У період з 27 лютого по 2 квітня 2024 року декан факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева та доцентка кафедри германської філології та перекладу, кандидатка філологічних наук Анна Павельєва проходили курс з розробки та підготовки COIL-проєктів, організований та проведений Гаазьким університетом прикладних наук спільно з Cormack Consultancy Group у рамках Ініціативи Twinning.
Курс був розроблений для українських науковців, оскільки саме вони, на думку розробників курсу, відіграють провідну роль у розробці та впровадженні COIL
Серед тренерів курсу:
Йос Білен( Jos Beelen): Professor of Global Learning at The Hague University of Applied Sciences (професор глобального навчання в Гаазькому університеті прикладних наук);
Рейнаут Кламер (Reinout Klamer): Collaborative Online International Learning / Virtual Collaboration (галузь експертизи: спільне міжнародне онлайн-навчання / віртуальна співпраця);
Клаудія Булнес (Claudia Bulnes): Internationalisation Policy Advisor at The Hague University of Applied Sciences (радниця з питань політики інтернаціоналізації в Гаазькому університеті прикладних наук);
Евеке де Лув (Eveke de Louw): Researcher Internationalisation at Home/ Hague University of Applied Sciences (дослідницька інтернаціоналізація / Гаазький університет прикладних наук).
Курс містив щотижневі Zoom-семінари тривалістю 120 хвилин з інтерактивом та 15-хвилинною перервою на каву з практичними завданнями, які підвантажувались на платформу padlet. Кожне заняття модерували 2 тренерів/фасилітаторів, які організовували групову роботу, давали поради та фідбек по представлених завданнях.
Метою проєкту було підвищити обізнаність про проєкти COIL і те, як вони пов'язані з інтернаціоналізацією на національному рівні та стратегіями інтернаціоналізації вищої освіти в цілому, дати учасникам розуміння залучення стейкхолдерів до COIL-проєктів та надати поради щодо можливих способів їхньої реалізації в освітніх програмах, на факультетах та університетах, дати учасникам навички розробки COIL-проєктів, які стануть в нагоді у практичній діяльності освітян.
Курс був розроблений, в першу чергу, для адміністрацій університетів та представників міжнародних відділів, а також для усіх зацікавлених науково-педагогічних працівників та допоміжного персоналу.
У рамках курсу учасники вивчали структуру COIL-проєктів, можливі види діяльності в рамках такого типу проєктів (recap, ice-breakers), менторство та коучінг процесу, оцінку результатів проєктів, цифрові інструменти, які можна використовувати (Zoom, Teams, Collaborative Whiteboards,текстові редактори, хмарні сервіси, різноманітні месенджери тощо). Спікери наголошували на важливості саме взаємодії між людьми та координації такої взаємодії між студентами, зокрема дискутували про можливі проблеми, такі як невміння учасників процесу користуватися цифровими платформами. На кожній зустрічі запрошені спікери з різних університетів світу ділились успішними кейсами розробки та реалізації різноманітних COIL-проєктів.
Під час першого семінару «Демістифікація COIL та його зв'язок з інтернаціоналізацією» розглядали роль та функції COIL-проєктів в контексті інтернаціоналізації, віртуальних обмінів, роль стейкхолдерів у COIL-проєктах тощо.
Другий семінар – «Заплановані інтернаціоналізовані результати навчання та міжкультурна перспектива» був присвячений правильній постановці мети, завдань та очікуваних результатів навчання в проєктах COIL з урахування елементів освітніх програм українських вишів. Спікери надали поради стосовно формулювання очікуваних результатів навчання спільно з зарубіжним університетом – партнером по COIL-проєкту. Також приділили багато уваги навичкам міжкультурної комунікації лектора, який виступатиме в ролі коуча в COIL-проєкті.
Під час третього семінару – «Співпраця та технології» розглядалась комунікація та співпраця лекторів, які створюють та імплементують COIL-проєкт та визначення ефективного спільного завдання для сприяння культурному та змістовному навчанню. Розглядалась типова структура завдань в рамках проєктів COIL та його етапи, починаючи зі знайомства з учасниками та обміну інформацією («ice-breakers» – «криголами») та створення командного альянсу до налаштування різних видів діяльності, які студенти виконують для досягнення результатів навчання. Окремо обговорювали використання сучасних технологій, різноманітних девайсів та застосунків, ліцензованих програм тощо.
Четвертий семінар – «Рефлексія, оцінка та наступні кроки» був присвячений ролі рефлексії в офлайн та онлайн навчальному середовищі, оцінюванні та аналізу результатів навчання, визначенні сильних та слабких сторін проєктів, аналізу недоліків та роботі над помилками, підбитті підсумків виконаної роботи та обговоренні майбутніх можливостей.
П’ятий семінар – «Впровадження та підтримка COIL-проєктів у навчальному закладі» розглядались способи зацікавлення студентів у таких проєктах, зв’язку COIL-проєктів з програмами академічної мобільності та іншими міжнародними можливостями.
«У сучасному освітньому середовищі COIL-проєкти (Collaborative Online International Learning) мають важливе значення, адже сприяють розширенню горизонтів студентів шляхом віртуальної співпраці з однодумцями та фахівцями з усього світу, допомагають студентам розширити свій культурний кругозір та покращити навички міжкультурної комунікації, розвивати міжпредметні зв'язки та критичне мислення. Завдяки COIL-проєктам студенти навчаються працювати в міжнародних командних проектах, що дає їм перевагу на ринку праці, де міжнародний досвід та вміння співпрацювати з різними культурами зараз особливо цінуються», – говорить Анна Павельєва.
«Участь у такого року проєктах дозволяє викладачам та студентам отримати доступ до різноманітних ресурсів та матеріалів з усього світу, що розширює їхні можливості для навчання та досліджень. На сьогоднішній день COIL-проєкти стали не лише інноваційним методом навчання, але й важливим інструментом для формування особистостей громадян, які готові і можуть ефективно працювати в умовах сучасного світу, тож надзвичайно важливо розбиратись в особливостях створення та реалізації COIL-проєктів», – зазначає учасниця курсу Анна Агейчева.
Науковиці висловлюють слова щирої вдячності адміністрації та особисто ректору, професору Володимиру Онищенку за всебічну підтримку та розвиток міжнародної діяльності потужного класичного університету. Окрема подяка організаторам надважливого тренінгу Сormack Consultancy Group за інтернаціоналізацію Вищої освіти України.
Нещодавно науковиця-філолог вдосконалила навички підготовки слайдових презентацій, пройшовши тренінг від Корпусу Миру в Україні, та взяла участь у воркшопах з відкритої науки в Нідерландах та Бельгії.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
