Упродовж 9 – 10 листопада 2023 року кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва відвідала три наукових заходи у Празі (Чеська Республіка): Open Research Europe Focus Session, конференцію KRECon 2023 та воркшоп Eurodoc, присвячений залученню стейкголдерів до діяльності організації (Eurodoc’s Workshop on Stakeholder Engagement), в яких вона брала участь як Координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc.
9 листопада 2023 року відбулась фокус -сесія платформи ORE (Open Research Europe) «Багатомовність у дослідженнях», за її результатами буде опублікована стаття щодо багатомовних публікацій звітів про наукові дослідження. Стаття базуватиметься на невеликому опитуванні, який наразі проводять Eurodoc ORE. Взяти участь в опитування можна тут.
Щорічна конференція Knowledge, Research, Education Conference («Знання, дослідження, освіта»), скорочена назва - KRECon, проводиться в Національній технічній бібліотеці Праги з 2010 року. Метою конференції є об'єднання міжнародних та національних експертів, а також інших зацікавлених сторін у сфері вищої освіти та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і надання їм платформи для обговорення нових, ще не вирішених тем (принаймні, в Чеській Республіці) і, можливо, відкритих провокаційних питань.
Тема цьогорічної конференції KRECon 2023 (9-10 листопада 2023 року) – «The Future of Research(er) Assessment». Метою конференції було сприяння діалогу та обміну думками щодо майбутнього оцінювання досліджень. Три сесії та панельна дискусія були присвячені наступним питанням:
Сесія 1: Реформування оцінювання досліджень.
Сесія 2: Оцінювання кар'єри дослідника.
Сесія 3: Оцінювання дослідницьких грантів.
Панельна дискусія: Майбутнє оцінювання досліджень.
Ключовими питаннями, які жваво обговорювались на конференції, були: роль оцінювання досліджень та дослідників, що не так з існуючими системами та практиками, чи справді потрібні нам зміни і які саме, а також чому і що потрібно змінити, щоб зробити фінансування досліджень сталішим; прогрес у реформуванні оцінювання наукових досліджень та роль Європейської комісії у цьому процесі; можливий вплив нових підходів до оцінювання наукових досліджень у європейській системі оцінювання досліджень; оцінювання наукових досліджень у Чеській Республіці; оцінювання наукових досліджень і наукова кар'єра: досвід NOVA; погляд дослідника на оцінювання досліджень; оцінювання досліджень в умовах переходу до відкритої науки (Open Science): національна перспектива та перспектива донорів; оцінювання грантів: відкриті питання та перспективи; оцінювання дослідницьких грантів для підтримки дослідницької кар'єри тощо.
Research Assessment – оцінювання досліджень – відіграє важливу роль у формуванні дослідницької культури, прийнятті рішень щодо фінансування та кар'єрного просування. Оскільки ми орієнтуємося в дослідницькому середовищі, що швидко розвивається, дуже важливо дослідити підходи, які можуть краще відобразити справжню цінність і вплив досліджень та підтримати розвиток здорової дослідницької екосистеми.
Сучасні методи оцінювання досліджень та дослідників часто піддаються ретельному аналізу через їхні обмеження та потенційну упередженість. Зокрема, кількість публікацій у журналах з високим імпакт-фактором та кількість цитувань все ще використовуються як проксі для оцінки якості, результативності та впливу досліджень і дослідників. Ці невідповідні методи і вузькі критерії оцінювання формують основу для систем визнання, винагород і заохочень, які впливають на поведінку і діяльність дослідницької спільноти, і таким чином, на жаль, призводять не тільки до величезного перевиробництва результатів, часто за так званим «методом салямі», коли один результат призводить до кількох робіт, або навіть до публікації незавершених чи непідтверджених результатів досліджень. Це, звичайно, має економічно руйнівний ефект, оскільки всі видавці з ентузіазмом публікують на 5% більше статей у 5% більшій кількості видань щороку, і тому, звичайно, змушені підвищувати ціни в нескінченному експоненціальному зростанні, в той час як науково-дослідні установи змушені витрачати державні кошти на придбання публікацій, що містять справді цінну інформацію, з імовірністю голки в копиці сіна. Розумна адекватне оцінка могла б допомогти зупинити це.
