8 квітня на базі Криворізького національного університету відбулася підсумкова науково-практична конференція II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Гірництво». Наукові дослідження по розробці ефективних шляхів збільшення продуктивності нафтогазових родовищ, вивчення окремих геологічних процесів нафти і газу презентували студенти нафтогазових спеціальностей закладів вищої освіти з різних куточків нашої країни. Дослідження та експерименти здійснювалися та пройшли апробацію під керівництвом досвідчених науковців та професіоналів нафтогазової сфери. З повним списком переможців, науковими тезами та рецензіями на представлені роботи можна ознайомитися у розділі «Студентська наука» офіційного сайту Криворізького національного університету.
Члени галузевої комісії проводили оцінювання студентських наукових робіт за наступними номінаціями:
- «Підземна розробка родовищ корисних копалин»;
- «Відкриті гірничі роботи»;
- «Будівельні геотехнології»;
- «Маркшейдерська справа»;
- «Охорона праці в гірництві»;
- «Збагачення корисних копалин».
За результатами конкурсного оцінювання наукова робота студента групи 501-МН Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Дмитра Ключки «Оцінка ефективності використання високомінералізованих пластових вод для попередження гідратоутворення природного газу в умовах Західно-Радченківського газоконденсатного родовища», виконана під керівництвом кандидата технічних наук, доцента кафедри нафтогазової інженерії та технологій Полтавської політехніки Вікторії Дмитренко, здобула диплом ІІ ступеня у номінації «Підземна розробка родовищ корисних копалин».
Наукового керівника та члена галузевої конкурсної комісії, кандидата технічних наук, доцента кафедри нафтогазової інженерії та технологій Полтавської політехніки Вікторію Дмитренко відзначили особистою подякою за якісну підготовку конкурсанта, активну участь у науково-практичній конференції.
За словами автора наукового дослідження, студента-магістранта Навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавської політехніки Дмитра Ключки, у роботі подано наукове обґрунтування можливості використання високомінералізованих пластових вод для попередження гідратоутворення на різноманітних газоконденсатних родовищах. Минулого року він став переможцем конкурсу креативних ідей та інноваційних рішень для нафтогазової галузі України від освітньої професійної платформи Independent Petroleum Leaders (IPL). Також у рамках традиційної щорічної конференції студентів, аспірантів та науковців політехніки Дмитро Ключка презентував у секції нафтогазових технологій дослідження в нафтогазовій сфері.
Наукова робота має прикладний характер та стане в нагоді виробничникам і фахівцям нафтогазової галузі.
«Наразі більшість газових і газоконденсатних родовищ України перебуває на завершальній стадії розробки, коли знижується дебіт і різко підвищується обводненість газу. Такі родовища потерпають від значних ускладнень в процесі видобування, збирання і підготовляння газу, які пов’язані з утворенням гідратів, відкладенням неорганічних солей, присутністю механічних домішок, корозійним руйнуванням обладнання і газопроводів.
З проблемою гідратоутворення у процесах видобування та підготовки вуглеводневої сировини стикаються нафтові і газові компанії в різних регіонах світу, у тому числі і в умовах Східного нафтогазопромислового регіону України.
Гідратоутворення призводить до різних ускладнень, пов’язаних з випаданням у трубопроводах твердих кристалічних речовин, які перешкоджають рухові газу. Проведення робіт з ліквідації цих ускладнень різко збільшує вартість вуглеводневої сировини та знижує ефективність робіт», – пояснює автор.
На думку автора дослідження, впровадження прогресивних технологій захисту забезпечить стійкий розвиток в майбутньому при експлуатації нафтових і газових родовищ в умовах гідратоутворення. Серед існуючих способів попередження утворення газових гідратів застосування хімічних реагентів є технологічно і економічно виправданим. Безсумнівна його перевага – можливість застосування без зміни відповідних технологічних процесів і апаратурного оформлення на вже існуючих промислових об’єктах. Використання інших засобів захисту потребує, як правило, заміни діючого обладнання новим, що пов’язано зі значними капітальними витратами.
Наукова новизна представленої студентської роботи стосується розробки ефективних методів попередження процесів гідратоутворення в газопромисловому обладнанні. Під час експериментів досліджувалися в основному спирти, багатоатомні спирти та розчини електролітів.
«Метанол широко використовується на газоконденсатних родовищах, однак він токсичний, вибухонебезпечний і досить дорогий. Технологічні процеси осушки газу із застосуванням гліколей і силікагеля складні та порівняно дорогі в експлуатації.
В останні роки також досліджувались інгібітори гідратоутворення низького дозування (Behar, Sloan), серед яких виділяють кінетичні інгібітори та антиагломератні агенти. Нині спостерігається тенденція повернення до використання як інгібіторів гідратоутворення розчинів електролітів», –прокоментував призер наукового конкурсу Дмитро Ключка. – В умовах помірного клімату України актуальним є використання як інгібіторів гідратоутворення розчинів електролітів, серед яких за зниженням температури гідратоутворення найкращим реагентом є розчин бішофіту (хлорид магнію). Прогнозні ресурси бішофіту тільки в межах Орчиківської депресії Дніпрово-Донецької западини становлять близько 10 млрд тон. Мінеральні солі також входять до складу пластових вод газоконденсатних родовищ.
З однієї сторони, високомінералізовані пластові розсоли можуть забезпечити безгідратну експлуатацію газових свердловин. З іншої, природні розсоли здійснюють мінімально негативний вплив на природне середовище і значно здешевлюють видобуток сировини. Тому в ряді випадків доцільніше з економічної точки зору використовувати високомінералізовані пластові води свердловини, антигідратні властивості яких не поступаються вартісним відомим інгібіторам».
З метою визначення можливості використання високомінералізованих вод для боротьби з гідратоутворенням на Західно-Радченківському газоконденсатному родовищі в системі підготовки газу застосовували пластову воду свердловини 202 Біс.
«Виходячи зі складу пластової води можна зробити припущення, що зниження температури гідратоутворення повинно бути більшим, ніж у розчину NаСl з відповідною концентрацією, у зв’язку з наявністю хлоридів і йодидів кальцію і магнію, антигідратні властивості яких вищі, а температура замерзання – нижча», – додала науковий керівник, кандидат технічних наук, доцент кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Дмитренко.
Процес гідратоутворення в досліджували в динамічних умовах на експериментальній установці. Результати промислових випробувань підтвердили ефективність застосування пластової води родовища для попередження утворення гідратів: гідратоутворення в свердловині і на УКПГ не виявлено. Крім того, завдяки використанню продукції свердловини, витрати на підготування газу до транспортування значно зменшились. У планах – продовжувати дослідження за даною тематикою та розширити спектр отриманих наукових результатів.
Вітаємо переможця і наукового керівника!
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
