Уже традиційно Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став потужним майданчиком для проведення масштабної наукової події, навколо якої об’єднуються провідні науковці з різних країн світу, вчені Національної академії наук України, співробітники наукових установ НАН України, студентська молодь провідних українських університетів. У рамках XІV Міжнародної науково-практичної конференції «Академічна й університетська наука: результати та перспективи» учасники презентували спільні наукові дослідження Національної академії наук України та Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», обговорили проблеми і перспективи розвитку академічної та університетської науки, підготовки наукових кадрів. Цього року активну участь у конференції взяла делегація університету-партнера – Національного університету «Чернігівська політехніка», науковці якої прибули до Полтавської політехніки у рамках угоди про співпрацю.
Співорганізаторами конференції виступили 34 партнери, серед яких Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Північно-Східний науковий центр НАН України, Національний центр «Мала академія наук України», 17 наукових інститутів Національної академії наук України та 10 закладів вищої освіти з Польщі, Хорватії, Туреччини та Азербайджану.
Конференція працювала за 9-ма напрямами, а 180 авторів надіслали наукові статті.
У церемонії відкриття конференції взяли участь доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Президент Національної Академії Наук України Анатолій Загородній, доктор економічних наук, професор, заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов, доктор економічних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений працівник освіти України, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимир Онищенко, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, ректор Національного університету «Чернігівська політехніка» Олег Новомлинець, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, член президії Національної академії наук України, член Наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Антон Наумовець, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України, член президії Національної академії наук України, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, кандидат технічних наук, заступник голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, заступник голови Наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадим Стогній.
«Шановні учасники конференції! Надзвичайно раді вітати на гостинній полтавській землі шановних академіків і наших стратегічних партнерів – науковців Національного університету «Чернігівська політехніка» на чолі з доктором технічних наук, професором, заслуженим працівником освіти України, ректором Олегом Новомлинцем, які презентуватимуть власні напрацювання у фундаментальних і прикладних науках, обмінюватимуться з полтавськими колегами практичним досвідом у сфері будівництва, екології, економічних знань, інформаційних технологій.
Наша конференція була започаткована з 2007 року, з моменту підписання угоди про науково-освітнє співробітництво з Національною академією наук України. Пишаємося історичним документом, підписаним видатною особистістю, вченим зі світовим іменем Борисом Євгеновичем Патоном, який своє життя присвятив служінню науці, її динамічному розвитку і популяризації. Ця епохальна подія поклала початок низці угод про співпрацю з іншими стратегічними партнерами університету – 15 державними науковими установами та інститутами Національної академії наук України, а щорічні конференції стали для представників наукової спільноти країни унікальною можливістю обмінятися напрацюваннями, підвести підсумки спільних наукових досліджень, інноваційних розробок. На нашу думку, це чудова мотивація для вже досвідчених науковців та молодих вчених, що тільки роблять перші кроки в науці.
Варто відзначити той факт, що системну співпрацю ми продовжили з нині діючим президентом Національної академії наук України Анатолієм Загороднім, підписали у березні цього року нову угоду, що продовжуватиме всі напрацювання, передбачені Меморандумом про співробітництво 2007 року. Цінуємо наші наукові, творчі стосунки, вагомі здобутки, готові ще активніше працювати на спільний результат! Сьогоднішня, вже XІV Міжнародна науково-практична конференція «Академічна й університетська наука: результати та перспективи» стала доброю традицією, яка об’єднала навколо себе поважних академіків, молодих науковців та обдаровану студентську молодь. Поруч з нами знаходяться люди, яким не байдуже якою наука стане завтра. Варто відзначити активну участь академіка НАН України, члена президії Національної академії наук України, члена наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Антона Григоровича Наумовця та заступника голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, заступника голови наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадима Сергійовича Стогнія, які долучаються до обговорення найактуальніших наукових питань. За час проведення конференція змінила формат та набула міжнародного статусу, до плідної професійної комунікації долучилися вчені провідних закладів вищої освіти з Польщі, Хорватії, Туреччини та Азербайджану. Разом з колегами напрацьовували резолюцію, готували збірники наукових доповідей та тез, де друкуються й наші міжнародні партнери, з якими можна ознайомитися у вільному доступі.
