«Під час попереднього засідання у травні, – говорить учасниця наукового гуртка, студентка третього курсу гуманітарного факультету Національного університету імені Юрія Кондратюка Ірина Лобко, – мова зайшла про новий фільм «Вій», почалася дискусія про цього персонажа, його зв'язок із літературним образом. Тому вирішили винести це питання на окреме засідання, докладно дослідити походження образу Вія та проаналізувати однойменну повість Миколи Гоголя».
Ідею охоче підтримали всі учасники гуртка, зокрема студенти III-V курсів, які цікавляться літературознавчими питаннями і перекладацькою діяльністю. Робота над науковими лослідженнями на обрану тематику тривала близько місяця.
«Ми обрали найцікавіші аспекти цього питання та підготували короткі доповіді про цензуру, якій були піддані описи страховиськ у повісті Миколи Васильовича Гоголя «Вій». Вийшло захоплююче та пізнавально, адже декілька редакцій повісті відрізняються і образ Вія поданий під різним кутом зору», – прокоментувала випускниця бакалаврату Аліна Шиян.
У своїх доповідях науковці охарактеризували походження образу Вія за версіями відомих літературознавців та зв'язок цього літературного персонажа з давньоіранською, східнослов’янською, кельтською, валлійською міфологіями, полтавськими фольклорними сказаннями про страховисько «з повіками до самої землі» тощо.
Керівник гуртка – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу університету Анна Павельєва додає: «Образ Вія від моменту його створення і до сьогодні є предметом гострих дискусій серед гоголезнавців. Неважливо, чи є у нього фольклорне першоджерело, чи цей персонаж лише витвір творчої уяви письменника, не викликає сумнівів одне: описи страховиськ у занедбаній церкві та самого Вія передували найсміливішим описам страхіть у європейському готичному романі.
Ця «повість жахів» набагато випередила свій час, надихнувши наступні покоління письменників на створення нових, жахливих персонажів світової літератури. Твір продовжує залишатися предметом наукових розвідок та досліджень. Разом зі студентами ми всебічно розглянули один із найсуперечливіших образів світової літератури – образ Вія, проаналізувавши його у зв'язку з народними образами Кощія Безсмертного, святого Касьяна, шолудивого Буняка».
Учасники гуртка презентували «мотив страшного погляду» в літературі та вплив гоголівського Вія на народну творчість та світову літературу, розглядали кінообраз Вія у порівнянні з літературним образом. Дослідники зосередилися на літературознавчих та перекладацьких аспектах питання – проаналізували класичні переклади опису Вія на англійську мову та зробили власні спроби перекладу. Ці напрацювання стануть в нагоді при написанні курсових та дипломних робіт, наукових статей».
«Під час занять з англійської мови та літератури я виписувала питання, які викликали у студентів найбільший інтерес, найжвавіші дискусії та виносила їх на окремі засідання наукового гуртка», – коментує Анна Павельєва.
Студенти часто самостійно пропонували теми для обговорення. Таким чином, протягом десяти засідань розглянули методологію досліджень (на прохання четверокурсників – для підготовки до написання курсових робіт), історію відомого ірландського манускрипту – книги Келлс, британську музику, корпусну лінгвістику, проблематику перекладів гоголівських фразеологізмів на англійську мову, особливості гендерно маркованої лексики в англійській мові, англомовні абревіатури та скорочення в Інстаграмі, творчість Уільяма Вордсворта та образ Вія. Усі теми, крім трактування образу Вія, готувалися та обговорювалися виключно англійською мовою.
Результатом роботи наукового гуртка «Філологія» стали 14 наукових публікацій (з них 2 – фахових та 10 виступів студентів на всеукраїнських та міжнародних конференціях).
Протягом року два окремих засідання наукового гуртка проводилися для учнів 7-х та 10-х класів Полтавського наукового ліцею №3 та були присвячені особливостям кіноперекладу на прикладах кінострічок 2019-2020 років.
Кінопереклад викликав такий сильний інтерес у школярів, що до роботи гуртка приєднався учень 9-Ф класу КЗ «Полтавська гімназія №6 Полтавської міської ради Полтавської області» Назар Борута. Наукова робота школяра на тему «Стратегії перекладу англомовних фільмонімів (на прикладі кінофільмів 2018/2019 рр.)» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої виборола ІІ місце на міському та обласному етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
