Студенти кафедри образотворчого мистецтва факультету філології, психології та педагогіки відвідали майстер-клас з писанкарства від художника й кобзаря, дослідника українського народного мистецтва, народної архітектури та споконвічних українських традицій, кандидата архітектури, доцента кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Назара Божинського. Захід ініціювало активне студентство факультету філології, психології та педагогіки, ініціативну групу очолила студентка групи 301-АОП кафедри образотворчого мистецтва Руслана Бородай, і самі студенти взяли активну участь у підготовці майстер-класу.
Вміння розписувати писанки вважається особливим видом мистецтва. За словами Назара Божинського, писанкарство не потребує додаткових фахових навичок, необхідні лише особистісні якості, адже при наявності посидючості, старанності та терплячості навіть маленька дитина може створити писанку-шедевр. Також цей процес потребує чистих помислів, відкритої душі та авторської фантазії.
На базі одного з унікальних мистецьких просторів – Центру сучасного мистецтва Полтавської політехніки – майбутні художники навчалися виготовляти великодні писанки, опановуючи різноманітні техніки, збагачуючи власні знання про регіональні особливості писанкарства в кольорі та стилістиці різних регіонів України.
«Здавна на яйцях наші предки закодовували побажання на рік подібно до того, як ми зараз пишемо плани на певний термін чи листи у майбутнє. Кожний символ та колір на писанці має певне значення. До прикладу, «грабельки» означали побажання дощу, крапки – гарного врожаю, безконечники у вигляді хвильок чи зигзагів – довголіття, зірки – енергії. Зелений колір на писанках символізує життя, ріст, розвиток, жовтий – сонце, коричневий – землю, червоний або вишневий – любов, красу та жіночність. Писанки писали не тільки до Великодня, а й від Нового року до сонцестояння. Вважалося, що разом з сонцем прибуває й енергія, яка допомагає втілювати у реальність усі побажання», – розповів автор майстер-класу, доцент кафедри образотворчого мистецтва Назар Божинський, демонструючи студентській молоді зразки народних орнаментів.
Під час ознайомчої міні-лекції митець пригадав різні курйозні випадки, що траплялися з його студентами, коли вони бралися за писачок, щоб втілити власні творчі задуми у орнаментах та кольорах.
«Розписувати можна як повне, так і видуте яйце. Для видування білка і жовтка можна використовувати різні техніки. Проте пам’ятаємо головне – перед тим, як видувати яйце, його необхідно помити. Після цього олівцем позначаємо хрестиком місця, де необхідно зробити дірочку, таку мітку ставимо з гострого та тупого кінців яйця. Далі на місці хрестиків готуємо дві дірки, вони не мають бути надто великими. За допомогою повітря видуваємо білок і жовток, робимо це з тупого кінця.
Сам процес писання займає значну кількість часу, проте не раджу вам створювати на яйці якийсь ескіз, краще просто обдумайте свій орнамент і починайте роботу над його перенесенням на майбутню писанку. На цього етапі нам знадобиться писачок, прочищалочка до нього та шматок воску або воскова свічка. Віск у процесі роботи стає чорним та закопченим. Так і має бути. Чим чорніший віск, тим краще його видно на яйці.
Запалюємо свічку та нагріваємо писачок, далі наповнюємо писачок воском. Для цього підносимо до інструменту шматочок воску. Під дією температури він плавиться і наповнює колбочку писачка. Далі у процесі роботи такі дії необхідно буде повторювати час від часу. Рухати можна або писачок, або саме яйце. Утім інструмент завжди має знаходиться зверху. Дехто пише до себе, дехто – від себе. Це на власний розсуд. Час від часу писачок слід прочищати. Це робиться знизу в той момент, коли він гарячий», – коментує власні дії учасникам митець. На очах студентів, працюючи разом з ними, Назар Божинський створив авторську писанку, при оформленні якої використав одну з найпопулярніших технік розпису.
Студенти також спробували працювати з писачком, нагріваючи віск при полум’ї свічки та використовуючи у процесі творення писанок переважно природні барви.
Після нанесення гарячим воском орнаменту на яйця учасники взялися за оцет та природні барвники, щоб закріпити отриманий результат. Спершу необхідно занурити яйце в оцет та покрутити в розчині за допомогою ложки. Це необхідно для того, аби знежирити поверхню яйця, інакше залишаться непрофарбовані ділянки. Порядок фарб при розписі яєць визначається за принципом – від світлого до темного: жовтий, помаранчевий, червоний або зелений, синій, вишневий, фіолетовий, коричневий, чорний. І на завершення необхідно потримати збоку від вогню майже готову писанку, час від часу протираючи її папером.
Уперше у професійному житті розписувала писанки завідувачка кафедри образотворчого мистецтва, кандидатка мистецтвознавства Тетяна Зіненко, яка поділилася власними приємними враженнями: «Магія творіння писанок напередодні Великодня дійсно заворожує та надихає на добрі, світлі вчинки. Погоджуюся, що процес писання потребує наполегливості, тоді результат вражатиме своєю оригінальністю. Від імені студентів та від себе особисто висловлюю слова щирої вдячності за проведений автентичний майстер-клас з писанкарства та надану можливість власноруч створити це пасхальне диво».
Майбутні професійні митці говорять, що завдяки такому чудовому дійству в стінах класичного університету вдалося в повній мірі відчути сакральність цього, без перебільшення, священного процесу.
Готові великодні обереги талановиті студенти Полтавської політехніки забрали, щоб подарувати рідним і друзям, створивши неповторну святкову атмосферу.
Нагадаємо, раніше у Центрі сучасного мистецтва Полтавської політехніки діяла виставка-перформанс художника і кобзаря Назара Божинського «ПозаЧасовість», відбулася презентація творчого мініпроєкту Макса Вітика та успішно пройшла персональна виставка студентки Валерії Носик.
Нещодавно у Центрі сучасного мистецтва Полтавської політехніки художник Микола Маценко популяризував Малевича і провів майстер-клас з відтворення Чорного Квадрату, відкрилась персональна виставка відомого українського художника «Тістол -Крим», а творці айдентики «Мазепа-фесту» відкрили спільну виставку у Миргороді.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