Упродовж багатьох років на базі Полтавської політехніки діє Полтавська філія Північно-Східного наукового центру, а мені особисто випала надзвичайна честь бути заступником голови Ради Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України Міністерства освіти і науки України та очолювати Полтавську філію Північно-Східного наукового центру. Щороку молоді вчені університету стають лауреатами Премії Президента України, найрізноманітніших академічних стипендій, що є яскравим свідченням того, що розвиток науки взаємопов’язаний з результатом. Слова щирої вдячності адресую академікам НАН України за об’єктивну оцінку наших спільних зусиль, співзвучність наших помислів і прагнень.
Пишаємося тим, що разом з Національною академією наук України колектив науковців нашого університету долучається до збереження і примноження наукових, освітніх традицій. Реальним кейсом такої співпраці стало відновлення музею-садиби першого засновника української Академії наук Володимира Вернадського у Яреськах Шишацького району. Продовжуючи творчі ідеї Бориса Євгеновича Патона, розробили проєкт, отримали земельну ділянку, працюємо над втіленням задуманого.
Величезний вклад у розвиток нашого університету та роботу з обдарованою молоддю зробив Національний центр «Мала академія наук України» на чолі з академіком НАН України, академіком НАПН України, членом президії Національної академії наук України, президентом Малої академії наук України Станіславом Довгим. Наразі Полтавська політехніка спільно з НЦ «Мала академія наук України» реалізує проєкт по створенню інноваційного науково-освітнього простору, інтерактивного Музею науки у місті Полтава.
На нашу думку, реалізація програм внутрішньої академічної мобільності, об’єднання наукових зусиль університетів-партнерів, наукових установ Національної академії наук України сприятиме розвитку системи освіти і науки. А обмін практичним досвідом однозначно піде лише на користь, допоможу зробити особистий внесок у збагачення наукового потенціалу нашої країни. Бажаю учасникам натхнення, плідної роботи та цікавих наукових дискусій!», – привітав ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко.
У прямому ефірі до учасників звернувся доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Президент Національної Академії Наук України, академік Анатолій Загородній: «Шановні колеги! Маю надзвичайно високу честь і велику приємність вітати учасників XIV міжнародної науково-практичної конференції «Академічна й університетська наука. Проблеми і перспективи» від імені Національної академії наук України. На нашу думку, поєднання зусиль академічної й університетської науки – це єдиний шлях, який дає змогу зробити науку в Україні міцнішою, добре представленою на міжнародному освітньому просторі Європи. На конференції представлені доповіді, що стосуються галузей економіки, будівництва, інновацій, так необхідних нашій молодій державі. Маємо сподівання, що ланцюжок «школяр-студент-науковець» успішно реалізується за сприяння Малої академії наук України. Бажаю успішної роботи, плідних дискусій, цікавих обговорень!»
Вагомих особистих звершень, життєвого оптимізму, успіхів у справі розвитку та популяризації української науки присутнім побажав доктор економічних наук, професор, заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов: «Знаково, що даний захід такого рівня проходить не в Києві, не в Харкові, не в Львові, а у Полтаві. Хочу подякувати вам – далеко не всім українським університетам вдалося зберегти той науковий потенціал, ті наукові школи, які залишилися від наших славетних попередників. А Полтавській політехніці вдалося зберегти та примножити їхні надбання. Прийняті практичні рішення нехай стануть гарним людям на шляху розвитку нашої науки, так і руху України!».
До святкових привітань учасникам конференції долучився доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, ректор Національного університету «Чернігівська політехніка» Олег Новомлинець, який наголосив на актуальності та науковій значущості даного заходу.
«Шановні колеги! Для нашого університету величезна честь долучитися до участі у науково-практичній конференції такого рівня. Побачене на власні очі у Полтавській політехніці вражає. Віримо, що нам є чим поділитися, навчитися один в одного. Особисто від себе скажу – наша потужна співпраця має динамічно розвиватися, адже результативна колаборація науки та освіти успішно рухатиме наше суспільство вперед, до поставленої мети. Ніякі якісні перетворення неможливі без розвитку наукового потенціалу нації, здатної відкривати нове, не втрачаючи надбань минулого. У назві конференції мені дуже імпонує слово «результати», адже зазвичай у наукових заходах обговорюють, у першу чергу, проблеми. Ці два ключові слова – «результати» і «перспективи», адже проблеми існують у будь-які галузі, а результати дорівнюють вирішенню проблем, перспективи вказують на майбутнє. Українській науці є чим пишатися, впевнений, що кількість спільних наукових досягнень тільки зростатиме! Бажаю міцного здоров’я, життєвої енергії та наукових успіхів!», – побажав очільник Чернігівської політехніки.
