Співорганізатори конференції — Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Полтавська обласна військова адміністрація, Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, Рада ректорів ЗВО Полтавської області, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» зробили все можливе, щоб наукова і культурна громадськість України відзначила цю історичну подію належним чином.
До організаційного комітету увійшли: голова організаційного комітету, кандидат юридичних наук, начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, доктор економічних наук, перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, доктор економічних наук, професор, голова Ради ректорів ЗВО І-IV рівнів акредитації Полтавського регіону, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимир Онищенко та кандидат педагогічних наук, доцент, директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації Євген Кончаковський.
Уже традиційно Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став потужним майданчиком для проведення масштабної наукової події, навколо якої об’єднуються провідні науковці з різних країн світу, вчені Національної академії наук України, співробітники наукових установ України, студентська молодь провідних українських університетів.
У рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди», присвяченої 300-річчю від дня народження славетного філософа близько двохсот учасників презентували ґрунтовні наукові дослідження, обговорили філософський символізм творчості, всебічно розглянули спадщину Григорія Сковороди в умовах сучасного дискурсу, охарактеризували філософсько-культурологічні погляди видатного українця, спробували переосмислити його «філософію серця» в умовах повномасштабної війни в Україні.
Учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди» привітали заступник Міністра освіти і науки України Олександр Костюченко, кандидат юридичних наук, начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко, Президент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України Анатолій Загородній, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України, член президії Національної академії наук України, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, т.в.о. ректора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, професор Олександр Головко та голова Ради ректорів ЗВО І-IV рівнів акредитації Полтавського регіону, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко.
Перед урочистим відкриттям учасники конференції Хвилиною мовчання вшанували героїчний подвиг полеглих захисників та захисниць України, які ціною власного життя боронили державний суверенітет та територіальну цілісність нашої країни.
«Ми пошановуємо великого українця, поета, філософа, педагога, композитора, співака, перекладача, художника, геніального представника епохи Просвітництва. Але для українців Сковорода, перш за все, — провісник Свободи, яку століттями відстоювала українська нація і яку сьогодні український народ виборює для всього цивілізованого світу. Тому ювілей Сковороди увійшов до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО.
І з цієї унікальної нагоди на базі класичного багатопрофільного університету — Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні рецепції світоглядно – ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди», присвячена 300-річчю від дня народження славетного філософа. Щиро дякую начальнику Полтавської обласної військової адміністрації – Голові оргкомітету Дмитру Сергійовичу Луніну за рішення провести дану конференцію на базі класичного університету, який має понад 200-річну освітню історію та усім членам оргкомітету за результативну роботу!
Загалом під час пленарного та секційного засідань учасники заслухали 152 наукові доповіді. За матеріалами конференції підготовлено колективну монографію, до якої увійшло 38 статтей, що і стали основою монографії на більше ніж 350 сторінок. Монографія складена за загальної редакції голови оргкомітету — кандидата юридичних наук Дмитра Сергійовича Луніна та має почесний склад рецензентів і редакційної колегії. Вона затверджена та рекомендована до друку Вченою радою Полтавської політехніки.
Музей Сковороди знищено країною-агресором. Але не знищено пам'ять про українського генія!!! Все буде Україна! Слава Україні!» – привітав учасників доктор економічних наук, професор, голова Ради ректорів ЗВО І-IV рівнів акредитації Полтавського регіону, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимир Онищенко.
На всеосяжності таланту видатного земляка, вагомості його літературної та педагогічної спадщини для української культури у своєму вітальному слові наголосив кандидат юридичних наук, начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін: «Справедливо Григорій Сковорода належить до найяскравіших постатей української філософії та літератури. Усі добре пам’ятають його найвідоміший вислів – «Світ ловив мене, та не спіймав», скільки глибинного сенсу закладено в ньому. Я ж процитую інший вислів, що співзвучний непростим сучасним умовам: «Схильність до дружби ні кулею, ні проханням, ні насиллям не досягається. Дружать тільки з тими, до кого відчувають особливе духовне ваблення». Відзначаючи ювілей цієї визначної в історії української культури особистості, будемо долучатись до неповторного художнього та філософського світу Григорія Сковороди, переосмислюючи сторінки його безсмертних творів».
