Позитивне ставлення до мобільності, відкритості та різноманітного освітнього досвіду студентів у вищій освіті є важливою вимогою для сприяння індивідуальним і гнучким освітнім траєкторіям, а також міжкультурному навчанню, що дозволяє створити гнучку та перспективну академічну систему, в якій визнання знань, навичок і компетенцій є важливою основою для втілення цих цілей у вищій освіті.
На тлі соціально-економічних викликів постіндустріального суспільства - дефіциту кваліфікованої праці та демографічних змін, а також після глобальної пандемії і в часи повномасштабної війни, академічна і освітня системи повинні швидко і ефективно реагувати на різноманітні виклики сьогодення.
У даному контексті необхідно оцінити, які процеси, рамки та умови підходять для зміцнення академічної культури та оцінки компетентностей, набутих за межами власного закладу вищої освіти (ЗВО) через визнання результатів навчання у рамках участі у програмах академічної мобільності, забезпечуючи при цьому високі стандарти академічної якості.
Саме з цією метою у місті Бонн (Німеччина) упродовж 11 - 12 грудня 2023 року пройшла конференція «Культура визнання результатів навчання у вищій освіті. Міжнародні перспективи навчання впродовж життя та студентської мобільності», участь в якій взяла і представниця Полтавської політехніки.
Разом із Мареком Франковичем з Ягеллонського університету у Кракові (Marek Frankowicz, Jagiellonian University of Krakow) та проректоркою з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету – докторкою педагогічних наук, професоркою Катериною Скибою, координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анна Павельєва взяла участь у панельній дискусії, присвяченій студентській мобільності в Україні в часи війни.
Серед основних обговорюваних тем - розвиток позитивної культури визнання результатів навчання та пов'язані з нею можливості та виклики; цілі студентської мобільності та навчання впродовж життя; виклики, які постають перед вищими навчальними закладами у реалізації практики визнання і які (нові) концепції можуть стати можливими відповідями на них; якої підтримки потребують ЗВО для впровадження культури визнання на практиці і як міжнародна співпраця може допомогти у виконанні цього завдання; які стратегії та інструменти необхідні для впровадження якісних практик визнання різного навчального досвіду, в тому числі мікрокредитів, віртуального, інформального та неформального навчання тощо.
Ключові доповіді виголосили Пітер Веллс (ЮНЕСКО), та Марія Слоуі (Дублінський міський університет).
Конференція стала масштабним простором для міжнародного обміну, нетворкінгу та взаємного навчання в рамках Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).
З-поміж ключових питань, які обговорювались під час панельної дискусії з українськими учасницями, були ключові проблеми внутрішньої та зовнішньої академічної мобільності, спричинені війною, ефективні способи вирішення цих проблем, підтримка українських студентів та ЗВО, а саме роль окремих ЗВО та європейської політики в цілому в цьому процесі.
Марек Франкович розповів про проблеми реалізації проєктів, партнерами в яких виступають 5 українських університетів, всі з яких або опинилися в окупації, або ж були переміщеними. Українських учасниць конференції запитували про особливості планування та реалізації внутрішньої та зовнішньої академічної мобільності, про підготовку необхідної документації, підбір освітніх програм, визнання результатів навчання, законодавчу базу мобільності, актуальні проблеми академічної мобільності в умовах війни тощо.
Учасники конференції також обговорили такі питання, як культура визнання результатів навчання у вищій освіті поза межами Болонського процесу, вдосконалення інституційних практик визнання через самооцінку; опитування ESN survey щодо задоволеності студентів програмами академічної мобільності; «The Digital Campus» – нову платформу для підтримки мобільності іноземних студентів та абітурієнтів; досвід німецьких університетів (на прикладі EUt+); міждисциплінарність – виклик чи можливість для міжнародної мобільності (на прикладі факультету мистецтв та гуманітарних наук); оптимізація автоматичного визнання результатів навчання в університетських альянсах – виклики та фактори успіху з точки зору ENHANCE; використання дизайну взаємодії при оцифруванні PLAR в Ольденбурзькому університеті; сприяння визнанню результатів навчання шляхом розробки послідовних процесів збору даних RPL та звітності у 14 ірландських вищих навчальних закладах; впровадження гнучких траєкторій навчання на практиці; формування інтернаціоналізації академічної неперервної освіти: від теорії до практики (на прикладі University for Continuing Education); ECSTRA (Employability Competencies for Students Through implementation and Recognition of Activities); сприяння віртуальному обміну в педагогічній освіті через співпрацю та навчання викладачів університетів (на прикладі проєкту «Lehramt.International» ); перспективи та виклики міжнародних студентських програм віртуального обміну MVE; різновиди академічної мобільності; гнучкі види студентської мобільності в рамках проекту ERASMUS+ KINESIS; «Micro-Evaluator»: цифровий інструмент для визнання мікрокредитів у вищій освіті; стандарти визнання мікрокредитів для підвищення мобільності студентів; потенціал мережевої цифрової інфраструктури для навчання впродовж життя та сприяння індивідуальним навчальним траєкторіям; «KI-Campus.org» – визнання мікрокредитів на основі штучного інтелекту, розробленого з урахуванням розпізнавання та інтеграції навчальних програм, для використання у вищій, професійно-технічній та вищій освіті, а також перспективи на 2050 рік: майбутнє визнання результатів навчання у європейській вищій освіті.
Раніше Анна Павельєва відвідала три наукових івенти у Празі, присвячених оцінюванню досліджень та дослідницьких грантів, виступила з доповіддю на міжнародній конференції, присвяченій впровадженню Стамбульської конвенції, взяла участь у воркшопі з європейських політик у сфері освіти, присвяченому основним проблемам вищої освіти та науки Європи, що відбувся у Брюсселі; презентувала можливості науки та навчання в умовах війни на щорічній конференції Eurodoc, що проходила в місті Уппсала (Швеція); взяла активну участь у щорічній науковій конференції «Knowledge, Research, Education-2022», що пройшла у Празі та у фокус-сесії ORE-2022; опанувала цифрові навички роботи з молоддю, пройшла курс в рамках програми Erasmus+, присвячений волонтерським програмам Європейського корпусу солідарності, вивчала навички майбутнього, необхідні освітянам та науковцям, пройшла тренінг з цифрової трансформації молодіжних організацій, підвищила економічну грамотність і знання трудового законодавства, вивчала міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, покращувала практичні навички презентації публічних промов, взяла участь в проєкті Erasmus+ в Туреччині та навчалась медіаграмотності у Лейпцигу.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