На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» успішно реалізується діяльність Полтавського територіального відділення МАН України, яке посідає лідерські позиції серед інших обласних відділень та входить у ТОП-5 кращих в країні. Президент Малої академії наук, академік НАН України Станіслав Довгий відзначив роль університету у підвищенні позицій Полтавщини у національному рейтингу результатів конкурсів-захисту МАН та поділився подальшими науковими планами: «Дорогі друзі! Щиро вітаю молоду ініціативну команду двох провідних українських закладів вищої освіти – Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Національного університету «Чернігівська політехніка» з початком роботи конференції! Хочу відзначити той факт, що вищевказані університети стали базовими освітніми закладами для Малої академії наук України, а продемонстровані результати роботи Полтавського та Чернігівського відділень МАН України можна сміливо брати за приклад іншим закладам вищої освіти. Адже переможцями щорічної виставки наукових робіт та винаходів «Майбутнє України» стали шість учнів-членів Полтавського відділення Малої академії наук України, які здобули перші-треті місця у секціях «Машинобудування», «Робототехніка», «Інформаційно-телекомунікаційні мережі», «Технічна творчість», «Екологія» та «Матеріалознавство».
Не можу не згадати відкриту рік тому інноваційну локацію, інтерактивний Музей науки, у якому вже встигло побувати близько 100 тисяч відвідувачів. Цей факт наочно свідчить про стрімкий інтерес нашого суспільства до розвитку науки, технологій та освітніх новацій. Запрошуємо дітей різних вікових категорій до глибшого пізнання таємниць науки! А полтавські школярі невдовзі отримають схожий проєкт у їхньому місті, адже ми спільно з Володимиром Олександровичем та колективом Полтавської політехніки вже працюємо над створенням такого Музею науки на теренах Полтавської області.
Ще одним унікальним проєктом став започаткований спільно з аерокосмічною агенцією так званий «український експеримент у космосі», що охоплюватиме у повному обсязі всі етапи наукових досліджень. З 2010 року до таких експериментів долучилися Сполучені Штати Америки, Канада та Бразилія, цьогоріч учасницею експеременту стала й Україна. Дві команди школярів зможуть бути присутніми на старті цього проєкту та ознайомитися з будовою, роботою космічного корабля. Такими проєктами Мала академія наук України прагне залучити до занять науковою діяльністю якомога більше учнівської молоді. Бажаю всім нам успіхів та успішних виступів на конференції!».
За словами кандидата технічних наук, заступника голови Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, заступника голови наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадима Стогнія, важливість проведення подібних міжнародних науково-практичних конференцій важко переоцінити: «Ознайомившись з програмою конференції, можу точно сказати про широкий спектр та актуальність розглянутих наукових питань. З задоволенням послухаю доповіді на екологічну, економічну тематику, ІТ-технологій, тож бажаю цікавих дискусій та результативної роботи!».
Вітаючи учасників конференції, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, член президії Національної академії наук України, член наглядової ради Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Антон Наумовець наголосив: «Академічна та університетська наука на правильному шляху, ваші зусилля точно не пройдуть намарне! Хочу дати власне визначення університету як освітньому закладу та процитувати Велику Хартію університетів, у якій сказано, що «університет – це установа, яка забезпечує своїх вихованців знаннями». Але варто додати «які постійно оновлюються», чому ви всіляко сприяєте. Міцного здоров’я та подальших успіхів!».
Під час пленарного засідання конференції практичними кейсами та науковими напрацюваннями у сфері збалансованого природокористування, поводження з твердими побутовими відходами, енергоефективності, збереження історичної спадщини поділилися кандидатка технічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Оксана Ілляш («Регіональна стратегія збалансованого природокористування в контексті сталого розвитку», співавтори – кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Юрій Голік та доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова), доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту гідромеханіки Національної академії наук України Віктор Грінченко («XXI століття. Атака на науку»), кандидат технічних наук, професор кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анатолій Колієнко («Довгострокові інвестиційні проєкти у реалізації концепції енергоефективності закладів вищої освіти») та кандидат технічних наук, доцент, заступник директора Центру перепідготовки та заочного навчання Національного університету «Чернігівська політехніка» Микола Корзаченко («Інноваційні технології дослідження та методи збереження історичної спадщини Чернігівщини»).
Після доповіді він вручив відзнаку науковцю Полтавської політехніки – доктору технічних наук, професору, виконуючому обов’язки завідувача кафедри буріння та геології Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Юрію Винникову присвоєне звання Почесного професора Національного університету «Чернігівська політехніка». Микола Корзаченко високо відзначив вагомий особистий внесок колеги у розробці спільних наукових проєктів.
