Упродовж 10-11 листопада 2022 року у місті Празі (Чеська Республіка) пройшла наймасштабніша наукова подія Європи – щорічна конференція «Knowledge, Research, Education-2022», співорганізатором якої виступила Європейська Рада аспірантів, докторантів та молодих вчених. Активну участь у конференції взяла Голова Ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, координаторка по зовнішніх комунікаціях (External Communication Coordinator) Європейської Ради аспірантів, докторантів та молодих вчених Анна Павельєва.
Науковиця Полтавської політехніки висвітлювала науковий захід на сайті та на офіційних сторінках Європейської Ради аспірантів, докторантів та молодих вчених (Eurodoc) у соціальних мережах, брала інтерв’ю та налагоджувала комунікацію із представниками національних асоціацій Eurodoc. Раніше науковиця взяла участь у засіданні Ради Правління Європейської Ради аспірантів, докторантів та молодих вчених та у фокус-сесії, організованій спільно з Чеською національною технологічною бібліотекою. Нагадаємо, з червня 2021 року голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анна Павельєва відповідає за зовнішню комунікацію організації та медіависвітлення її діяльності.
Щорічна конференція «Knowledge, Research, Education-2022» (скорочено – KRECon), проводиться у Чеській національній технічній бібліотеці з 2010 року і виступає платформою для дискусій між аспірантами та докторантами, молодими науковцями, визнаними вченими, міжнародними експертами, стейкхолдерами та усіма зацікавленими учасниками освітнього процесу, наукової сфери з метою обговорення проблем, з якими зустрічаються випускники закладів вищої освіти, аспіранти, докторанти та молоді вчені.
Ключовою темою цьогорічної конференції стали молоді вчені як «рушії інновацій у суспільстві» та питання підвищення ефективності підготовки аспірантів та докторантів.
Якщо раніше аспіранти та докторанти навчались з метою побудови кар’єри в академічному середовищі, то на сьогоднішній день багато з них після захисту наукових дисертацій ідуть працювати у сферу промисловості чи в бізнес через кращі кар’єрні перспективи та значно вищу зарплату. До того ж, за останні десятиліття кількість аспірантів та докторантів у Європі значно зросла, що повністю змінило кар’єрні перспективи докторів філософії. Одним із викликів, з якими стикаються молоді вчені після захисту дисертацій, є те, що, з одного боку, кількість робочих місць в академічному середовищі менша за кількість випускників аспірантури та докторантури, і, в той же час, зростає потреба передавати свої знання та навички саме неакадемічній сфері. Вищезазначені питання стали предметом жвавих дискусій між учасниками конференції з різних країн Європи та України.
Дводенна конференція складалась з трьох сесій та відповідних панельних дискусій:
Session 1: Effective Doctoral Schools
Melita Kovačević – колишня проректорка з наукової роботи Загребського університету (2006-2014), професорка кафедри логопедії та мовної патології, керівниця дослідницької лабораторії та науковий керівник за докторською програмою «Мова та когнітивна нейронаука» розповіла про сучасні виклики аспірантури та докторантури, про еволюцію докторської освіти з 2005 по 2022 рік та розповсюдження знань через оригінальні дослідження як основний компонент докторської підготовки (відповідно до Зальцбурзьких принципів, 2005), формати докторських шкіл та структуру і фінансування докторських програм і особливості їх оцінювання; про усунення законодавчих перешкод для впровадження змін. Спікерка підкреслила важливість різноманітності, прискорення змін, які необхідно впровадити, та збалансованості якості докторської освіти по всій Європі.
David Bogle, проректор з докторантури школи Університетського коледжу Лондону (UCL), підкреслив, що не існує єдиного способу досягнення якісної докторської освіти, проте слід навчати майбутніх дослідників як новаторів суспільства та зазначив, що підготовка творчих та критично мислячих інтелектуалів вимагає перш за все прозорості та академічної доброчесності в дослідженнях, сприятливого дослідницького середовища, а також порадив прислухатися до потреб аспірантів і докторантів.
