1 травня Міністерство освіти і науки України у змішаному форматі провело зустріч з керівниками закладів вищої освіти.
Проректорка з наукової та міжнародної роботи, доктор технічних наук, професор Олена Степова представляла Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на зустрічі наживо.
Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький розповів про нововведення та зміни для вступників та університетів у 2024 році, які запроваджуються в контексті системної трансформації вищої освіти в Україні.
Щодо ключових особливостей вступної кампанії 2024, то абітурієнти вступатимуть до університетів за результатами складеного національного мультипредметного тесту (НМТ). Мінімальний конкурсний бал (150 балів) встановлено для таких спеціальностей, як право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини та деякі спеціальності галузі знань охорони здоров’я (стоматологія, медицина, фармація, промислова фармація та педіатрія).
Для вступу на магістратуру цьогоріч для деяких спеціальностей обов’язково потрібно буде скласти єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). Цей іспит важливий для таких спеціальностей, як освіта / педагогіка, соціальні та поведінкові науки, журналістика, управління та адміністрування, право, інформаційні технології, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини. А випускники-бакалаври таких спеціальностей, як кібербезпека та захист інформації, автомобільний транспорт, транспортні технології (за видами) зможуть вступити до магістратури тільки тоді, якщо складуть єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ).
Також цього року вперше під час вступу до аспірантури магістри всіх спеціальностей складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ), який передбачає тест загальної навчальної компетентності та з іноземної мови.
«Тенденція до збільшення державного тестування не є випадковою. Ми керуємося принципом — якість освіти понад усе. Тому система іспитів буде в подальшому розвиватися і ЄВІ, ЄФВВ і ЄДКІ будуть застосовуватися для всіх рівнів освіти, а особливо активно запроваджуватися в майбутньому для регульованих спеціальностей», – зазначив під час зустрічі Михайло Винницький.
Ще однією важливою темою до обговорення з ректорами стали законодавчі ініціативи щодо зміни системи бюджетного фінансування вищої освіти, зокрема формульний підхід у розподілі бюджетних коштів серед ЗВО, який відновили із 1 січня 2024 року.
Окрему увагу заступник міністра приділив індивідуальним освітнім траєкторіям, які запроваджуватимуть у вищій освіті після підписання Президентом України законопроєкту №10177 (ухваленого ВР 23 квітня 2024 р.). Запроваджені зміни дозволять студентам самостійно визначати темп навчання (наприклад, здобувати бакалаврат не за фіксовані 4 роки, а за 3,5 або 5-6 років), самостійно формувати навчальний план. Законопроєкт також передбачає впровадження міждисциплінарних бакалаврських програм, можливість змінювати заклад освіти у разі необхідності.
«Цей закон дасть поштовх великим змінам у вищій освіті. Адже фактично ми будуватимемо нові стандарти вищої освіти, які, до речі, вже і так потребують оновлення, оскільки були затверджені ще у 2017-19 роках. Запровадження індивідуальних траєкторій потребуватиме від університетів значної внутрішньої роботи та змін, – це тривалий процес, адже йдеться про відхід від фіксованих груп, запровадження індивідуальних навчальних планів для кожного студента. Нові стандарти вищої освіти ми будемо розробляти та втілювати до кінця 2025 року», – зазначив Михайло Винницький.
У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ефективно працює модель студентоцентричного освітнього процесу і запроваджені індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів вищої освіти.
Студенти Полтавської політехніки обирають навчальні дисципліни через персональний електронний кабінет, де не лише мають можливість зазначити бажані до вивчення навчальні дисципліни з указанням пріоритетності, а й ознайомитися з описом та структурою кожної навчальної дисципліни у зручному форматі.
«Починаючи з 2-го року навчання студенти Полтавської політехніки мають можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію, вільно обираючи навчальні дисципліни з каталогів вибіркових дисциплін, до складу яких входять навчальні дисципліни циклу гуманітарної підготовки, циклу правової підготовки, циклу фінансово-економічної підготовки, циклу інженерно-природничої підготовки, циклу математичної та IT-підготовки.
Так, до прикладу, студенти інженерних спеціальностей мають можливість обрати до вивчення навчальні дисципліни гуманітарного чи економічного спрямування, формуючи саме той набір результатів навчання, який потрібен власне їм.
Окрім загальноуніверситетського каталогу вибіркових дисциплін до вибору студентам доступні дисципліни з каталогів факультетів та навчально-наукових інститутів. Дисципліни, які представлені в цих каталогах, спрямовані на поглиблення знань в професійній сфері.
Насамкінець студенти обирають один з мейджорів – наборів взаємоув’язаних навчальних дисциплін, що формують професійну профілізацію в межах освітньої програми здобувача. Навчальні дисципліни, що входять до складу мейджорів, логічно пов’язані між собою та доповнюють обовʼязкові освітні компоненти освітньої програми.
У результаті реалізації такої концепції вибірковості кожен студент має дійсно унікальний набір освітніх компонент, який не повторюється з переліком освітніх компонент інших студентів, навіть тих, хто навчається з ним в одній академічній групі» – прокоментувала проректор Олена Степова.
Також обговорили нові положення щодо порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів та надання їм академічної відпустки.
Нагадаємо, Полтавська політехніка провела День відкритих дверей Digital Fest 2024 і запустила сторінку з питань вступу, у політехніці відкрито додатковий набір на курси підготовки студентів до ЄВІ для вступу в магістратуру та аспірантуру, відкрита реєстрація на проходження ЄВІ/ЄФВВ для вступу до магістратури та аспірантури.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
