Науково-педагогічні працівники гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та викладачка кафедри германської філології Світлана Мангура відвідали упродовж 4-6 травня 2021 року, серію весняних науково-освітніх вебінарів «Pearson English Spring Days» та отримали сертифікати про успішне завершення навчання.
Метою цього безкоштовного онлайн-заходу стала позитивна мотивація викладачів та науковців до професійного розвитку, обмін знаннями про новітні освітні тренди та обговорення актуальних тем викладання англійської мови у сучасному світі. Цьогоріч зустрічі мали виключно онлайн-формат, до участі долучилася понад сотня викладачів з різних країн світу.
Перший триденний марафон «Pearson English Spring Days» відбувся у 2020 році у відповідь на драматичні зміни у навчанні та викладанні, спровоковані всесвітньою пандемією COVID-19. Досвідчені лектори давали практичні поради та ділилися корисними ресурсами для освітян, більше ніж 40 тисяч викладачів з різних куточків світу стали учасниками масштабної події.
Цьогоріч представники Полтавської політехніки долучились до масштабної освітньої онлайн-події, щоб дізнатись про новітні методики викладання та корисні навчальні ресурси і сайти, отримати практичні поради стосовно викладання англійської за умов пандемії.
«Наразі, рік потому, багато викладачів іноземної мови змушені здійснювати освітню діяльність у онлайн-форматі чи у рамках змішаного, гібридного навчання та працювати з певними «прогалинами» у знаннях студентів, різним рівнем засвоєння матеріалу та іншими труднощами. Такі вебінари допомагають викладачам долати вищевказані перешкоди та мотивують шукати новітніші підходи до студентської молоді», – прокоментувала учасниця вебінарів, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анна Павельєва.
«Pearson English Spring Days» відбувалися упродовж трьох днів, насичена програма містила 10 вебінарів, присвячених наступним темам:
- «Гібридне навчання»: труднощі викладання англійської одночасно в аудиторії та онлайн. Учасники обговорили як викладачі можуть ефективно будувати та планувати заняття;
- «Втрачене навчання»: закриття освітніх закладів під час світової пандемії спричинило до «прогалин» у знаннях учнів/студентів та у різному рівні засвоєних знань. Лектори розповіли що можна зробити для уникнення та усунення подібних освітніх проблем;
- «Технострес»: як викладачі можуть справитися зі стресом від використання нових технологій та постійного тиску в умовах пандемії.
Досвідчені викладачі з різних куточків світу проводили цікаві вебінари за наступними темами:
- «A Year of Online Learning: What’s Working, What’s Not» by Ken Beatty;
- «A Reflective Teacher – How to make every lesson count with the ESAP framework» by Magda Kania;
- «Tips & tricks for moving forward» by Kasia Janitz-de-la-Rue;
- «Formative assessment: the principles and practicalities of assessing young learners’ English skills from a distance”» by Eleonora Pessina;
- «One year on: adapting your self-care» by Amy Malloy;
- «Online Assessment: Where Are We Now?» by Andrew Khan;
- «From theory to practice: activities for any classroom» by Michael Hogan and Chia Suan Chong;
- «The challenges of teaching in pandemic times» by Leanor Corradi;
- «Enhancing your students’ wellbeing through stories» by Donatella Fitzgerald;
- «Exams, preparation and remediation in a digital world» by Jane Bledsoe.
Спікери чимало уваги приділили комунікативним підходам до викладання англійської мови, зокрема, комунікативній компетенції та її чотирьом складових (комунікативним стратегіям, граматиці, зв’язному мовленні та соціальному контексті).
Слухачі отримали практичні поради для покращення комунікативної взаємодії на заняттях, наприклад, стосовно використання фотографій та картинок із спонукальними питаннями, методики brainstorming від Адама Андерсона з коледжу Глазго, завдання «information gaps» – розказати, що могло б відбуватися далі і чого не видно на фотографії чи на картинці (розповідь-доповнення), завдання «reasoning gaps» – на основі уривку з тексту необхідно припустити, що могло передувати даній ситуації, якими були причини тих чи інших вчинків персонажів до яких наслідків це може призвести та багато інших.
Викладач Майкл Хоган поділився власним досвідом позитивної мотивації учня/студента, зокрема, розповів про зовнішню (extrinsic) та внутрішню (intrinsic) мотивацію.
Ендрю Кхан зосередився на п’яти ключових компонентах онлайн-оцінювання студентів: врахуванні думок та побажань учнів, формальній сертифікації та тестуванню у віддаленому режимі, а також приватності та об’єктивності оцінювання. Лектор дав поради стосовно того, як підготувати своїх учнів/студентів до онлайн-тестування та провести його якомога ефективніше та з найменшим психологічним тиском.
