Протягом двох тижнів група українських та польських студентів опанувала нові навички у туристичному осередку у Підкарпатському воєводстві Рудавка Риманівська (польською — Rudawka Rymanowska).
Студентка групи 301-ГЗ факультету фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніки імені Юрія Кондратюка» Ілона Денисенко, студентка групи 201-ГЗ факультету фізичної культури та спорту Тетяна Ємченко, а також випускниця Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Ольга Шапочка увійшли до групи молодіжних лідерів і студентів полтавських університетів, які вирушили закордон у рамках проєкту «Станьмо суспільними журналістами» за програмою Erasmus+.
Учасники вивчали суспільний лад польських громад, здобували практичний досвід і навчилися мистецтву репортажу, виконували завдання, готували індивідуальні творчі роботи, відвідували уроки польської мови, проявляли всю свою емоційність та творчі здібності на уроках акторської майстерності.
Своє знайомство із Польщею учасники розпочали з Царинської полонини (польською — Połonina Caryńska), на території Бещадського національного парку, в межах заповідника «Східні Карпати», де ознайомилися з природою і тваринним світом Польщі. Продовженням маршруту став Сянокський замок, побудований у XVI столітті та експозиція Історичного музею, розташованого всередині.
«Ми відвідали господарство Інституту зоотехніки в Оджеховій (польською — Ojechów), яке має понад 1 000 корів, 100 коней та кіз, 1 400 гектарів землі. Завдяки спільному польсько-українському проєкту, який підтримав Євросоюз, Інститут відновив породу коня гуцульського, який був виведений українцями і довгий час служив гуцулам, які мешкали в Карпатах. Гуцульський кінь належить до світового генофонду. В 1979 році ця порода отримала статус реліктової і була взята під охорону. Зараз гуцульський кінь використовується для туристичних походів в горах. За кошти проєктів міжнародної співпраці було збудовано декілька стаєнь, манеж, а також створені нові кінні маршрути. Господарство має фінансування від держави, яке покриває лише 20% усіх витрат. Інші 80% — завдяки розведенню гуцульських коней, збуту молока від корів симентальської породи. Також в господарстві працює біоелектростанція. Інститут зоотехніки має тісні зв’язки з конезаводами в Україні. Ця поїздка була дуже цікавою для нас, особливо коли нам надали змогу проїхатися на возі та особисто спробувати осідлати коня. Атмосфера та хвилювання кожного з нас передавалися як іншим учасникам проєкту, так і коням. Неймовірні емоції та найщиріші почуття є на всіх фотографіях з кіньми», – поділилася студентка факультету фізичної культури та спорту Полтавської політехніки Тетяна Ємченко.
Приємні спогади залишили зустрічі з очільниками громад. Під час зустрічі з головою міста Новий Жмігруд (польською — Nowy Żmigrud) Грегошом Барою дізналися чимало корисної інформації – скільки становить річний бюджет і населення міста, чим живе громада, розглянули багато різних дискусійних питань для України та Польщі. На зустрічі з головою гміни Ленжини Грегошом Шабарутом обговорили урядовий проєкт «Чиста енергія», який фінансує термомодернізацію приватних будинків та заміну старих котлів, в яких мешканці спалювали навіть гуму та пластик. Окрім цього, у Польщі діє спеціальна програма, яка заохочує встановлювати сонячні електростанції в приватних будинках. Пан Грегош продемонстрував додаток, який моніторить споживання електричної енергії окремими будинками. Рандомно обраний будинок споживав 90% енергії від сонця і лише 10% від загальної мережі. Гміна має 10 тисяч мешканців, річний бюджет – 50 млн злотих. Зараз впроваджуються європейський проект встановлення широкосмугового інтернету, бо в гірській місцевості ще досі була проблема з доступом до мережі.
Окрім формування нових навичок в учасників, проєкт «Станьмо суспільними журналістами» сприяв інтеграції української і польської культур, нетворкінгу та розвитку дружніх зв’язків між студентами обох країн. Усі учасники молодіжного обміну отримали сертифікати міжнародного зразка YouthPass.
Спільний проєкт громадських організацій: Полтавська філія Суспільної служби України та Stowarzyszenie sympatyków III LO im. Stefana Batorego реалізується у рамках програми міжнародних обмінів Erasmus+, яка надає широкі можливості студентам, викладачам та науковцям країн-членів Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії та Туреччини навчатися, проходити стажування чи викладати в партнерській країні.
Наприкінці минулого року науковці, викладачі та студенти Полтавської політехніки поділилися досвідом участі у програмах академічної мобільності, а майбутні реабілітологи і художники взяли участь у польсько-українському освітньому проєкті.
Фото зі сторінки ГО «Полтавська філія Суспільної служби України».
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
