11 листопада науковиця гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» - кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко провела науково-методичний семінар «Участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН як форма наукових пошуків та досліджень ліцеїстів-майбутніх учених» для учнівської молоді Полтавського наукового ліцею №3. До активного обговорення проблем вибору актуальної тематики наукового дослідження, культури оформлення і рівня презентації наукової роботи, академічної доброчесності охоче долучилися науковці, учні та вчителі – керівники наукових робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України, які обмінялися практичним досвідом якісної підготовки призерів та переможців конкурсу. Цілеспрямовані, наполегливі ліцеїсти поділилися власними історіями успіху, пов’язаними з найяскравішими моментами участі у роботі Полтавського територіального відділення МАН України.
Під час зустрічі кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Олена Дмитренко поділилася практичним досвідом роботи у якості голови журі І та ІІ етапів конкурсу-захисту учнівських робіт Малої академії наук України, надала дієві поради на що треба звертати увагу юному досліднику під час захисту свого наукового проєкту і показала зразки постерів, підготовлених переможцями III (обласного) етапу конкурсу - захисту науково – дослідницьких робіт учнів - членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України.
Олена Дмитренко презентувала цікаву доповідь «Науково-пошукова діяльність як спосіб самовираження особистості», у якій розповіла про найвідповідальніші етапи підготовки учнівського наукового дослідження і надала методичні рекомендації, наголосивши на необхідності дотримання пропорційності розділів, відповідності висновків поставленим меті й завданням представленої роботи. З «вершини» багаторічного досвіду роботи у якості голови журі обласного конкурсу-захисту учнівських робіт Малої академії наук України у секції німецької мови викладачка охарактеризувала широкий спектр позитивних і негативних сторін у підготовці та проведенні даного заходу та поділилася з присутніми власним баченням шляхів вирішення даної проблеми.
«На мою думку, найвідповідальнішим моментом у підготовці дійсно якісної наукової роботи є обрання її тематики, коло досліджуваних інтересів не має бути занадто загальним або вузьким. Задля уникнення повторювання матеріалу бажаним є розширення тематичного спектру досліджень, для цього перед обранням учнями нової теми вчителям-керівникам слід проаналізувати тематику попередньо захищених науково - дослідницьких студій.
Грамотне написання дослідження вимагає ретельної підготовки й опрацювання достатньої кількості (20-25 джерел) наукової та науково-методичної літератури, особливо надходжень за останні 3-5 років. У списку літератури серед іншого обов’язково повинні бути наявними авторитетні джерела - словники, довідники, енциклопедії.
Щодо культури оформлення досліджень, трапляються випадки неграмотно структурованих робіт, що є наслідком неуважного прочитання наданих заздалегідь Методичних рекомендацій, а окремі роботи учасників носять реферативний характер, у яких відсутня наукова думка. Звісно, автори таких досліджень не можуть претендувати на високі бали при оцінюванні результатів конкурсу», - наголосила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко.
За словами науковиці, обласний конкурс – захист науково – дослідницьких робіт учнів - членів Полтавського територіального відділення МАН України виявляє високий рівень підготовки учасників з базової дисципліни, добре володіння конкурсантами німецькою мовою, зацікавленість обраними темами, стійкий інтерес до науково-дослідницької діяльності.
Участь у інтелектуальних конкурсах такого високого рівня – це додаткова можливість для всебічно обдарованої молоді розкрити власні здібності, проявити інтелектуальні якості, здійснити крок до самовдосконалення. Завдання учителів-керівників наукових досліджень полягає, у першу чергу, у позитивній мотивації, налаштуванні дитини на процес, а не на результат, аби уникнути розчарування чи стресової ситуації.
«Серед недоліків під час захисту наукових робіт слід виокремити наступні - відсутність презентаційних та комунікативних навичок, що призводить до невміння вести дискусію, грамотно та фахово формулювати питання. Моя порада - перед публічним захистом спробувати презентувати свою роботу перед учнями класу чи освітнього закладу.
Слід зазначити, що для усіх обдарованих дітей у Полтавському регіональному відділенні МАН України створені рівноправні умови участі у змаганні, а призові місця, що посідають переможці Полтавщини на Всеукраїнському конкурсі-захисті наукових робіт МАН секції німецької мови Аліна Кошарна та Діана Клименченко свідчать про об’єктивність журі та фаховий відбір вихованців на попередніх етапах інтелектуального змагання», - відзначила Олена Дмитренко.
Ліцеїсти подякували науковиці Полтавської політехніки за надані корисні практичні поради, а викладачі Полтавського наукового ліцею №3 домовилися про подальші спільні науково-освітні та просвітницькі заходи з метою обміну практичним досвідом та запозиченням кращих освітніх кейсів.
Раніше викладачі Полтавської політехніки провели методичний семінар для вчителів Полтавської області, присвячений вибору тематики і ефективним стратегіям підготовки та захисту наукового учнівського дослідження, а науковці та стейкхолдери обговорили інструменти підвищення якості вищої освіти на семінарі від НАЗЯВО.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
