10 листопада молоді вчені Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» вже втретє долучилися до масштабної наукової події, організованої Радою молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України – «Ніч молодіжної науки-2021». Понад півсотні науковців провідних українських університетів і фахівців державних наукових установ, Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, інститутів громадянського суспільства обговорили проблеми розвитку академічної та молодіжної науки в умовах всесвітньої пандемії та популяризували досягнення відомих авторських колективів і окремих науковців. Молоді вчені представили власні напрацювання та здобутки, демонструючи практичну складову своїх наукових відкриттів. Робочими мовами заходу стали українська та англійська.
Учасників привітав заступник Міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов, який побажав представникам молодіжної наукової спільноти країни реалізації нових креативних ідей та науково-освітніх ініціатив.
Наукові кейси діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» презентували троє науковиць та студентка:
Анна Павельєва – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, голова Ради молодих учених гуманітарного факультету Полтавської політехніки;
Катерина Палій – кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри германської філології та перекладу гуманітарного факультету;
Аліна Чайкіна – кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту і логістики Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права Полтавської політехніки і
Єлизавета Калашник – студентка спеціальності 073 «Менеджмент».
Тематика доповідей, представлених молодими ученими України, була дуже різноплановою – від автоматизованих систем керування в тепличних комплексах, відповідальності у приватному праві, обладнання та можливих послуг «SPM&RS-Centre» чи препаратів для відновлення кісткової тканини «СИНТЕКОСТЬ», перспектив росту та розвитку у сфері захисту рослин і селекційних напрямів вдосконалення ріпаку до використання ситуативних задач на уроках фізики та театралізованих екскурсій Києвом.
Голова Ради молодих учених гуманітарного факультету Полтавської політехніки – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, гарант спеціальності 035 «Філологія» Анна Павельєва презентувала унікальне перекладознавче дослідження та розповіла про особливості функціонування і перекладу 123 фразеологічних одиниць з лексемою «devil» (65 із них зустрічаються у складі ФО різного ступеню семантичного злиття) в «українських» повістях Миколи Васильовича Гоголя (в перекладі Р.Півера та Л.Волохонської).
У власній доповіді науковиця розглянула способи перекладу фразеологічних одиниць, у компонентному складі яких зустрічається лексема «devil» та провела структурно-семантичний та морфологічний аналіз фразеологізмів, які вживаються автором, оповідачами та героями повістей для експресивно-оціночної характеристики людей, предметів, явищ рідше – позитивної, частіше – негативної (як лайка та прокльони, образа, для вираження зневаги, докору, незгоди, заперечення, протесту, здивування, заклику до нечистої сили, позначення надприродних і неприємних явищ, грішників та зв’язку з нечистою силою тощо).
«Вже вдруге беру участь у науково-популярному заході «Ніч молодіжної науки-2021», зокрема, у травні розповідала про основні проблеми перекладу фразеологічних одиниць у перших збірках Миколи Васильовича Гоголя на англійську мову, цього разу вирішила зупинитися на вужчому аспекті цієї проблеми – способах перекладу фразеологізмів з лексемою «devil». В обраних для аналізу семи повістях письменника зустрічається 141 ФО демонологічної семантики, що й не дивно, оскільки вторгнення демонічного у звичайне, побутове життя героїв є лейтмотивом збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», а романтичне двосвіття (взаємозв’язок реального і ірреального, людського й демонічного світів) є основою гоголівського хронотопу у всіх «містичних» повістях обох перших збірок. Гоголівська демонологія знайшла своє втілення і на мовному рівні – у великій кількості фразеологічних одиниць, у складі яких є прокльони, згадування сатани, диявола, чорта, дідька, нечистого, переклад яких становить складне завдання через велику кількість розбіжностей між неблизькоспорідненими мовами та різницю у міфологіях», – прокоментувала авторка наукового дослідження.
Кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту і логістики Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, керівниця студентського науково-практичного гуртка «Бізнес-клуб» та бізнес-тренерка по Team-building, Time-management, Leadership, Selfmanagement Аліна Чайкіна і студентка спеціальності 073 «Менеджмент» Єлизавета Калашник виступили зі спільною доповіддю про авторський соціально-екологічним проєктом «Green Paw», виконаним у рамках наукових розробок викладачів кафедри менеджменту і логістики Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Серед пріоритетних завдань проєкту: зменшення рівня забрудненості пластиком, збільшення кількості обізнаного та соціально активного населення міста Полтави, залучення до реалізації проєкту різних стейкхолдерів, а також допомога зооволонтерам, які опікуються безпритульними тваринами міста.
Ключова мета полягає у тому, щоб згуртувати усіх стейкхолдерів проєкту із метою реалізації ними соціальної відповідальності за рахунок проведення таких заходів, як: встановлення Япомогабоксу, проведення тренінгів та семінарів, підвищення рівня поінформованості населення з приводу екологічних ініціатив та трендів через сторінку Instagram.
«Успішна реалізація розробленого нами соціально-екологічного проєкту «Green Paw» дозволить підтримати світовий напрям боротьби з пластиком, зменшити рівень забрудненості території міста Полтави, допомогти безпритульним тваринам і зооволонтерам, сформувати високий рівень екоповедінки серед населення, привернути увагу органів місцевої влади до існуючих проблем, підвищити рівень реалізації соціальної відповідальності підприємствами міста Полтава. У планах – продовжувати працювати над подібними соціальними ініціативами та сприяти зростанню соціальної свідомості і відповідальності мешканців нашого міста», – розповіла кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту і логістики Полтавської політехніки Аліна Чайкіна.
Кандидатка філологічних наук, старша викладач кафедри германської філології та перекладу Катерина Палій у своїй доповіді представила поетичні переклади В. Брюсова на матеріалі англійської поезії, проаналізувала особливості перекладацької діяльності митця, детально зупинилась на перекладацьких трансформаціях, до яких звертався В.Брюсов, розповіла про переклади історично синхронні (О. Уайльд, О. Добсон) і діахронні (В. Шекспір) та провела їх компаративний аналіз.
Варто відзначити високий рівень проведення заходу, доброзичливу та невимушену атмосферу, позитивний настрій під час наукових дискусій та обміну думками. За словами голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України Олесі Ващук, науково-популярний захід «Ніч молодіжної науки-2021», що проводиться вже втретє, позитивно сприяє подальшій популяризації та розвитку молодіжної науки.
Усіх учасників «Ночі молодіжної науки-2021» відзначили персональними сертифікатами Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Раніше науковці та аспіранти Полтавської політехніки поділилися власними науковими напрацюваннями під час масштабного науково-популярного заходу від Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України, молоді науковці також представили успішні кейси діяльності на першому Всеукраїнському форумі молодих вчених, а минулого року під час «Ночі молодіжної науки» викладач-айтішник презентував унікальну наукову розробку.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
