Науковці та студенти гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відзначили Всесвітній день книги та авторського права (World Book and Copyright Day), де презентували цікаві доповіді з історії книгодрукування та поділилися враженнями після прочитання шедеврів зарубіжної класики.
«Символічно день 23 квітня був обраний Всесвітнім днем книги та авторського права завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, проводити зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо.
Деякі країни напередодні цієї знаменної дати видають окремим тиражем одне з найпопулярніших літературних видань і роздають його безкоштовно усім бажаючим. В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки, до речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом безперервного читання «Дон Кіхота», читці змінюють один одного упродовж 48 годин», – прокоментувала викладачка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Світлана Мангура.
Студенти першого-другого та четвертого курсів гуманітарного факультету Микола Бочкар, Тетяна Білоконь, Аліна Коломієць, Ольга Єремченко та Діана Аббасова під керівництвом викладачів германської філології та перекладу – докторки філологічних наук, професорки Тетяни Кушнірової, кандидатки філологічних наук, доцентки Анни Павельєвої та викладачки Світлани Мангури підготували наукові доповіді про історію друкарства, копірайтинг, проаналізували десять найкращих книг усіх часів та народів, дослідили історію виникнення та традиції святкування Всесвітнього дня книги та авторського права. Студент Андрій Бовсунівський підготував виступ «Від синдрому Мюнхаузена да плюшкінізму», тематика якого стосувалася хвороб, названих на честь героїв відомих літературних книг, особистими враженнями від трьох найулюбленіших літературних творів охоче поділилися майбутні бакалаври.
«Студенти четвертого курсу вже прослухали ґрунтовний курс світової літератури, тому готували виступи на складніші теми, наприклад, присвячені сучасним суперечливим автора та їхнім літературним шедеврам, досліджували підлітковий роман «Крадійка книжок» австралійського письменника Маркуса Френка Зузака, роман американської письменниці Гарпер Лі «Убити пересмішника», за який авторка була удостоєна Пулітцерівської премії чи відомий та непростий для сприйняття читачам роман Ентоні Берджеса «Механічний апельсин», опублікований ще у 1962 році. Вищевказані книги викликали бурхливу літературну дискусію між студентами, які проводили паралелі із зображеними подіями та фактами сучасного світу. Предметом обговорення також стали «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» Фанні Флег, сімейна сага-трилогія Джона Голсуорті «Сага про Форсайтів», відзначена Нобелівською премією з літератури, дебютний роман Діани Сеттерфілд «Тринадцята казка», «Га́ррі По́ттер і Смертельні реліквії» Дж. К. Ролінґ», – прокоментувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.
«Першокурсники поглиблено вивчали творчу спадщину засновника детективу, одного із провідних представників американського романтизму Едгара Аллана По, відомого своїми макабричними (в стилі жахів) і містичними оповіданнями, якого шанують за внесок у народження жанру наукової фантастики. Автор був першим відомим американським письменником, що намагався заробляти винятково творчістю, тому упродовж життя По потерпав від матеріальної скрути, а його твори не були адекватно оцінені сучасниками», – говорить докторка філологічних наук, професорка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Тетяна Кушнірова.
За словами студента-другокурсника Андрія Бовсунівського, книга робить кожну мить життя людини неповторною, завдяки їй людина пізнає світ, саму себе, знайомиться зі своїми славетними попередниками, набуває корисного досвіду і необхідних практичних навичок: «Персонаж ніколи не зрадить і нікуди не піде, він залишається з нами протягом усього життя, а задоволення, отримане від читання улюбленого роману, повісті чи оповідання ні з чим не порівняти. Людина, яка здогадалася довіряти пергаменту свої найпотаємніші думки й фантазії, зробила власним нащадкам безцінний подарунок. Значення книг для формування світогляду майбутнього перекладача важко переоцінити, тож я із задоволенням готував доповідь для студентського наукового круглого столу, присвяченого Всесвітньому дню книги та авторського права».
Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ, – переконані майбутні фахівці з перекладу.
Початкова ідея відзначення 23 квітня як Всесвітнього дня книги та авторського права належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім – 23 квітня, у день його смерті.
У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо. Історично склалося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 року, але на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія – юліанським. Тому вийшла певні колізія – Сервантес фактично помер на 10 днів раніше за Шекспіра.
Всесвітній день книги та авторського права офіційно проголосили 15 листопада 1995 року на 28-й сесії ЮНЕСКО, таке рішення прийняли з просвітницькою метою, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва. У резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.
Своєрідною «родзинкою» свята залишається щорічна традиція вибору Всесвітньої столиці книги, такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван. Вибір книжкових столиць – це частина зусиль ЮНЕСКО з популяризації книг і читання.
Науково-педагогічні працівники та студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» активно долучаються до відзначення знаменних дат, пов’язаних з науковою, літературною, мистецькою, соціокультурною сферами людського життя.
Раніше студенти-перекладачі здобули два дипломи призерів наукового конкурсу, дослідивши особливості перекладу відеоігр і нормативно-правових актів, а викладачі-філологи обговорили найпопулярніші практичні кейси вивчення мов.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
