4 грудня 2025 року Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» вкотре став платформою для глибокої психологічної роботи: в аудиторії 302-ц (Центр сучасного мистецтва) відбувся арт терапевтичний захід «Передчуття зими. Графіка дерев».
Модераторками та ідейними натхненницями зустрічі виступили старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд та доцентка кафедри психології та педагогіки Марина Тесленко. Такий міждисциплінарний тандем дозволив поєднати естетичну майстерність із фаховим психологічним супроводом, створивши для учасників простір повної безпеки та самопізнання.
В основі практикуму лежала концепція символічного опрацювання внутрішнього стану «зимування» – періоду, коли зовнішні умови стають суворішими, що вимагає від особистості особливої концентрації внутрішніх сил. Захід був спрямований на актуалізацію ресурсів стійкості (resilience), що є критично важливим для студентської молоді та внутрішньо переміщених осіб, які продовжують адаптуватися до реалій воєнного часу.
Арт терапія розпочалася з емоційного налаштування через символічну інтерактивну вправу «Моя суперсила». Учасники, об’єднані в спільне коло, передавали клубок ниток, створюючи живу мережу – візуальний образ підтримки та соціальної згуртованості. Кожен учасник, прив’язуючи нитку до зап’ястя, вербалізував свою внутрішню опору: витривалість, емпатію, здатність надихати. Цей психологічний прийом дозволив активувати відчуття приналежності до спільноти та створити «амулет сили», який залишився з кожним як нагадування про власну непереможність. «Кожен із нас має свою суперсилу. А разом ми створюємо мережу талановитих, сильних людей, здатних підтримувати одне одного», ‒ звернулась до присутніх Марина Тесленко.
Центральною частиною заходу стала глибока арт терапевтична практика «Графіка дерев», де через художню метафору учасники працювали над візуалізацією власної ідентичності. Образ дерева у психології є одним із найпотужніших архетипів, що відображає цілісну структуру особистості, її історію та потенціал. Під професійним супроводом Олени Острогляд та Марини Тесленко присутні занурилися у творчий процес, який базувався на чіткому психологічному алгоритмі. Кожен елемент малюнка мав глибоке символічне значення, дозволяючи учасникам провести ревізію власних внутрішніх ресурсів та знайти точки опори, необхідні для подолання життєвих криз.
Робота розпочалася з усвідомленого зображення коріння, що в арт терапевтичному контексті символізує зв’язок із минулим, міцність родових зв’язків та фундамент, на якому тримається людина. Учасники зосередилися на ідеї «заземлення», намагаючись через лінії передати відчуття стабільності та приналежності до своєї землі. Наступним етапом стало формування стовбура – уособлення внутрішнього хребта особистості, її ідентичності та незламності під тиском зовнішніх обставин. Промальовуючи міцну основу свого «дерева», кожен учасник фактично візуалізував власну здатність вистояти перед викликами долі, зберігаючи цілісність свого «Я».
Особливого емоційного навантаження набуло зображення гілля, яке виступало вектором надії та прагнення до майбутнього. Навіть у контексті «зимової оголеності», коли дерева скидають листя, їхнє гілля залишається відкритим до світу, демонструючи гнучкість та готовність до нового розквіту. Психологічний акцент був зроблений на тому, що зима – це не смерть, а період акумуляції сил. Через малювання гілок учасники вчилися приймати стан невизначеності, трансформуючи страх перед майбутнім у спокійне очікування «внутрішньої весни» та віру у власне відновлення.
Використання виключно графічних засобів – ліній, штрихів та контурів – мало на меті стабілізацію емоційного фону. На відміну від роботи з кольором, яка може спровокувати бурхливі емоції, графіка дозволяє структурувати внутрішній хаос, повертаючи людині відчуття контролю над простором аркуша, а отже – і над власним життям. Фасилітаторки заохочували присутніх приділяти особливу увагу дрібним деталям: тріщинам на корі, вузлам чи напрямку росту окремих віт. Кожна така риска символічно відображала «життєві шрами» та складний досвід, перетворюючи їх із джерел болю на свідчення витривалості та досвідченості.
Для багатьох учасників, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, ця практика стала можливістю вперше за тривалий час візуалізувати свою силу через безпечний художній образ. Усвідомлення того, що дерево здатне зберігати життєву енергію під товщею снігу, допомогло присутнім по-іншому поглянути на власні випробування. Графічний образ власного дерева став для них реальним «візуальним якорем» – психологічним інструментом, до якого можна подумки повертатися у моменти тривоги, щоб відновити відчуття заземлення та впевненості у власних силах.
Завершальна рефлексія заходу підтвердила високу терапевтичну цінність проведеної роботи. Учасники відкрито ділилися інсайтами, розповідаючи про те, як через лінії та текстури вони змогли виразити те, що не вдавалося висловити словами. Дехто зазначив, що вперше за довгий час зміг візуалізувати свою силу, хоч і через образ дерева.
Також вони усвідомили, що, як і дерево, вони мають здатність зберігати життєву енергію під час «холодної пори» та готуватися до весни. Це сформувало позитивне налаштування на подолання труднощів та довготривалу стійкість. Графічний образ дерева став для них візуальним якорем внутрішньої сили.
Арт терапевтичний захід успішно реалізував свою ціль, дозволивши учасникам: символічно опрацювати страх перед невизначеністю та новими викликами; візуалізувати та активувати внутрішні ресурси стійкості; відновити відчуття заземлення та зв’язку зі своїм «Я» через метафору дерева.
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Ми висловлюємо щиру подяку нашим партнерам за їхню неоціненну підтримку, що робить можливим втілення таких життєво важливих ініціатив, які несуть світло надії та зцілення тим, хто найбільше цього потребує.
Попереду нові заняття в межах проєкту TRUST, які продовжать підтримувати українські родини через силу мистецтва, дотик, слово й взаємну довіру.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