На конференції були присутні різноманітні учасники – від дослідників до урядовців та представників грантових організацій, і всі вони погодилися з тим, що реформа оцінювання наукових досліджень є вкрай необхідною.
10 листопада 2023 року по завершенню конференції KRECon 2023, відбувся 3-годинний вокршоп Євродоку для членів Eurodoc та представників національних асоціацій-членів організації («Eurodoc Brainstorming Session»), в рамках якого учасники обговорювали наступні теми:
-
CoARA: Research Assessment in/for Doctoral Training – Getting and Overview;
-
NA-Engagement: what we do, what we could do – developing a vision for the future.
Учасники воркшопу обговорили існуючі методи і практики оцінювання досліджень у підготовці аспірантів та докторантів в різних європейських країнах, загальні виклики, з якими стикаються аспіранти, докторанти та їхні наукові керівники в рамках існуючих систем оцінювання, кращі практики та інновації, які підвищують якість підготовки аспірантів та докторантів, забезпечуючи при цьому справедливе і прозоре оцінювання; потенціал для гармонізації практики оцінювання досліджень на європейському рівні з метою сприяння співпраці та мобільності, роль Eurodoc у сприянні обміну знаннями та співпраці між національними асоціаціями задля покращення оцінювання досліджень. Також розглянули етичні міркування, пов'язані з оцінюванням досліджень, включаючи питання різноманітності, справедливості та інклюзивності та обговорити шляхи сприяння розвитку позитивної дослідницької культури та добробуту аспірантів та докторантів.
Крім того, учасники воркшопу проаналізували поточну діяльність національних асоціацій та обговорити стратегії для збільшення залучення та участі національних асоціацій у діяльності Eurodoc.
Раніше науковиця Анна Павельєва виступила з доповіддю на міжнародній конференції, присвяченій впровадженню Стамбульської конвенції, взяла участь у воркшопі з європейських політик у сфері освіти, присвяченому основним проблемам вищої освіти та науки Європи, що відбувся у Брюсселі; презентувала можливості науки та навчання в умовах війни на щорічній конференції Eurodoc, що проходила в місті Уппсала (Швеція); взяла активну участь у щорічній науковій конференції «Knowledge, Research, Education-2022», що пройшла у Празі та у фокус-сесії ORE-2022; опанувала цифрові навички роботи з молоддю, пройшла курс в рамках програми Erasmus+, присвячений волонтерським програмам Європейського корпусу солідарності, вивчала навички майбутнього, необхідні освітянам та науковцям, пройшла тренінг з цифрової трансформації молодіжних організацій, підвищила економічну грамотність і знання трудового законодавства, вивчала міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, покращувала практичні навички презентації публічних промов, взяла участь в проєкті Erasmus+ в Туреччині та навчалась медіаграмотності у Лейпцигу.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Також усі бажаючі запрошуються на гостьові лекції з літератури 21 сторіччя, які читають провідні фахівці з різних університетів ЄС, США, Канади. Гостьові лекції проходять щосереди у змішаному форматі на четвертій парі (13.30-14.50) в ауд.318 Ц Полтавської політехніки. Долучитись до заходів можуть усі бажаючі студенти та науково-працівники Полтавської політехніки як офлайн, так і дистанційно (щоб отримати посилання на Zoom, звертайтесь на кафедру германської філології та перекладу в ауд.310 Ц).
Нещодавно студентки Полтавської політехніки відвідали штаб-квартиру ООН у Відні, студентка 4 курсу спеціальності 035 Філологія Дарина Тягній взяла участь в тренінгу за програмою Erasmus+ «LEAFFF: Leadership, Empowerment And Facilitation For Future», що проходив у Словацькій республіці, студентка-філолог стала учасницею волонтерської програми від Європейського корпусу солідарності (ESC) в Австрії, представниця Полтавської політехніки вивчала стратегії соціальної інклюзії під час молодіжного обміну у Вірменії, студентка Полтавської політехніки взяла участь у міжнародній програмі Study Tours to Poland, студентки університету пройшли мовні інтенсиви у Літній школі польської мови та культури від NAWA, науковці політехніки відзначили ErasmusDays2023, а студентки політехніки провели воркшоп про «зелений» стиль життя.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
