У більшості європейських країн англійська мова є другою державною мовою, а 9 березня 2021 року секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов виступив за двомовність України і підкреслив необхідність широкого використання англійської мови.
«І я ще раз наголошую: знання молоддю англійської мови є запорукою незалежності нашої держави. Англійська мова має використовуватися з дитячого садочка, в школі, і її не треба «навчати» – її треба знати», – зазначив Олексій Данілов.
В епоху тотальної цифровізації та повсякденної онлайн-комунікації, англійська мова набуває все більшого значення. Тому 23 квітня відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене Дню англійської мови.
«1500 років тому англійську мову використовувати лише 3 племені, а на сьогоднішній вона є офіційною або має особливий статус у щонайменше 75 країнах з загальною чисельністю населення в більш ніж 2 мільярди людей. Саме англійську як іноземну мову вивчає найбільша кількість людей у світі – від 250 до 350 мільйонів людей, найбільша кількість друкованої продукції у світі видається англійською мовою, саме на основі англійської науковцями створено найбільшу кількість спрощених мов. Англійська також належить до мов з найбільшим словниковим запасом. Так, Оксфордський словник англійської мови нараховує близько 600 тисяч слів, серед них велика частка архаїчних слів та величезний об’єм технічних термінів. Тому під час чергового засідання студентського наукового гуртка ми вирішили розглянути історію становлення англійської мови, запозичення з інших мов, історію міжнародного Дня англійської мови та його значення та цікаві й пізнавальні факти», – говорить керівник гуртка – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.
«Засідання гуртка присвятили історії англійської мови. Зокрема, розглянули 4 стадії розвитку англійської мови за останні 1500 років – давньоанглійську або англосаксонську, корені якої відносять до діалектів поселенців (ютів, саксів, англів і фризів), що захопили територію сучасно Англії; середньоанглійську (1050–1550), що перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в 1066 році) та церковної латини; ранню сучасну англійську (1550–1700), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської; пізню сучасну англійську (починаючи з 1700), виявили ключові лексичні та граматичні відмінності між англійською мовою різних періодів. Ми розглянули систему голосних та дифтонгів староанглійської мови, палаталізацію приголосних, флективну будову, вільний порядок слів, морфологічну диференціацію частин мови, систему ключових словотворчих афіксів», – говорить учасник гуртка, студент-перекладач Дмитро Хоменко.
«Темою моєї доповіді були запозичення в англійській мові, адже запозичені слова, пронизують всю англійську мову. В ході англійської історії тисячі і тисячі слів переходили з однієї мови в іншу, в основному, через постійні навали загарбників. Кожен народ, який вторгався з зовнішніх земель, приносив в країну свою мову, діалекти і звичаї. Це призвело до того, що лексичний склад англійської мови в основному давньогерманський, із незначними кельтськими та латинськими запозиченнями, а вже після завоювання Англії Данією у 1017 році англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою. На сьогоднішній день словниковий склад англійської на чверть складається із латинських запозичень, далі йде найбільша кількість запозичень з латинської, скандинавської та французької мов. Проте, багато інших мов (кельтська, грецька, російська, італійська, іспанська, арабська) також сприяли розвитку словникового запасу англійської мови», – коментує інша учасниця гуртка, студентка 2 курсу спеціальності «035 Філологія» Ілона Шульга.
Студентка групи 201-ГФ Єлизавета Ткаченко виступила з доповіддю про вплив Уільяма Шекспіра на англійську мову, адже письменник відіграв важливу роль у формуванні сучасної англійської і допоміг їй стати світовою мовою. Так, Самуель Джонсон, який уклав перший великий словник, брав за основу твори Шекспіра частіше, ніж будь-якого іншого письменника. Три тисячі нових слів та виразів уперше з'явилися саме у друкованих п'єсах Шекспіра. Крім того, Шекспір першим запропонував нові структури й граматичні форми, зокрема: вірші без рими, найвищий ступінь порівняння і сполучення існуючих слів у нові, як-от, наприклад, слово bloodstained (скривавлений). Саме його твори допомогли стандартизувати англійську орфографію і граматику.
Інша учасниця гуртка – другокурсниця Яна Харченко, поділилася цікавинками, які стосуються англійської мови, наприклад, фактами про те, що англійська містить більше слів, ніж будь-яка інша мова світу, вона щороку поповнюється на 4000 нових слів, слово «pronunciation» («вимова») є англійським словом, яке найчастіше вимовляють неправильно, в США немає офіційної державної мови а словниковий запас середньостатистичного носія мови налічує 20000-30000 слів.
І, насамкінець, студентка-філологиня Катерина Почтакова підготувала доповідь про історію виникнення міжнародного Дня англійської мови та традиції його святкування, найкращою з яких є вивчення цієї чудової мови.
Міжнародний день англійської мови або День англійської мови в ООН – свято, що відзначається щорічно 23 квітня і було засноване ООН у 2010 році «для святкування багатомовності та культурного різноманіття, а також для сприяння рівномірному використанню усіх шести офіційних мов ООН». Саме цей день було обрано не випадково, адже 23 квітня у англомовному світі відзначається день народження та день смерті Уїльяма Шекспіра.
Раніше, гуманітарний факультет отримав освітній грант на мовний клуб, викладач університету взяла участь у програмі академічного обміну у США, а Міжнародний день рідної мови відзначили у науково-мистецькому форматі.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
