25 вересня 2026 року відбулася друга синхронна онлайн-сесія для викладачів-фасилітаторів у межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» – “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” («Здобуття трансверсальних компетентностей через віртуальні подорожі», реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH № 101193593), що реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
Освітянську спільноту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» представила потужна команда з 14 науково-педагогічних працівників, які успішно пройшли конкурсний відбір для участі в проєкті. Разом із закордонними колегами вони продовжують опановувати сучасні методики організації міжнародних віртуальних обмінів, спрямованих на розвиток трансверсальних навичок (soft skills) у студентської молоді.
До міждисциплінарної команди викладачів-фасилітаторів Полтавської політехніки, які пройшли конкурсний відбір та успішно розпочали роботу в проєкті, увійшли:
• Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Глушко Аліна Дмитрівна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
• Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
• Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
• Маслій Олександра Анатоліївна – к.е.н., доцентка кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права;
• Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
• Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
• Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Друга онлайн-зустріч на платформі Zoom об’єднала понад 50 науковців, викладачів, координаторів освітніх програм і фахівців міжнародних офісів із закладів вищої освіти та партнерських організацій семи країн (Україна, Румунія, Італія, Грузія, Вірменія, Туреччина, Молдова)
Програма сесії розпочалася з вітального слова організаторів та інтерактивної сесії знайомства на платформі Mentimeter, яка дозволила скласти детальний професійний портрет аудиторії та оцінити мотивацію викладачів:
- за результатами експрес-опитування найбільшу частку серед усіх партнерських інституцій склала саме делегація Полтавської політехніки, продемонструвавши високу активність та згуртованість;
- хмара слів зафіксувала широкий спектр науково-педагогічних статусів – професори, доценти, старші викладачі, асистенти, очільники відділів міжнародних зв'язків та керівники магістерських програм;
- учасники презентували свої навчальні дисципліни, серед яких практичний курс ділової англійської мови, міжкультурна комунікація, цифрові технології та програмування, аналіз даних і фінансове моделювання, робототехніка, інноваційний менеджмент, американська література, психологічне оцінювання та теорія переговорів;
- більшість присутніх зазначили своєю метою опанування ролі фасилітатора для впровадження студентоцентрованого підходу, управління груповою динамікою в мультикультурному середовищі, розвитку міжнародної стратегії своїх університетів та інтеграції елементів неформальної освіти в університетські курси.
Важливою передумовою другої синхронної зустрічі було попереднє самостійне опрацювання викладачами теоретичного матеріалу (розділи 1–4 курсу фасилітаторів на платформі в період з 18 по 25 вересня). Для перевірки засвоєння базових понять віртуальних обмінів, етики взаємодії та структури фасилітованих дискусій модератори провели динамічний квіз на платформі Slido.
Після обговорення результатів тестування викладачі перейшли до виконання спільного практичного завдання (Collaborative task) у сесійних залах Zoom (Breakout rooms).
У невеликих групах, де науковці Полтавської політехніки взаємодіяли з колегами з Грузії, Вірменії, Молдови та Румунії, відбулося активне моделювання робочих ситуацій. Педагоги дискутували щодо:
- методів створення психологічно безпечного та інклюзивного простору під час віртуальних зустрічей;
- інструментів залучення малоактивних студентів і подолання мовного чи культурного бар'єру;
- розподілу ролей у командах та ефективного тайм-менеджменту під час онлайн-сесій.
На завершальному етапі модератори ознайомили присутніх з архітектурою освітньої платформи проєкту thevoyage.eu, розробленої на базі Moodle із метафоричним оформленням у стилі морських експедицій та гільдій середньовіччя.
Учасникам було презентовано три паралельні модулі (доступні англійською та румунською мовами із відповідними ключами доступу):
- “Train the facilitators” («Навчання фасилітаторів») – спеціалізований тренінговий курс із методології фасилітації;
- “Learning to learn” («Вчимося вчитися») – модуль, присвячений розвитку автономності навчання, критичного мислення та метакогнітивних навичок;
- “Career Box” («Скринька кар'єри») – модуль, орієнтований на планування професійного зростання, кар'єрну навігацію та самопрезентацію на сучасному ринку праці.
До наступної зустрічі викладачі отримали комплексне практичне завдання:
- завершити вивчення наступних чотирьох розділів курсу фасилітаторів (Chapters 5, 6, 7 і 8);
- у власному темпі ознайомитися зі змістом модулів «Career Box» та «Learning to learn»;
- спроєктувати авторський план 2-годинної віртуальної сесії (на основі візуального шаблону з 5-го розділу) за однією з обраних тем курсів «Career Box» або «Learning to learn».
Презентація авторських сценаріїв, обмін конструктивним фідбеком від колег і тренерів відбудуться вже під час третьої синхронної зустрічі, запланованої на 2 жовтня 2026 року.
Сесія завершилася блоком запитань і відповідей (Q&A), під час якого учасники узгодили технічні та організаційні деталі роботи на платформі.
Участь науково-педагогічних працівників Полтавської політехніки у проєкті “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” є важливим внеском у реалізацію стратегії інтернаціоналізації університету. Отриманий досвід віртуальної фасилітації дозволить викладачам не лише модернізувати власні навчальні курси, а й невдовзі успішно координувати міжнародні віртуальні обміни для студентів Полтавської політехніки, розширюючи їхні кар'єрні перспективи та інтегруючи їх у єдиний європейський освітній простір.
Нагадаємо, раніше 14 викладачів-фасилітаторів Полтавської політехніки успішно розпочали роботу в рамках проєкту, взявши участь у стартовій установчій сесії.
«Від імені всієї команди викладачів-фасилітаторів та від себе особисто висловлюю щиру вдячність президенту Полтавської політехніки, професору Володимиру Онищенку та ректорці університету Олені Філонич за непохитну всебічну підтримку міжнародних починань, стратегічне бачення розвитку вишу та створення найкращих умов для нашого професійного поступу. Завдяки вашому лідерству та сприянню інноваційним освітнім ініціативам наш університет упевнено стверджує свої позиції в європейському академічному просторі. Така потужна підтримка надихає нас упроваджувати передові світові практики, опановувати цифрові інструменти фасилітації та відкривати нові горизонти безбар’єрної мобільності для студентської молоді Полтавської політехніки», – зазначила координаторка проєкту від вишу, доцентка Анна Павельєва.