Елеонора Пессіна розповіла про основні труднощі формативного оцінювання студентів: викладач витрачає занадто багато часу на створення тестів, викладач не впевнений в тому, що ефективно оцінив говоріння студентів, викладач не впевнений у тому, що оцінює студентів об’єктивно, викладач витрачає забагато часу на аналіз результатів, за умов дистанційного навчання викладач має менше можливостей контролювати процес навчання. Лекторка порадила використовувати English Benchmark – програму для складання тестів на знання англійської мови, створену таким чином, щоб знизити стрес від тестування. Студенти на планшетах/телефонах/комп’ютерах виконують завдання, які оцінюють чотири основних навички – говоріння, читання, аудіювання та письмо.
Кашія Янці-де-ла-Ру зазначила, що в умовах всесвітньої пандемії COVID-19, згідно з даними ЮНІСЕФ, понад 168 мільйонів учнів/студентів змушені навчатись дистанційно, а вчителі та викладачі зіткнулися із трьома основними проблемами онлайн-навчання - використанням сучасних технологій, застосуванням новітніх методик викладання іноземних мов, залученням учнів/студентів до активного засвоєння матеріалу та виконанням величезного обсягу практичних завдань.
За словами викладачки, гібридний формат навчання теж мав свої недоліки: необхідність «тримати ритм» та однаково ефективно навчати студентів у класі та в онлайн-середовищі та, відповідно, потреба у використанні на одному занятті як різних технічних засобів, так і різних підходів до викладання. Слухачі дізналися про ефективне використання таких функцій Zoom, як chat-box та демонстрацію екрану для індивідуальної та групової роботи і роботи у парах.
Багато дискусій викликав надзвичайно цікавий вебінар про reflective teacher – викладача, який постійно проводить самоаналіз своєї діяльності та робить висновки стосовно ефективності впроваджених методів та засобів навчання та навичок, яких має набути такий викладач. Корисними кейсами стали самоадвокація, тайм-менеджмент, критичне мислення та уміння використовувати сучасні технології та основний принцип роботи викладача у онлайн-середовищі – фокус на тому, що вийшло (спрацювало), тобто на своїх сильних сторонах, а не на тому, що не вдалося, адже основна методика викладання – ESAP (Engage / Study / Activate / Practise) Framework залишилася незмінною і однаково ефективною як під час офлайн-занять, так і в умовах онлайн-викладання.
За цієї методикою заняття має будуватися на основі чотирьох етапів: engage (захоплювати, заохочувати) – завдання-розминка (так званий «апетайзер») та активація попередньо вивченого матеріалу (повторення); 2) study (навчання) – введення нового мовленнєвого матеріалу за допомогою Power Point презентацій та демонстрації екрану у Zoom, використання різних видів діяльності при одночасному активному залученні студентів у процес заняття, практичне засвоєння матеріалу та фідбек; 3) activate («активація знань») – індивідуальні завдання, робота парами та у групах, заохочення студентів до використання нових знань та мовленнєвих навичок; 4) practise – практичне засвоєння матеріалу (тут лекторка Магда Канія рекомендує послуговуватися Interactive Online Workbook (MyEnglishLab) – зручною програмою для створення онлайн-занять).
Перевагами методики викладання англійської мови ESAP Framework є зручність у використанні, чітка структура та послідовність дій, знижене навантаження на студента. Величезну вагу було приділено NTP (No-teacher-preparation) techniques – методиці викладання англійської, що не вимагає від викладача значної підготовки до заняття.
Леанор Корраді розповіла про проблеми онлайн-навчання – сповільнений прогрес, його відсутність чи навіть регрес, відставання від навчальних планів, відставання окремих студентів від групи, недостатнє засвоєння практичного матеріалу, психологічний дискомфорт, необхідність для викладачів переписати навчальні плани та реорганізувати процес викладання у короткі строки тощо. На особливу увагу заслуговує програма «The GSE Teacher Toolkit» та можливості її використання задля ефективної організації процесу викладання англійської мови.
Донателла Фітцджеральд додала про важливість читання у освітньому процесі та дала практичні поради як заохотити студентів до читання та які методики (записати відео, де викладач без маски – щоб учні/студенти бачили його/її вираз обличчя та емоції пояснює завдання і читає уривок з історії, з використанням підручних засобів – предметів, що ілюструють текст) вправи та ігри (наприклад, «The captain is coming») можна використовувати до, під час та після прочитання історій, командну роботу при виконанні вправ на читання – наприклад, вправу «Reading Circles» тощо.
«Отриманий багаж знань, практичних кейсів та мовних лайфхаків найближчим часом реалізуємо на практиці. Адже це запорука успішного засвоєння іншомовного матеріалу нашими студентами та сприятиме активнішій професійній діяльності колег», – підсумувала викладачка кафедри германської філології Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Мангура.
Раніше студенти і викладачі гуманітарного факультету Полтавської політехніки пройшли інноваційний мовленнєвий курс від австралійського університету, на факультеті відбувся віртуальний академічний обмін з Коледжем Санта Фе, а науковці-філологи вивчали інноваційні технології онлайн-навчання.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
