Проєктна заявка Erasmus+ (напрям KA220-ADU – Партнерства у сфері освіти дорослих) під назвою «IN SITU» (Situated, inclusive and sustainable digital practices for adult education / «Локальні, інклюзивні та сталі цифрові практики в освіті дорослих»), подана європейським консорціумом, до складу якого входить і Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», отримала схвалення та фінансування від Європейської комісії. Наразі університет разом із закордонними партнерами перебуває на важливому етапі узгодження та підписання грантової угоди, що передує офіційному запуску спільних робіт наприкінці цього року.
Загальний бюджет проєкту, розрахований на 36 місяців (з 2 листопада 2026 року по 1 листопада 2029 року), становить 400 000 євро (частка фінансування Полтавської політехніки – 43 000 євро). Проєкт отримав високу оцінку європейських експертів (80 балів зі 100), які відзначили ґрунтовний аналіз потреб, актуальність теми та збалансованість партнерства.
«IN SITU» спирається на результати масштабного європейського опитування (308 респондентів у 5 країнах), яке виявило так званий «парадокс поверхового використання ШІ». Хоча переважна більшість опитаних (92,5%) регулярно запускає діалогові системи типу ChatGPT, лише мізерні 4,9% використовують ці інструменти для структурування інформації, автоматичного реферування або глибокої аналітики. Ба більше, 40,9% респондентів визнають, що принципи роботи креативного штучного інтелекту для них залишаються цілком незрозумілими. Це підтверджує критичну потребу не просто в технічному навчанні «клікам», а у вихованні критичної цифрової грамотності, що дозволить людям краще розуміти логіку алгоритмів.
Особливу увагу в межах дослідження приділено бар’єрам, з якими стикаються соціальні педагоги, викладачі та інструктори – тобто фахівці, які допомагають іншим опановувати інтернет. Близько 75,5% цих спеціалістів зазнають щоденного напруження у своїй професійній діяльності. Примітно, що причиною цього є не брак їхніх особистих навичок, а структурні умови: гострий дефіцит часу (41,3%), інституційний тиск щодо обов’язкового використання нав’язаного згори програмного забезпечення (33,6%) та відсутність адаптованих навчальних методик (21%). Проєкт «IN SITU» покликаний розвантажити фахівців, надавши їм готові, перевірені та гнучкі інструменти для супроводу.
«IN SITU» спрямований на те, щоб змінити фокус цифрової інклюзії. Замість простого навчання технічним навичкам, проєкт навчатиме критичного мислення в цифровому просторі, захисту персональних даних та «цифрової тверезості» (digital sobriety) – розуміння екологічного сліду технологій.
У межах проєкту консорціум розробить три інноваційні продукти:
- Референтний рамковий інструмент самодіагностики (WP2) – методологія для організацій, що дозволяє оцінювати екологічність та інклюзивність їхніх цифрових практик.
- Адаптивну онлайн-платформу навчання (WP3) – мобільний навчальний простір із короткими модулями з критичної грамотності та ШІ для соціальних працівників, викладачів і андрагогів.
- Еко-інклюзивний педагогічний «кейс» (WP4) – унікальний набір офлайн-інструментів для навчання критичного мислення без використання екранів.
Методологічна інновація цього пакета полягає в принципі «offline-first». Перш ніж відкривати ноутбук чи запускати мобільні додатки, учасники навчання проходитимуть через фізичний досвід: тактильні картки, настільні ігри, рольові сценарії та групове обговорення. Такий підхід деконструює уявну «магію» штучного інтелекту, допоможе подолати страх зробити помилку (який, за опитуваннями, є головним ментальним бар’єром для багатьох дорослих) та усуне мовні бар’єри завдяки використанню зрозумілих візуальних піктограм і спрощених інструкцій.
До складу консорціуму проєкту увійшли 6 організацій із 5 країн Європи:
- Haute École Libre Mosane (HELMo) (Бельгія) – головний координатор проєкту, провідна вища школа у сфері соціальної роботи та педагогіки.
- Initiatives pour une formation efficace ASBL (Inforef) (Бельгія) – експерти з розробки цифрових платформ та екодизайну.
- Association Régionale du Travail Social Hauts de France (A.R.T.S – IRTS) (Франція) – один із найбільших центрів підготовки соціальних працівників у Франції.
