Упродовж 17-19 березня на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулась підсумкова науково-практична конференція II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Екологія», у якій взяли участь 68 студентів з 52 провідних українських закладів вищої освіти.
За результатами конкурсу наукова робота студентки групи 301-СЕ Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмили Билим та студента Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» Віталія Касіча «Відновлення відходів гірничорудного виробництва у будівельній індустрії» (наукові керівники – кандидат технічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Полтавської політехніки Оксана Ілляш, кандидат технічних наук, доцент ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Олексій Повзун) отримала диплом I ступеня у секції «Відходи збагачення».
Актуальність обраної тематики студентка Полтавської політехніки Людмила Билим вбачає у пошуку шляхів розв’язання проблем негативного впливу відходів збагачення залізної руди на земні надра, повітряний та водний басейни, земну поверхню, флору, фауну.
«Екологічний збиток величезних мас мінеральних відходів очевидний: вони займають великі площі, спотворюють ландшафти, забруднюють навколишнє середовище. Хвостосховища щороку доповнюються дрібними відходами мокрої магнітної сепарації (що на сьогодні є основною), а ємності вже обмежені, і, природно, потрібне екстрене розв'язання питання відновлення відходів. збагачення залізистих кварцитів (хвостів). На мою думку, обрана нами тематика розробки і дослідження способів відновлення хвостів стане в нагоді екологам», – говорить співаторка наукового дослідження.
У роботі автори проаналізували екологічні небезпеки, обумовлені дією відходів збагачення залізистих кварцитів, розглянули існуючі на сьогодні способи відновлення відходів збагачення, провели ґрунтовне дослідження відходів підприємств на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу за стадіями їхнього збагачення та здійснили розробку складу газобетону на основі хвостів збагачення Південного та Інгулецького гірничо-збагачувальних комбінатів.
Наукове дослідження студента групи 201-НТ Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Артема Сосніна та студентки Національного університету «Львівська політехніка» Христини Фітяк «Використання альтернативних джерел енергії на прикладі вітроелектростанції в м. Старий Самбір» (наукові керівники – професор, завідувач кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Полтавської політехніки Юрій Голік, доцент Національного університету «Львівська політехніка» Олена Попович) відзначили дипломом III ступеня у секції «Вітроенергетика».
За словами співавтора наукового дослідження з вітроенергетики студента Артема Сосніна, забезпечення екологічної та енергетичної безпеки держави є пріоритетним завданням, вирішення якої важливе для всього суспільства. Метою наукової роботи стало дослідження впливу вітроелектростанцій на стан здоров’я людини та навколишнє середовище, виявлення недоліків та складання плану заходів щодо їхньої ліквідації, віднаходження способів вирішення проблем, що можуть виникати під час експлуатації вітроелектростанцій, визначення параметрів вітроенергетичних установок різної проектної потужності, наукове обґрунтування доцільності одержання вітрової енергії, класифікації вітроустановок за параметрами і призначенням, правове регулювання вітроенергетики у світі та Україні, моніторинг використання вітроенергетики в світі за останнє десятиліття. Об’єктом дослідження стали вітрові ресурси в Старосамбірському районі Львівської області.
«Для підвищення продуктивності праці головне значення має механізація і автоматизація виробничих процесів, проте переважна більшість технічних засобів механізації і автоматизації має електричну основу. Задля попередження енергетичного голодування та підтримування енергетичного достатку слід використовувати джерела електроенергії, які чинять мізерний негативний вплив на навколишнє середовище, відносно використання інших джерел, та мають здатність відновлюватись і ніколи не закінчуватись. Це так звані альтернативні джерела енергії – енергія сонця, вітру. Нашим дослідженням хочемо вкотре привернути увагу до гострих проблем ресурсного голоду, у планах – продовжувати роботу над обраною тематикою», – прокоментував Артем Соснін.
Провідні екологи, науковці та члени галузевої конкурсної комісії відзначають високий рівень підготовки та презентації студентських наукових робіт, детальний аналіз використаних даних та перспективність розробок обраного профілю.
Галузева конкурсна комісія здійснювала оцінювання, представлення та захисту наукових студентських робіт за наступними критеріями:
- наявність публікацій (0-15 балів);
- наукова новизна (0-10 балів);
- Наявність впровадження (0-15 балів);
- якість зробленої доповіді (0-10 балів);
- якість оформлення роботи (0-5 балів);
- демонстраційний матеріал (0-10 балів);
- особистий внесок (0-10 балів);
- якість відповідей на питання (0-15 балів);
- актуальність теми (0-10 балів).
Повний список переможців і збірник наукових тез та матеріалів науково-практичної конференції Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Екологія» оприлюднено у спеціальному розділі на офіційному сайті національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Минулого року троє студентів політехніки здобули дипломи переможців.
Напередодні Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища (Дня еколога) спільна наукова робота студентів Національного університету імені Юрія Кондратюка та Південного-західного університету Цзяотун (Китай) про вплив викидів теплоелектроцентралей посіла перше місце у міжнародному конкурсі в номінації «Екологія».
Вітаємо переможців і пишаємося досягненнями! Бажаємо невичерпного заряду життєвої енергії, наукового ентузіазму та нових наукових перемог!
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
