На базі Навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за всебічного сприяння та підтримки ректора університету, професора Володимира Онищенка розпочав діяльність сучасний Навчальний центр 3-D моделювання та друку. Нещодавно його база поповнилася сучасною моделлю 3-D принтера, подарованою відомою нафтогазосервісною компанією Weatherford з нагоди 90-річчя Полтавської політехніки. У рамках співпраці з компанією студенти Полтавської політехніки проходять фахову практику на виробничій базі українського представництва «Weatherford Україна», знайомляться з інноваційними технологіями та отримують цінний практичний досвід.
Спільні навчально-наукові проекти, що реалізуються керівництвом Полтавської політехніки та фахівцями ТОВ «Weatherford Україна», роблять вагомий внесок в підготовку майбутніх спеціалістів нафтогазової галузі та розвиток молодіжної науки.
Навчальний центр 3-D моделювання та друку, створений з метою поширення сучасних методів 3D-моделювання та 3D-друку та підвищення якості підготовки фахівців нафтогазового комплексу України знаходиться у лабораторії Навчально-наукового інституту нафти і газу. Викладачі, студенти та аспіранти Полтавської політехніки мають можливість скористатись відповідним програмним забезпеченням, моделювати та друкувати власні наукові роботи.
За словами кандидата геологічних наук, в.о. директора Навчально-наукового інституту нафти і газу Наталії Макєєвої, студенти, випробовуючи нове обладнання, зможуть отримати безцінний досвід, та оцінити принади 3D-технологій з практичної точки зору. З їхньою допомогою успішно реалізуються студентські авторські проєкти, друк практичних завдань, розвиток творчих здібностей і навичок. Адже, на папері або комп'ютері вади моделі помітити складно, а створюючи макет або яку-небудь деталь, змоделювавши її на комп'ютері в 3D-програмі, вже через невеликий проміжок часу можна тримати її в руках.
Студенти кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» вже приступили до виконання власних розробок та використовують інноваційні технології у навчанні. Вже не один макет та прототип бурового обладнання виготовлений в лабораторії 3D друку, студенти працюють над створенням тривимірних моделей, використовуючи відповідне програмне забезпечення та в дистанційному форматі діляться досвідом та навиками.
Раніше 3D-друк застосовували у процесі розробки прототипів та прискорення проєктувальних і прототипних операцій, заощаджуючих час і гроші. З появою нових методів і видів сировини 3D-друк почали застосовувати у виробництві компонентів і готової продукції в різних секторах економіки, включаючи аерокосмічну, авіаційну та автомобільну промисловість, будівництво, промисловий дизайн, медичні вироби і сферу оборони. 3D-друк використовується також для створення споживчих товарів: одягу, взуття, ювелірних виробів, окулярів та їжі. Компаніям у цих галузях 3D-друк дозволяє виготовляти невелику кількість товарів за низькими цінами. Це робить 3D-друк привабливим для тих, хто працює з дрібносерійним виробництвом. У багатьох випадках 3D-друк скорочує для компанії як час, так і вартість виробництва.
Дуже показовим є приклад світового бурового гіганта Halliburton, який застосував тривимірний друк при власному виробництві бурових станків, такий підхід забезпечив економію у конкретному випадку 50% часу та приблизно 500 тис. доларів. Активну позицію щодо застосування технологій 3D друку зайняла компанія Shell, особливо її нафтогазовий підрозділ. Справа в тім, що розташовані на шельфі або віддалених районах бурові установки часом чекають на запасні частини на протязі місяців, а використання тривимірного друку дозволяє локалізувати виробництво та оптимізувати ремонтні кампанії. Це позбавляє залежності від сторонніх компаній, а також необхідності доставляти деталі з інших країн. Крім того, чим більше деталей можна виготовити власними силами, тим кращі процеси інвентаризації компанії.
British Petroleum вважає 3D-друк як одну з технологій, які найбільше вплинуть на нафтогазовий сектор у найближчі роки, поряд зі штучним інтелектом, блокчейном, автономними транспортними засобами та альтернативні джерела енергії.
Нещодавно матеріально-технічна база університету поповнилася ще однією інноваційною науково-освітньою локацією – «Cyber Robo Lab». На її базі вже провели практичний вебінар з робототехніки для викладачів Полтавщини.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