Pavel Doleček, проректор зі стратегічного співробітництва та розвитку Празького університету, заступник міністра вищої освіти, науки та досліджень, представив статистику щодо підготовки аспірантів та докторантів у Чехії та розповів про перспективи докторських шкіл та розробку програм докторської освіти. Спікер також ознайомив слухачів із результатами опитування стосовно ефективності роботи докторських шкіл Європи.
Session 2: Research Careers in and beyond Academia
Dario Capezzuto, відповідальний за політику Європейської комісії з питань наукових досліджень та інновацій, представив Європейський дослідницький простір 2020-2022, Європейську програму наукових досліджень, Європейську рамку компетентностей для дослідників, таксономію навичок і професій для дослідників у ESCO та основні виклики, з якими стикаються дослідники: нестабільні умови праці, пов’язані із транскордонними і тимчасовими контрактами; навички, які надаються докторантам, підходять лише для академічної кар’єри, в той час як дослідникам доводиться працювати і поза академічним середовищем. Даріо також наголосив на тому, що заклади вищої освіти та промисловість повинні співпрацювати, щоб надати молодим науковцям актуальні необхідні навички.
Giulia Malaguarnera, секретар Асоціації випускників Марії Кюрі (MCAA), спеціаліст із роботи з громадськістю OpenAIRE та колишня президентка Eurodoc, ознайомила слухачів з академічною мобільністю та перспективами кар’єри для молодих науковців, історією заснування MCAA та програмами мобільності, які пропонує MCAA дослідникам, детально зупинилась на особливостях географічної та міжсекторальної мобільності для молодих вчених.
Pavel Matějka, ректор Хіміко-технологічного університету в Празі, професор хімії, гарант докторської програми «Молекулярна хімічна фізика та сенсорика» та вчений секретар Ioannes Marcus Marci Spectroscopic Society, представив аудиторії результати опитування «DocEnhanc», проведеного з метою виявлення ситуації з працевлаштування, задоволеності здобувачів вищої освіти докторською підготовкою тощо. Багато уваги також було приділено факторам, що впливають на можливості кар’єрного росту доктора філософії.
Session 3: Good Practices for Doctoral Training
Conor O'Carroll, засновник і директор SciPol Services Ltd, незалежний консультант з питань політики та фінансування наукової та вищої освіти, активний дослідник національної та європейської політики в галузі науки, науково-технічних розробок, вищої освіти та політики мобільності дослідників, представив доповідь «Чому аспірантура та докторантура – шлях до успіху», в якій він зазначив, що з 2007 року світова популяція дослідників зросла на 21% до загальної кількості 7,8 мільйонів, тоді як загальна кількість академічних і дослідницьких посад є значно меншою, що призводить до таких проблем, як стрес і невизначеність, фінансові турботи, проблеми психічного здоров’я, нездатність дотримуватись дедлайнів, труднощі з підтриманням балансу між роботою та особистим життям.
Lucas Zinner, керівник відділу досліджень та розвитку кар’єри Віденського університету, представив доповідь про підвищення ефективності аспірантських та докторських програм. На його думку, робоча культура дослідників має бути спільною, інклюзивною, творчою, безпечною та захищеною, вчені повинні мати достатньо часу, щоб повністю зосередитися на своїх дослідницьких пріоритетах і не перейматись фінансовими питаннями.
Stephanie Krueger, незалежний академічний консультант, розповів про систематичний розвиток навичок чеських докторантів, зокрема, розуміння науки та академії, варіанти кар’єри (академічні та неакадемічні), систематичний місцеве, міжадміністративне співробітництво та інше.
Після трьох сесій відбулась панельна дискусія між спікерами, науковцями, освітянами, представниками Eurodoc та учасниками конференції, присвячена обговоренню проблем вищої освіти та можливих способів їх вирішення.
Раніше науковиця політехніки опанувала цифрові навички роботи з молоддю, пройшла курс в рамках програми Erasmus+, присвячений волонтерським програмам Європейського корпусу солідарності, вивчала навички майбутнього, необхідні освітянам та науковцям, пройшла тренінг з цифрової трансформації молодіжних організацій, підвищила економічну грамотність і знання трудового законодавства, вивчала міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, покращувала практичні навички презентації публічних промов, взяла участь в проєкті Erasmus+ в Туреччині та навчалась медіаграмотності у Лейпцигу.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