У прямому ефірі до учасників масштабного наукового зібрання звернувся доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, Президент Національної Академії Наук України, академік Анатолій Загородній: «Твердо переконаний, що обговорення світогляду і творчості Григорія Сковороди та слушні пропозиції, висловлені в його творах, матимуть ґрунтовну значимість для вдосконалення розвитку української гуманітарної сфери. Бажаю всім учасникам конференції творчого натхнення, плідної праці та нових здобутків, і, безумовно, мирного неба над Україною та перемоги. Слава Україні!»
Вагомих особистих звершень, життєвого оптимізму, успіхів у справі розвитку та популяризації української науки присутнім побажав заступник Міністра освіти і науки України Олександр Костюченко: «Минули 300 років із дати народження Григорія Сковороди, але до сьогодні ідеї та принципи минулих літ не втрачають своєї актуальності. Від імені Міністерства освіти і науки України, від імені міністра Сергія Шкарлета радий вас вітати з масштабного наукового заходу, бажаю наукового ентузіазму в осягненні творчості філософського генія».
До святкових привітань учасникам конференції долучився доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, т.в.о. ректора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олександр Головко, який наголосив на актуальності та науковій значущості даного заходу: «В умовах тих нелегких випробувань, що випали на долю українського народу, зустрічаємо 300-ту річницю від дня народження одного з найбільших мислителів в історії людства, постаті, яка власним життям, подвижництвом та талантом зробила гідний внесок від імені нашої країни в розвиток європейської культури і філософії. Загалом прекрасна Полтавщина подарувала світові двох найбільших українських філософів, саме тут народилися Григорій Сковорода та Панфіл Юркевич, які значно випередили свій час. «Філософія серця» стала своєрідним дороговказом для посткласичної філософії світу, Європи XX століття. Надзвичайно важливо і значуще, що за цих обставин тяжкої і переможної боротьби ми відзначаємо ювілей Григорія Сковороди, гордо несемо дух його високої культури, освіченості та моральності. І, безумовно, оспівана ним «сродна праця» зробить щасливим кожного українця».
На базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» успішно реалізується діяльність Полтавського територіального відділення МАН України, яке посідає лідерські позиції серед інших обласних відділень та входить у ТОП-5 кращих в країні. Президент Малої академії наук, академік НАН України Станіслав Довгий долучився до привітань учасників конференції та побажав науковцям натхнення, цікавих доповідей і плідної роботи.
«Сковорода народився на Полтавщині, на Чорнухинщині у простій козацькій родині. Його погляди на працю та виховання дітей широко відомі, а педагогічна спадщина просто безцінна. Григорій Савович учив, як жив, а жив, як учив, виявивши неябиякі здібності гри на народних інструментах та виконуючи філософські канти на бандурі, кобзі, скрипці, флейті. Його мелодійний голос буквально зачаровував сучасників, а трактати, написані у формі платонівського вірша, містили глибинну суть, осягнути яку прагнув кожен. За його словами, через знання самої себе людина може пізнати усе суще, тобто осягнути найвищу суть, пізнати свою природу, стати щасливою. Бажаю учасникам успішної роботи, цікавих виступів, щоб наступний 2023 рік пройшов у піднесеній науковій атмосфері на мирній українській землі», – відзначив давній партнер університету, очільник Малої академії наук України Станіслав Довгий.
За словами першого заступника голови Полтавської обласної ради Олександра Лемешка, важливу роль науковців країни у дослідженні спадщини славетного українського філософа, глибиною помислів якого захоплювався увесь світ, важко переоцінити: «Не дивлячись ні на що, наукове та культурне життя Полтавщини продовжується, пов’язане з такими славетними іменами. Феномен Сковороди важко перевершити, адже, незважаючи, що вже пройшло багато століть, ідеї, закладені видатним філософом і педагогом не втрачають своєї актуальності».
