Науковиці факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» - голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та старша викладачка кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура стали активними учасницями освітнього курсу «MOOC on Digital Youth Work» у рамках програми Erasmus+. Науковиці успішно опанували цифрові навички роботи з молоддю та отримали сертифікати учасників.
Навчання на курсі тривало упродовж кількох місяців та проходило у змішаному форматі – учасники щоденно 2-3 години присвячували виконанню завдань на платформі онлайн-освіти Canvas та брали участь у вебінарах.
Курс розроблений фасилітаторами Nerijus Kriauciunas та Laimonas Ragauskas з NGO «Nectarus» у співпраці з «Verke» – Національним експертним центром цифрової молодіжної роботи у Фінляндії (National Centre of Expertise for Digital Youth Work in Finland) та зовнішніми експертами Adina Marina Șerban, Evaldas Rupkus, Tracey Moore, Anu Pöyskö, Barbara Buchegger та Michele di Paola.
Даний курс створений для молодіжних працівників, викладачів та вчителів з Європи, які бажають дізнатися про теоретичні основи та успішні кейси цифрової роботи з молоддю, отримати практичні інструменти цифрової роботи та обмінятись передовими практиками з колегами з різних країн.
Курс складається з восьми навчальних модулів:
- Модуль 1. Загальний вступ до цифрової роботи з молоддю;
- Модуль 2. Цифровізація суспільства та вплив на роботу з молоддю;
- Модуль 3. Планування та проектування цифрової роботи з молоддю;
- Модуль 4. Інформація, дані та медіаграмотність у молодіжній роботі;
- Модуль 5. Онлайн спілкування;
- Модуль 6. Цифрова творчість молоді;
- Модуль 7. Безпека в Інтернеті;
- Модуль 8. Рефлексія та оцінка розвитку цифрової роботи з молоддю
Кожен модуль доповнювався практичними заняттями, networking-meetings, вебінарами та підсумковими тестами.
Зміст курсу відповідає потребам у навчанні, визначеним експертною групою, яка надала рекомендації щодо цифрової політики в роботі з молоддю згідно Робочого план Європейського Союзу по роботі з молоддю на 2016-2018 рр.
У рамках цього модулю учасники розглянули що являє собою. цифрова робота з молоддю, як її слід проводити і навіщо вона взагалі потрібна, дізнались, що цифрова робота з молоддю означає проактивне використання або звернення до цифрових медіа та технологій у молодіжній роботі, а роль молодіжних працівників/викладачів/вчителів полягає в тому, щоб розширити можливості молодих людей та їх здатність брати активну участь у прогресуючому цифровому суспільстві та розширювати використання технологій. Досягти цього можна за допомогою спеціальних компетенцій для цифрової роботи з молоддю.
Навчально-ресурсний центр SALTO розробив модель цифрових компетенцій ETS для роботи молодіжних працівників на міжнародному рівні. У цій моделі цифрова компетентність включає чотири компоненти – ставлення, знання, навички та поведінку. Ставлення (бажання молодіжного працівника) є основою для розвитку компетентності, адже воно призводять до отримання знань завдяки досвіду, книгам, Інтернету тощо, і навичок, здатності виконувати завдання, застосовувати знання та перетворювати ставлення на дії. Усі вищеназвані фактори призводять до відповідної та контекстної поведінки.
Науковиці Полтавської політехніки спільно з колегами із провідних європейських країн обговорили звіт «Цифрові компетенції та цифрові можливості», створений між вереснем 2021 року та січнем 2022 року на основі європейських і національних практик цифрової роботи з молоддю у десяти різних країнах. Звіт визначає рамки цифрових компетенцій та інструментів самооцінки для молодіжних працівників, тренерів, педагогів, учителів; цифрову спроможність та інструменти самооцінки для роботи з молоддю та освітніх організацій; навчальні матеріали з цифрової роботи з молоддю тощо.
За допомогою трьох інструментів для самооцінки учасники курсу визначали свої компетенції цифрової роботи з молоддю. Особливу увагу приділили рамці компетенцій «Skill IT for Youth», яка охоплює 9 компетенцій молодіжних працівників, що займаються цифровою роботою з молоддю та зацікавлених у підтримці молодих людей у розвитку навичок XXI століття. Рамка компетенцій допомагає визначити особисті сильні та слабкі сторони, оцінити та вдосконалити професійну цифрову компетентність робочої спільноти, визначити потреби персоналу в навчанні, наймати та впроваджувати нових працівників.
