Упродовж 11-15 березня 2024 року кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України, членкиня ГО «INOSI» Анна Павельєва взяла участь у двох воркшопах з відкритої науки, організованих в рамках трирічного проєкту Erasmus+ CBHE «Open4UA» (Open Science for Ukrainian Higher Education System, 101129085, ERASMUS-EDU-2023-CBHE-STRAND-3).
Перший вокшоп відбувся 11-13 березня 2024 року в TU Delft | Делфтському технічному університеті (м. Делфт, Нідерланди), найстарішому та найбільшому технічному університеті в Нідерландах, який нараховує понад 15 000 студентів і понад 2 000 наукових співробітників. Це один із найкращих технічних університетів світу
Семінар у Делфті був побудований на структурованому підході з урахуванням відомої концепції Брайана Носека, що складається з п'яти елементів для стимулювання культурних змін у відкритій науці: інфраструктура, користувацький інтерфейс/досвід, спільноти, стимули та політика.
З вітальним словом до учасників семінару звернулись Аластер Даннінг (Alastair Dunning) та Олександр Березко (Oleksandr Berezko), Міра Станік (Mira Stanic) зробила огляд Центрів цифрової компетентності в Нідерландах і як вони допомагають полегшити роботу дослідника, Янь Ван (Yan Wang) та Паула Мартінес Лаванчі (Paula Martinez Lavanchy) розповіли про те, яка технічна та соціальна інфраструктура необхідна для впровадження FAIR Data на прикладі Делфтського технічного університету (сховища, інструменти, але, людський потенціал та навички), Аніта Еерланд (Anita Eerland) – про спільноти відкритої науки та їхню роль, Кім Хуйпен (Kim Huijpen) – про національну (голландську) програму визнання практик відкритої освіти та систему заохочень, Йерун Босман (Jeroen Bosman) – про практики відкритої науки в Утрехтському університеті, Ганс де Йонге (Hans de Jonge) – про політику Нідерландської дослідницької ради (NWO) стосовно практик відкритої науки, Йорі Тайдінк (Joeri Tijdink) – про передачу знань з використанням методологій співтворчості та про інструментарій SOPs4IR з реформування оцінювання наукових досліджень та вдосконалення практик відкритої науки, а також модерував групову роботу учасників семінару, під час якої завданням було створити план впровадження відкритої науки з урахування інструментів, методик впровадження відкритої науки та програми просування відкритої науки на університетському рівні. Генеральний директор Директорату розвитку науки в МОН України Григорій Мозолевич представив законопроєкт, спрямований на інтеграцію принципів відкритої науки в національну дослідницьку екосистему.
Учасники семінару обговорили, що з почутого і побаченого можна застосувати в українському контексті, дискутували про те, що слід змінити в рекомендаціях щодо впровадження відкритої науки в Україні, виходячи з того, що дізналися; які перешкоди можуть стати на заваді впровадженню практик відкритої науки в Україні та як можна подолати ці перешкоди.
Програма семінару дуже різнобічна і включала обговорення різних аспектів, важливих для впровадження відкритої науки, включаючи сесії, присвячені інфраструктурі управління дослідницькими даними, ролі центрів цифрових компетенцій, формуванню та підтримці спільнот відкритої науки, а також формуванню політики, що сприяє просуванню практик відкритої науки.
Це був інтерактивний семінар, що включав групові дискусії та методології співтворчості, що сприяють ефективній передачі знань, а також практичні завдання, спрямовані на планування впровадження принципів відкритої науки. За допомогою модерованих дискусій, присвячених відповідним питанням, учасники семінару вивчали застосування практик відкритої науки та вирішували пов'язані з ними проблеми на практичних кейсах.
Другий семінар з практик відкритої науки відбувся 14-15 березня 2024 року в ULB - Université Libre de Bruxelles – так званому Вільному університеті Брюсселя (Брюссель, Бельгія) – франкомовному дослідницькому університеті, який є одним із двох закладів, які ведуть своє походження від Вільного університету Брюсселя, заснованого в 1834 році бельгійським юристом П'єром-Теодором Верхагеном. У Брюсселі є два університети, назви яких англійською мовою означають Вільний університет Брюсселя: франкомовний Université libre de Bruxelles та голландськомовний Брюссельський вільний університет. Жоден не використовує англійський переклад, оскільки він неоднозначний.
У ULB - Université Libre de Bruxelles працюють щонайменше 2000 докторантів і близько 3600 дослідників і викладачів, які проводять передові дослідження у точних, прикладних і гуманітарних науках, а дослідники ULB були нагороджені численними міжнародними нагородами та визнаннями. З-поміж випускників ULB – Шарль Мішель (прем’єр-міністр Бельгії та голова Європейської Ради), Франсуа Англер (лауреат Нобелівської премії з фізики) та Амелі Нотомб (відома бельгійська франкомовна письменниця).
Семінар в ULB був присвячений подальшому розвитку законодавчої та політичної бази, що сприятиме реформам у сфері відкритої науки та оцінювання досліджень. Метою семінару було допомогти учасникам заглибитись в законодавчі нюанси, необхідні для включення принципів відкритої науки та оцінювання досліджень до національного порядку денного та прокласти шлях до трансформаційних правових підходів, які сприятимуть прозорості, інклюзивності та співпраці в дослідницькій екосистемі. Програма семінару була покликана надихнути на діалог між науковцями, політиками та експертами з питань відкритої науки та оцінювання досліджень. Учасники навчались розробляти інституційну та національну політику відкритої науки, які не лише сприятимуть розвитку та обговорювали, як ефективне законодавство може каталізувати впровадження практик відкритої науки, включаючи роль політики у подоланні бар'єрів та розвитку культури прозорості, доступності та співпраці в наукових дослідженнях на прикладі огляду українських законопроектів та бажаних змін до них.