- Lekama Développement (Люксембург) – неурядова організація, що опікується питанням психічного здоров'я в епоху цифровізації.
- Universitatea Aurel Vlaicu din Arad (UAV) (Румунія) – державний університет із потужною експертизою в соціальній роботі.
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна).
Полтавська політехніка отримала відповідальну роль у проєкті – наш університет є лідером другого робочого пакета (WP2), у межах якого наша команда безпосередньо координуватиме створення системи індикаторів і розробку критеріїв для самооцінювання організацій. Процес розбито на шість взаємопов'язаних етапів: від аналізу початкового стану та розробки «Індексу тверезих цифрових практик у навчанні» до масштабного тестування інструменту щонайменше у 50 європейських організаціях (мінімум по 10 у кожній країні-партнері) та подальшої публікації фінального референтного посібника у відкритому доступі. Команда університету стежитиме за порівнюваністю даних і методологічною стійкістю цього інструменту.
Для реалізації проєкту сформовано міждисциплінарну команду провідних фахівців Полтавської політехніки, яка об'єднує експертів у сферах ІТ, педагогіки та філології:
Анна Павельєва – керівник проєкту, координаторка міжнародних зв’язків університету; відповідатиме за загальне управління проєктом від імені нашого університету, стратегічну комунікацію та дотримання методології ПП2.
Ксенія Вергал – заступниця директора Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки, експертка з кібербезпеки та моделювання даних, яка куруватиме технічні й етичні аспекти платформи.
Олена Двірна – завідувачка кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем; координуватиме впровадження технологій генеративного Ші та цифрову трансформацію в межах проєкту.
Олена Гайтан – старша викладачка кафедри комп'ютерних та інформаційних технологій і систем; відповідатиме за контроль якості платформи та інтеграцію матеріалів.
Тетяна Кушнірова – професорка кафедри германської філології та перекладу, експертка з педагогічних інновацій; розроблятиме інтерактивні навчальні формати та матеріали для платформи й офлайн-ігор.
Анна Агейчева – деканка факультету філології, психології та педагогіки; відповідатиме за лідерство в освіті дорослих і розробку підходів до дистанційного навчання.
Алла Болотникова – завідувачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов; спеціалізується на диференційованому дизайні навчання та персоналізації контенту.
Наталія Бондар – заступниця декана факультету філології, психології та педагогіки; фокусуватиметься на розвитку критичної медіаграмотності.
Інтеграція українського партнера в період воєнного стану та відновлення має особливу цінність для всієї європейської спільноти. Через нестабільність інфраструктури, проблеми з доступом до мережі та техніки, український досвід допоможе зробити розроблені інструменти максимально легкими, автономними та життєздатними в екстремальних умовах.
Окрім цього, до тестування та спільного створення матеріалів проєкту будуть активно залучені студенти Полтавської політехніки, що дасть їм змогу здобути передові європейські навички ще під час навчання.
«Проєкт «IN SITU» зачіпає надзвичайно глибокі та важливі для сьогодення питання – не просто навчання базовим цифровим навичкам, а розвиток свідомого, критичного та екологічного ставлення до технологій. Сьогодні, коли українське суспільство та освітня сфера долають безпрецедентні інфраструктурні виклики, питання стійкості, інклюзії та так званої «цифрової тверезості» стають для нас життєвою необхідністю.
Ми щиро вдячні нашому координатору – Haute École Libre Mosane (HELMo) – та всім партнерам консорціуму за довіру, міцне плече підтримки та можливість спільно створювати рішення, які принесуть реальну користь людям в Україні та всій Європі. Полтавська політехніка з великою відповідальністю та натхненням готується до старту роботи, зокрема до лідерства у другому робочому пакеті (WP2). Ми з нетерпінням чекаємо на початок активної фази нашої спільної праці наприкінці цього року», – зазначила керівник проєкту, координаторка міжнародної діяльності Полтавської політехніки Анна Павельєва
Вітаємо команду університету з цією знаковою перемогою та бажаємо успішного старту проєкту восени 2026 року!
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатися за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ упродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією щодо актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтеся до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності університету – Анни Костянтинівни Павельєвої (+3-8-(095)-91-08-192).
