами. Тема проєкту – перетин ідентичностей, толерантність і прийняття різноманіття – набула для нас особливого, болісного, але важливого змісту. Ми не просто говорили про теоретичні поняття – ми проживали їх на власному досвіді, щодня, у кожній розмові, в кожному особистому зізнанні.

Ми розповідали учасникам з інших країн, що означає бути молодими в Україні під час війни. Як це – прокидатися від сирен, втрачати дім, жити в постійній тривозі, але водночас не втрачати жаги до життя, до навчання, до мрій. Ми говорили про те, як війна змінює ідентичність: як національність стає не просто формальністю, а глибоким внутрішнім стрижнем; як гендерні ролі трансформуються, коли дівчата стають волонтерками, а хлопці – психологами для своїх родин; як соціальні відмінності проявляються в доступі до безпеки, освіти, підтримки.

Ці розмови були непрості. Ми плакали. Ми мовчали. Ми шукали слова, яких іноді не існувало. Але ми знали: це має бути сказано. Бо мовчання – це теж вибір. А ми обрали говорити. Говорити про біль, про втрати, про страх, але також і про силу, про солідарність, про надію. Ми показали, що навіть у найтемніші часи молодь в Україні не замикається в собі, а шукає діалог, будує мости, хоче бути почутою.

Ми пояснювали, що intersectionality – це не лише про різні ідентичності, а про те, як вони перетинаються в реальному житті. Як бути водночас українцем, жінкою, переселенкою, студенткою, активісткою – і як кожна з цих ролей впливає на досвід війни. Ми говорили про те, що толерантність – це не просто ввічливість, а глибоке розуміння того, що інша людина може мати зовсім інший досвід, і це нормально. Що повага – це не слабкість, а сила. Що відкритість – це не наївність, а сміливість.

Цей обмін став для нас простором, де ми могли бути справжніми. Де ми не мусили приховувати свій біль, але й не дозволяли йому нас зламати. Це було боляче. Але це було потрібно. І, якоюсь мірою, це зробило нас сильнішими. Ми повернулися додому з відчуттям, що наш голос важливий. Що наш досвід – цінний. Що навіть у часи війни ми можемо бути частиною європейського діалогу, змінювати світ навколо себе – і починати з себе.

Одним із найяскравіших моментів нашої участі в цьому молодіжному обміні у Грузії став український культурний вечір. Ми вирішили не просто розповісти про нашу культуру – ми її прожили разом з учасниками з інших країн, зануривши їх у атмосферу справжнього українського весілля з усіма традиціями, обрядами та емоціями.

Ми підготували театралізовану постановку, в якій відтворили ключові елементи традиційного весілля: сватання, благословення батьків, весільний обряд з короваєм, піснями, танцями та гумором. Учасники з інших країн стали гостями на нашому «весіллі», брали участь у конкурсах, допомагали «молодятам», співали разом з нами українські народні пісні та танцювали гопак. Ми пояснювали значення кожного етапу, розповідали про символіку весільних атрибутів – рушника, вінка, короваю – і про те, як ці традиції зберігаються в сучасній Україні.

Особливу увагу ми приділили тому, як українські весільні звичаї відображають цінності нашого народу: повагу до родини, єдність громади, щедрість, щирість і глибоку духовність.

Цей вечір став не просто презентацією культури – він був емоційним переживанням, який об’єднав нас із учасниками з інших країн. Ми відчули, як через традиції можна будувати діалог, руйнувати стереотипи та відкривати серця. Учасники відзначили, що український вечір був одним із найтепліших і найщиріших моментів обміну, і багато хто з них вперше дізнався про глибину та багатство нашої культури.

Для нас це було не лише про демонстрацію національної спадщини – це було про те, як навіть у часи війни ми зберігаємо свою ідентичність, святкуємо життя і ділимося світлом з іншими.

Проєкт “X-Change: Intersectionality in Action” мав важливе значення для мене і, можу впевнено сказати, для всіх інших учасників, адже ми спробували усвідомити, як перетин різних ідентичностей впливає на соціальний досвід людини. Ми дійшли висновку, що інтерсекційність є ключем до розуміння нерівності, оскільки дозволяє побачити, як дискримінація може посилюватися через поєднання кількох факторів.

Після завершення цього міжнародного молодіжного обміну ми, українська команда учасників, вирішили поділитися своїм досвідом із ширшою аудиторією. Щоб розповісти більше про можливості Erasmus+ та участь у міжнародних молодіжних проєктах, ми організували відкритий онлайн-воркшоп у форматі Zoom-зустрічі. Під час воркшопу ми пояснили, що таке Erasmus+, як податися на програму, де шукати відкриті можливості для молоді, а також поділилися власними історіями, враженнями та головними висновками, які винесли з участі у проєкті. Ми також обговорили тему нашого обміну – як бути молодими та різними в умовах війни, як перетинаються різні ідентичності, і чому толерантність та взаємоповага є надзвичайно важливими для сучасного суспільства. Для нас ця зустріч стала продовженням діалогу, який ми розпочали під час обміну, і чудовою нагодою надихнути інших молодих людей не боятися пробувати нове та відкривати для себе Європу через Erasmus+».

Вікторія Бойко неодноразово була учасницею молодіжних обмінів та тренінгів за програмою Erasmus+, зокрема, “(MIND)CRAFTING EMOTIONS”, “Hack Your Future”, “Unfolding Complexity. Foundations of Conflict Transformation”, “Interexchange Academy – A Co-Creative Academy of Peacebuilding, Societal Inclusion and Greener Future”, “Promoting peace awareness among youth”, “Cyber Heroes”.

Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»