З вітальним словом до учасників семінару звернулись Енн Вейемберг (Anne Weyembergh), Олександр Березко (Oleksandr Berezko) та Матіас Шройєн (Mathias Schroijen), які підкреслили важливу роль відкритої науки та розвитку оцінювання досліджень у сучасній дослідницькій екосистемі та наголосили на необхідності розробки дієвих стратегій для інтеграції принципів відкритої науки в національне законодавство України. Член Консультативної ради Eurodoc Агнєшка Зіра (Agnieszka Zyra) розповіла про програму Амбасадорів Відкритої Науки у Євродоці, особливості розробки та реалізації цієї програми, зміст модулів та вимоги до учасників, методи оцінювання, компетентності та результати навчання та важливість цієї програми для просування та впровадження принципів відкритої науки у своїх спільнотах та за їхніми межами.
Значна увага в рамках семінару приділялась Коаліції з просування оцінювання наукових досліджень (Coalition for Advancing Research Assessment - CoARA). Зокрема, обговорили інтеграцію принципів відкритої науки та прогресивних підходів до оцінки досліджень для створення більш прозорого, інклюзивного та спільного дослідницького середовища; синергетичний підхід до реформування того, як оцінюється якість досліджень відповідно до практик відкритої науки в Україні; розглянули практичні стратегії ULB щодо впровадження практики відкритої науки в академічних установах, подолання інституційних бар'єрів та використання політики для забезпечення сталих змін; необхідність переходу від традиційних оцінок, що ґрунтуються на метриках, до більш цілісного підходу в оцінюванні досліджень (на прикладі Декларації Сан-Франциско про оцінку досліджень (San Francisco Declaration on Research Assessment – DORA), що виступає за стратегії оцінювання, які підкреслюють внутрішню цінність результатів досліджень та дослідницьких практик, тим самим сприяючи більшій прозорості, інклюзивності та співпраці в науковій спільноті; внесок cOAlition S – міжнародного консорціуму дослідницьких організацій у впровадження Open Access (відкритого доступу), його ідеї та досвід, спрямовані на формування національної політики та сприяння розробці ефективних інструментів оцінки відкритої науки та оцінювання досліджень для українських ЗВО та дослідницьких організацій, вирішуючи унікальні виклики, пов'язані з переходом від традиційних практик до сучасних, інклюзивних, дослідницьких методологій.
На додачу до семінарів, зустріч учасників проекту Open4UA стала можливістю приділити більше уваги останнім трендам, що стосуються реформи оцінювання наукових досліджень в Україні і послугувала платформою для обговорення поточного прогресу та майбутніх напрямків проєкту Open4UA, підкреслюючи спільні зусилля, спрямовані на розвиток культури відкритості та прозорості в українській системі вищої освіти.
Загалом навчальні семінари Open4UA є надзвичайно важливим етапом просування принципів відкритої науки в Україні, а сам проєкт слугуватиме прикладом для всієї Європи.
До складу консорціуму Open4UA входить 16 організацій та установ з Бельгії, Нідерландів, Словенії та України, включно з Міністерством освіти та науки України та Національним фондом досліджень України.
Організації-партнери Open4UA:
- Національний університет «Львівська політехніка» (координатор);
- Міністерство освіти і науки України;
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
- Національний фонд досліджень України
- Бердянський державний педагогічний університет
- Маріупольський державний університет
- Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
- ГО «Інноваційний університет»
- ГО «Інститут відкритої науки та інновацій»
- Делфтський технічний університет (Нідерланди)
- «Електронна інформація для бібліотек» (EIFL, Нідерланди)
- Вільний університет Брюсселя (Бельгія)
- Європейська рада здобувачів наукових ступенів та молодих вчених (Бельгія)
- Люблянський університет (Словенія)
- Медичний центр Університету Амстердама (Нідерланди)
Асоційовані партнери Open4UA:
- ВГО «Українська бібліотечна асоціація»
- Міністерство освіти, науки та спорту Словенії (Словенія)
- Центральна технічна бібліотека університету Любляни (Словенія)
- Нідерландська організація наукових досліджень (Нідерланди)
Раніше Анна Павельєва відвідала Вашингтон у рамках участі у програмі «Відкритий Світ» та ознайомилася з американською вищою освітою, відвідавши одну з місцевих громад, відвідала один з провідних університетів Флориди, побувала у Embry-Riddle University (Ембрі-Рідл) – приватному авіаційному університеті, також відомому як «Небесний Гарвард» та відвідала приватний університеті Everglades University, поділилась з зарубіжними колегами успішними кейсами студентської академічної мобільності в умовах війни; відвідала три наукових івенти у Празі, присвячених оцінюванню досліджень та дослідницьких грантів; представила кампанію Eurodoc «Жінки в науці» на міжнародній конференції щодо впровадження Стамбульської конвенції; взяла участь у воркшопі з європейських освітніх політик у Брюсселі;
Нагадаємо, зараз відкритий прийом заявок на кредитну академічну мобільність в фінському університеті Laurea University of Applied Science в 2024/2025 навчальному році. Дедлайн подачі заявок – 8 квітня 2024 року, в австрійському Університеті прикладних наук Бургенланду та австрійському Університеті прикладних наук BFI Vienna, Норвезький інститут спорту The Norwegian School of Sport Sciences /NIH запрошує 1 студента/-ку факультету фізичної культури та спорту взяти участь у програмі кредитної академічної мобільності Erasmus+ KA171, а науковців політехніки запрошують на 2 тренінги в рамках проєкту «Bologna Hub Peer Support ІІ» від DAAD.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