Особливий інтерес у присутніх викликав виступ доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України, директора Інституту гідромеханіки Національної академії наук України Віктора Грінченка, у якому вчений розкрив питання потенційних небезпек для розвитку академічної науки та поділився власним баченням вирішення актуальних проблем у становленні світогляду молодого науковця.
«Тематика моєї сьогоднішньої доповіді «XXI століття. Атака на науку» дещо контраверсійна, спробую пояснити вкладені у неї сенси. Про яку атаку на науку можна говорити, коли скрізь чи то на радіо чи телебаченні всі в один голос говорять про зростаючу роль науки для розвитку людства? По великому рахунку, кінець ХХ – початок ХХІ століття сприяв формуванню загального уявлення, що людство наразі увійшло в епоху, що має півтора десятки різних назв. Найпоширенішою назвою залишається «епоха знань», здається, вчених мають носити на руках за їхні заслуги у становленні найрізноманітніших галузей наукових знань. Але ситуація, як бачимо, зовсім непроста. Як приклад приведу слова німецької екс-канцлерки Ангели Меркель, у яких вона назвала одну надзвичайно важливу проблему - проблему довіри до науки. На перший погляд звучить дивно – в суспільстві науки, де наука в пошані, головне завдання – зберегти довіру до неї.
У сучасному світі наука зустрічається з тиском, політичним втручанням, що, звісно, зовсім не йде їй на користь. Як приклад, можна навести кейси американського видання «Washington Post», журналісти якого упродовж двох років досліджували дану проблему. У результаті приходимо до висновку – дуже важко зрушити громадську думку, яка «зв’язана по руках» неправдою, корупцією, тяжко повертатися до реальних знань. За приклад знову візьмемо країну США, де ще в 1981 році відбулося перше судове слухання за обман в науці.
Наразі наше суспільство перебуває буквально на порозі важливих змін, але проблема різноманітних атак на науку не зникла. І наше завдання – не просто займатися науковою діяльністю, але й створювати умови для її безпечного розвитку», – наголосив науковець.
Робота конференції відбувалась у форматі круглих столів: «Суспільні та гуманітарні науки» (модератор – доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри менеджменту і логістики Ольга Комеліна), «Природничі науки» (модератор – доктор технічних наук, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Олена Степова), «Виробництво, технології, інженерія» (модератор – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівництва і цивільної інженерії Олександр Семко).
Вчені провідних закладів вищої освіти України, Польщі, Хорватії, Туреччини та Азербайджану презентували власні наукові напрацювання у восьми тематичних напрямках:
- «Міцність, стійкість, надійність будівельних конструкцій та інженерних систем» ( модератор – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівництва та цивільної інженерії Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка Олександр Семко);
- «Нафтогазова інженерія та технології» (модератор – професор, завідувач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Бранімір Цвєткович);
- «Енергозбереження при експлуатації механотронних систем» (модератор – доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри автоматики, електроніки та телекомунікацій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олександр Шефер);
- «Прикладна екологія, енергозбереження та землеустрій» (модератор – доктор технічних наук, доцентка, завідувачка кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олена Степова);
- «Фізико-хімічні властивості складних систем», «Моделювання фізико-хімічних властивостей конденсованого середовища та наносистем» (модератор – доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри хімії та фізики, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року Веніамін Соловйов);
- «Сучасні аспекти здоров’язбереження» (модератор – доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Яланська);
- «Проблеми та перспективи архітектурно-художньої освіти: світовий та український контекст» (модератор – кандидатка мистецтвознавства, доцентка, завідувачка кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Тетяна Зіненко);
- «Формування конкурентоспроможності національної економіки в умовах світових глобалізаційних процесів» (модератор – доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри менеджменту і логістики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ольга Комеліна).
Під час пленарного та секційного засідань учасники заслухали 87 наукових доповідей та визначили найкращих доповідачів у тематичних напрямках. Модератори прокоментували результати роботи круглих столів, а представники наукової спільноти з Польщі, Хорватії, Туреччини та Азербайджану підтримали проєкт резолюції і урочисто завершили спільну роботу. За підсумками роботи конференції усі учасники отримали сертифікати.
За напрямами роботи конференції буде видано збірник наукових праць, з яким можна ознайомитися у розділі «Наука та інновації» на офіційному сайті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Раніше вчені НАН України відкрили бронзовий барельєф академіку Борису Патону, а молодих вчених політехніки нагородили на ювілейній церемонії.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
