В умовах довгочасної війни та підвищеного психоемоційного навантаження на суспільство роль креативних та інтегративних методів психосоціальної підтримки набуває критичного значення. Саме тому інтеграція арттерапії у медичну практику сьогодні є одним із ключових пріоритетів. У рамках міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527), спрямованого на допомогу жертвам війни в Україні, науковці Полтавської політехніки діляться експертним досвідом, демонструючи, як ці методи можуть стати потужним ресурсом для відновлення як пацієнтів, так і самих медичних працівників.
Реалізація цієї освітньої ініціативи відбулася у січні 2026 року: 8 січня на базі Комунального закладу освіти «Полтавський базовий медичний фаховий коледж Полтавської обласної ради», а 12 січня – у Лебединському фаховосу медичному коледжі імені професора М.І. Ситенка. Ці гостьові лекції були сфокусовані на темі імплементації арттерапії у медичну практику та розраховані на педагогічно-викладацький склад закладів.
Запрошеною спікеркою заходів стала Марина Миколаївна Тесленко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», яка представила сучасне бачення ролі арттерапії в системі охорони здоров’я та професійній підготовці медичних фахівців.
У ході лекції було ґрунтовно обґрунтовано актуальність заявленої теми, зокрема в умовах зростання психоемоційного навантаження, переживання травматичного досвіду, хронічного стресу та професійного вигорання як у пацієнтів, так і у самих медичних працівників. В цьому контексті арттерапія була представлена як незамінний та потужний психосоціальний ресурс. Вона не конкурує з традиційними методами, а органічно доповнює медичне лікування, виступаючи каталізатором відновлення емоційної рівноваги, значно підвищуючи комплаєнс пацієнтів до призначеної терапії та сприяючи глибинній гуманізації медичної допомоги в цілому.
Важливою та змістовною складовою виступу став детальний екскурс у розвиток арттерапії в історичному контексті. Доповідачка підкреслила, що еволюція цього напряму – від початково сприйнятої як допоміжна чи декоративна практика до визнаного та науково обґрунтованого методу психотерапевтичної й реабілітаційної роботи – є дзеркалом глобальних змін. Ця еволюція відображає потужну загальносвітову тенденцію у сфері охорони здоров’я: перехід від суто біомедичної моделі до цілісного, людиноцентрованого підходу, який визнає нерозривний зв’язок між фізичним, емоційним та творчим станом особистості
Особливий інтерес у слухачів викликали практичні приклади впровадження арттерапевтичних методів у реабілітаційних відділеннях лікарень міста Полтава та в рамках заходів з арттерапії, що на постійній основі проводяться у Полтавській політехніці. У межах лекції було продемонстровано можливості використання ізотерапії для зниження рівня тривожності та опрацювання емоційних переживань, музикотерапії як засобу регуляції психоемоційного стану та зменшення напруги, колажетерапії для роботи з ресурсами, ідентичністю та образом майбутнього, фільмотерапії як інструменту групової рефлексії й осмислення життєвого досвіду, а також тістопластики як ефективного сенсомоторного та тілесно орієнтованого методу підтримки. Наведені кейси переконливо засвідчили, що арттерапевтичні техніки є доступними, безпечними та гнучкими у застосуванні в умовах медичних закладів і можуть використовуватися як у груповій, так і в індивідуальній роботі з пацієнтами різного віку.
Лекції стали не лише інформаційним, а й діалогічним простором для професійного обговорення можливостей інтеграції арттерапії в освітній процес підготовки майбутніх медичних фахівців. Учасники активно долучалися до дискусії щодо міждисциплінарної взаємодії, етичних аспектів використання арттерапевтичних методів та перспектив включення відповідних практик і модулів до навчальних програм медичних коледжів.
Проведені гостьові лекції засвідчили високий рівень зацікавленості педагогічно-викладацького складу у впровадженні сучасних психосоціальних підходів у медичну практику та актуальність подальшої співпраці між закладами фахової передвищої освіти й університетським середовищем. Імплементація арттерапії в медицині постає не лише як інноваційний напрям роботи, а як важливий крок до посилення людяності, емпатії та цілісного бачення процесу зцілення, у центрі якого перебуває людина з її унікальним досвідом, почуттями та ресурсами.
Окрему увагу Марина Тесленко приділила презентації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527). Ця ініціатива спрямована на комплексну підтримку українців, які постраждали від війни, через впровадження методів культурно-компетентної арттерапії, що базується на цінностях ЄС.
Назва проєкту розшифруємо як:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Лекторка розповіла про те, що в рамках проєкту “TRUST” планується розробити низку освітніх ресурсів, включаючи комплексний навчальний план (Curriculum) та гібридний масовий відкритий онлайн-курс (HMOOC), які будуть присвячені культурно-компетентній арт терапії. Ці ресурси, доступні у цифровому форматі, дозволять фахівцям з різних країн поглибити свої знання про те, як мистецтво може допомогти у подоланні болю, пов'язаного з війною, зміцненні стійкості та сприянні соціальній згуртованості. Крім освітньої складової, проєкт має потужний соціально-культурний вимір завдяки серії арт-терапевтчних перформансів (ATП) у країнах-партнерах та створенню документального фільму про досвід учасників. Фінальною точкою стане створення колективної художньої інсталяції в Бельгії як публічного акту солідарності та визнання стійкості українського народу. Так, у рамках проєкту “TRUST” ми не лише створюємо навчальні інструменти, а й активно використовуємо мистецтво як засіб комунікації, боротьби зі стигмою та просування європейських цінностей миру та інклюзивності.
