Щорічно, починаючи з 1997 року, кафедра українознавства, культури та документознавства факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки проводить студентський науковий круглий стіл, присвячений Дню української писемності та мови, що є однією з багаторічних наукових традицій кафедри та університету.
Цьогоріч учасники круглого столу «Майстри українського слова: від витоків до сучасності» підготували наукові доповіді про геніїв української прози і поезії, ювілеї яких відзначаються у 2024 році.
Студенти факультету філології, психології та педагогіки, Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою, Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки, Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя та Полтавського фахового коледжу нафти і газу презентували унікальні розвідки, в яких детально розглянули життєвий і творчий шлях видатних українців.
«Вже вдруге День української писемності та мови відзначаємо 27 жовтня. Ця дата пов’язана з новим церковним календарем, у якому передбачено вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, послідовника фундаторів слов’янської писемності Кирила та Мефодія, автора славнозвісного давньоруського літопису «Повість минулих літ», який вважається найдавнішим з-поміж тих у цьому жанрі вітчизняної писемної літератури, котрі дійшли до наших днів.
Сам Нестор Літописець є однією з тих постатей, які безпосередньо вплинули на зародження й розвиток писемної літератури давніх українців.
Перенесення свята з 9 листопада на 27 жовтня затверджено відповідним Законом. Зміна стосується низки державних свят, які пов’язані з церковним календарем, адже Православна Церква України 2023 року перейшла на новоюліанський календар. Дата змінилася, але традиція вшанування української писемності та мови залишається.
На нашу думку, кожна людина сьогодні добре усвідомлює яке значення має українська мова для процесів українського державотворення. Мова – це головний маркер ідентичності народу, його спосіб бачення світу, а не лише засіб спілкування. Саме тому мововбивство було й залишається частиною російської імперської стратегії з упокорення українців, адже ворог, який наразі веде проти нас війну, не приховує того, що це війна проти української держави, проти українського народу, проти тих ознак, які визначають нашу приналежність не лише до етнічного, а й до політичного українства. А мова – є однією з найголовніших таких ознак.
Абсолютно слушно висловився щодо цього один з провідних українських мовознавців сучасності академік Богдан Ажнюк: «Українська мова – це екзистенційне заперечення ворога у цій війні. Звільняючись від токсичної ідеології російського світу, наше суспільство звільняється і від його мови… Ті, хто переходять з російської мови на українську, свідомо чи підсвідомо роблять цивілізаційний вибір між російським світом і світом українським».
То ж українська мова — це зброя, яка захищала наш народ у найтемніші часи. Вона звучала в козацьких піснях, у віршах Шевченка, і сьогодні лунає в серцях кожного, хто любить свою Батьківщину. Шануймо мову, бо в ній — сила нашого народу, його історія та воля до життя!», – привітала учасників круглого столу докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій.
Учасників круглого столу також привітала декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева, яка передала слова вітання від ректора університету, професора Володимира Онищенка.
«Ваші доповіді, думки та ініціативи – це не лише приклад відданості рідній мові, але й великий внесок у її розвиток, збереження та популяризацію серед молоді. Ваша любов до рідного слова надихає та вселяє впевненість, що українська мова живе і буде жити в серцях майбутніх поколінь. Щиро бажаю невичерпної енергії, натхнення та нових звершень у наукових пошуках і творчих починаннях», – зазначила очільниця факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Анна Агейчева.
«Зазвичай круглий стіл до Дня української писемності та мови ми присвячуємо видатним діячам української культури та науки, які є ювілярами. Цього року ювілярів багато: від Івана Котляревського до Сергія Жадана, тому ми вибрали, на наш погляд, найвизначніших письменників, які своєю творчістю завоювали собі місце серед класиків української літератури.
Віддаємо шану майстрам українського слова — тим, хто від витоків нашої культури до сучасності збагачував, захищав і розвивав рідну мову. Наші класики та сучасні митці слова — це голос нації, що звучить крізь століття, нагадуючи нам про силу, красу та незламність українського духу», - наголосила модераторка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Полтавської політехніки Світлана Дорошенко.
Своє осмислення постаті відомого земляка – Івана Петровича Котляревського презентувала студентка групи 101-БЗ університету Валентина Миценко («Славний син землі Полтавської - Іван Котляревський», науковий керівник –кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Світлана Дорошенко).
Про ще одного нашого земляка, відомого письменника Панаса Мирного як першого симфоніста української прози розповіла студентка групи 101-ЕМ Анна Іващенко («Панас Мирний - перший симфоніст української прози», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ірина Денисовець).
Життєвий шлях видатної дочки полтавської землі Олени Пчілки, яку по праву називають «зіркою українського Відродження» розкрили студентки групи 401-ГД Ірина Темченко та Вікторія Вакула («Олена Пчілка – зірка українського Відродження», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ольга Мізіна).
Про співця земної краси, «першого поета у кіно», Гомера ХХ століття Олександра Довженка розповіла студентка групи 102-ТН Анна Бажан («Олександр Довженко – співець земної краси», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Дерев’янко).
Студент групи БН-П-1 Полтавського фахового коледжу нафти і газу Артем Сергієнко презентував цікаву доповідь про одного з найкращих українських письменників сучасності, якого гордо величають Нестором-літописцем ХХ століття – Павла Загребельного («Павло Загребельний - патріарх української літератури», науковий керівник – викладач коледжу Валерій Марченко).
З доповіддю про творчість Дмитра Павличка - одного із організаторів Народного руху України, авторів Акту проголошення незалежності України, видатного поета доповіла студентка групи Д-31 Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Карина Черненко («Творчість Дмитра Павличка: Гармонія Слова і Духу», науковий керівник – викладач коледжу Роман Зеленський).
Своїми роздумами про феномен видатного письменника Сергія Жадана поділилася студентка групи 401-ГІ Полтавської політехніки Світлана Левченко («Сергій Жадан — феномен сучасної української культури», науковий керівник - кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Людмила Чередник).
«У кожного народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі.
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає і нація, і держава.
Крім того, мова – це інструмент, за допомогою якого кожна людина реалізує себе у житті у всіх його вимірах, у тому числі й професійному.
Отже, дбати про серце нашого народу – українську мову – та її розвиток, наш обов’язок, адже вона є живильною силою українців.
Наш круглий стіл – не лише данина святу, а й є одним з інструментів, що сприяє розвиткові мови, оскільки допомагає глибше пізнавати її, чаруватися її красою», - підсумувала докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій.
Нещодавно студенти та викладачі університету написали XXV Радіодиктант національної єдності, а очільниця кафедри українознавства, культури та документознавства прочитала студентам університету-партнера відкриту лекцію, присвячену ролі бібліотек в інформаційних війнах.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
.jpg)