Інший інструмент, Колесо цифрової компетентності – Digital Competence Wheel допомагає визначити, якими цифровими компетенціями володіє людина та що їй слід покращити.
Колесо цифрових компетенцій базується на великому дослідницькому проекті ЄС DIGCOMP, створеному на основі рішення Європейського парламенту включити цифрові компетенції як одну з восьми основних компетенцій для навчання впродовж життя.
Учасниці курсу Анна Павельєва та Світлана Мангура розглянули прогнози в сфері освіти майбутнього, представлені Інститутом вивчення майбутнього, який називає наступне десятиліття «епохою розподілених повноважень», і стверджує, що це майбутнє настає прямо зараз. Крім того, викладачки детально розглянули прогноз і ключові рушійні сили змін в освіті представлені KnowledgeWorks, організацією, що досліджує тенденції в навчанні.
Учасники курсу також отримали завдання провести експеримент та дослідити до якого типу цифрової молоді відносяться студенти, з якими ми працюємо. Викладачки політехніки провели серед студентів-філологів анкетування, яке складалося з наступних питань:
1) Якими соціальними мережами Ви зазвичай користуєтесь?
2) Що Ви найбільше любите робити онлайн?
3) Де ви шукаєте поради чи рекомендації в Інтернеті?
4) Які речі Ви все частіше робите онлайн (або за допомогою цифрових технологій)?
5) Що вас турбує в онлайн-світі?
На основі отриманих відповідей слід було визначити тип цифрового користувача і, залежно від цього, розробити стратегію цифрової роботи для студентів кожного типу.
Крім того, під час онлайн-вебінарів учасники курсу поділилися своїми думками та спостереженнями стосовно того, які нові форми роботи з молоддю з’являються в епоху цифровізації і до чого діджиталізація спонукає молодіжних працівників, як змінюється роль молодіжних працівників в еру цифрових технологій тощо.
Окремо вивчали можливості використання таких популярних цифрових інструментів навчання, як «Flipgrid», «Nearpod», та «Kahoot!»
Багато уваги приділялось картковій грі Sitra Mega Trend Cards, яка дозволяє вивчити ключові тренди у роботі з молоддю які, на думку авторів гри, впливають на наше життя і, як наслідок, на наше майбутнє. Метою гри є стимуляція критичного мислення
Оскільки фасилітатори курсу впевнені, що молоді люди повинні і можуть бути залучені до всіх етапів цифрової роботи – проєктування, розробки, реалізації та оцінювання, учасники проєкту під час онлайн-зустрічей обговорювали форми залучення студентів до процесу цифровізації навчання та інклюзію в цифровій роботі з молоддю.
Курс проходив за підтримки німецького, данського та португальського національних агентство Erasmus+ Youth та Європейського Корпусу Солідарності (the European Solidarity Corps programmes).
«За останні кілька років все більше організацій досліджують, як цифрова трансформація формує життя молоді та сферу роботи з молоддю, як впровадження та використання цифрових технологій, орієнтованих на молодь, молодіжних працівників та інших зацікавлених сторін, сприяє інтеграції цифрових технологій у соціальні, економічні та культурні процеси та структури. На мою думку, опанування додаткових професійних навичок і компетенцій дозволить ефективніше використовувати наявні освітні ресурси у роботі з молоддю. Щиро дякую за надані практичні рекомендації та успішні професійні кейси!», – поділилася голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анна Павельєва.
Раніше викладачка пройшла курс в рамках програми Erasmus+, присвячений волонтерським програмам Європейського корпусу солідарності, вивчала навички майбутнього, необхідні освітянам та науковцям, пройшла тренінг з цифрової трансформації молодіжних організацій, підвищила економічну грамотність і знання трудового законодавства, вивчала міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, покращувала практичні навички презентації публічних промов, взяла участь в проєкті Erasmus+ в Туреччині та навчалась медіаграмотності у Лейпцигу.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