Під час пленарного засідання конференції ґрунтовними науковими дослідженнями у сфері дослідження літературної та педагогічної спадщини, трактування основних постулатів філософських погляд Григорія Савовича Сковороди, переосмислення його «філософії серця» в контексті повномасштабної війни в Україні поділилися доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й.Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Володимир Прокопенко («Філософський символізм Григорія Сковороди»), доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва Назіп Хамітов («Діалоговий характер філософії Григорія Сковороди і сучасні дискусії у науці, освіті, культурі»), доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України Сергій Максименко («Історико-психологічні координати функціонування особистості в умовах війни в контексті «філософії серця» Григорія Сковороди»), кандидат філософських наук, доцент кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Віктор Чернишов («Григорій Сковорода: між поезією, філософією та богослов’ям»). Роботу пленарного засідання модерувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Денисовець.
Особливий інтерес академічної наукової спільноти викликала презентація науково-освітнього порталу «Григорій Сковорода», підготовлена науковим співробітником Малої академії наук України, доктором філософських наук Максимом Гальченком. Науковець лаконічно охарактеризував мету, цілі та можливості порталу, створеного задля увіковічнення імені славетного діяча, внесення його творів до історичної та культурної спадщини ЮНЕСКО. Натхненником та ініціатором унікального порталу став доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України, член президії Національної академії наук України, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий. Усі рукописи видатного українця зберігаються у цифрових архівах, тому наші сучасники та нащадки матимуть змогу знайомитися з його педагогічними ідеями та філософськими поглядами й надалі.
Серед розробників порталу – Центр ЮНЕСКО «Мала академія наук України», Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут обдарованої дитини НАПН України. До команди проєкту увійшли: ініціатор та керівник – Станіслав Довгий, академік НАН України; автор концепції та архітектури порталу – сковородознавець Олександр Шокало; науковий керівник робіт – кандидат філологічних наук, літературознавець Сергій Гальченко; головний менеджер проєкту – доктор філософських наук Максим Гальченко, відповідальні за напрямами – Ольга Красноухова та Олександр Древаль.
Структура порталу містить наступні змістові блоки – «Головна», «Новини», «Спадщина», «Сковородинство (Морально-світоглядне вчення Сковороди в сьогоденні»), «Пізнай себе (Всеукраїнські Сковородинські навчання)», «Сковородине коло (Життєві шляхи Г.С. Сковороди)».
Робота конференції відбувалась у форматі секційних засідань, де вчені провідних закладів вищої освіти України, Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України презентували власні наукові напрацювання у п’яти тематичних напрямках:
- «Переосмислення філософських ідей Григорія Сковороди в умовах війни в Україні» (модератор – кандидатка філолософських наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Вощенко);
- «Педагогічна спадщина Григорія Сковороди» (модератор – доктор психологічних наук, професор, завідувачка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Яланська);
- «Літературна творчість «українського Сократа» в сучасному дискурсі» (модератор – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Чередник);
- «Життєвий та творчий шлях Григорія Сковороди: краєзнавчі аспекти» (модератор – доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій);
- «Григорій Сковорода в сучасному мистецтві» (модератор – кандидатка мистецтвознавства, завідувачка кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкиня Міжнародної асоціації критиків та мистецтвознавців (АІСА), членкиня Міжнародної Академії кераміки (ІСА) Тетяна Зіненко).
За підсумками роботи конференції усі учасники отримали сертифікати.
Нагадаємо, у політехніці відкрили виставку про життя і творчість Григорія Сковороди, передану зі штаб-квартири ЮНЕСКО, та нагородили переможців конкурсу соціальної реклами «Не шукай щастя за морями» для школярів.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
