Учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої долучилися до проведення Університетського тижня гуманітарного факультету та провели засідання, на якому досліджували фразеологічне багатство мови творів славетного земляка Миколи Гоголя. До дослідження питань прикладної лінгвістики, теорії та практики перекладу, мовознавства, літературознавства та світової літератури залучають також першокурсників та учнів Полтавського наукового ліцею №3.
До речі, цього року за творчі роботи і популяризацію творів Микола Гоголя троє студентів стали лауреатами міської літературної премії.
«У 2021 році виповниться 190 років з дня першого виходу в друк повісті Миколи Васильовича Гоголя «Страшна помста», яка по праву вважається вершиною ранньої творчості письменника. У зв’язку зі знаменною подією світ побачили нові наукові розвідки, присвячені аналізу повісті відомого земляка, тому засідання нашого наукового гуртка вирішили присвятити лексичним засобам створення мовної картини світу у повісті Миколи Гоголя «Страшна помста» – дослідити фразеологічні одиниці на трьох рівнях: генетичному, семантичному, рівні перекладу», – прокоментувала керівниця гуртка Анна Павельєва.
Для повістей Миколи Гоголя характерний особливий стиль оповіді автора та оповідачів – пасічника Рудого Панька та діда Хоми Григоровича, мовлення яких насичене просторічними словами, народними висловами, фразеологізмами, що надають зображенню гоголівської образності і формують особливий стиль циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».
«Оскільки просторово-часова картина світу повісті «Страшна помста» відноситься до міфологічного хронотопу, віддаляючи таким чином описувані події у часі від читача і надаючи оповіді форму билини, художній час та художній простір у цьому творі невід’ємно пов’язані із мовою, оскільки міфологізація зображуваних подій на мовному рівні підсилюється значною кількістю фразеологічних одиниць», – продовжує науковиця.
«Дуже корисно було послухати про структурно-семантичний аналіз фразеологізмів в художньому тексті повісті Миколи Васильовича Гоголя «Страшна помста» та способи їх передачі на англійську мову (на матеріалі перекладу Р. Півера та Л. Волохонської). Вперше побувала на такому заході, дізналася для себе чимало цікавого», – поділилася студентка-першокурсниця спеціальності 035 «Філологія» гуманітарного факультету Аміна Алхатіб.
«Фразеологія як наука все ще проходить процес становлення, тому надзвичайно важливо проводити наукові дослідження саме у цій галузі мовознавства. Учасники наукового гуртка розглянули фразеологічні одиниці у повісті «Страшна помста» на генетичному рівні, які можна умовно розподілити за конотацією на 3 великі групи: 1) просторічні та розмовно-експресивні вислови (які, в свою чергу, діляться на такі, що походять з побутового життя; народної творчості; з історичних реалій; з перекладів іншомовних фразеологізмів) – 43% або 20 од.; 2) фразеологізми з демонологічними лексемами у складі – 31% або 14 од.; 3) фразеологічні одиниці біблійно-євангельської семантики – 26% або 12 од.», – говорить Анна Павельєва.
Студенти також розглянули різновиди фразем на семантичному рівні (за класифікацією М. М. Шанського, а саме фразеологічні сполучення (35% або 16 од.); фразеологічні єдності (30 % або 14 од.); фразеологічні вислови (22 % або 10 од.) та фразеологічні зрощення (14 % або 6 од.).
Викладачі-філологи досліджували лексико-семантичні особливості фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», а студенти-перекладачі зацікавилися способами перекладу гоголівських фразеологізмів на англійську мову, адже в українському перекладознавстві проблема перекладу фразеологізмів майже не досліджена.
«Хоча теоретичний аспект перекладу фразем (спираючись на роботи В. В. Виноградова, О. І. Федорова, О. В. Куніна та ін.), а саме види фразеологізмів і способи їх перекладу розглядалися Т. В. Новіковою, особливості використання фразеологізмів у текстах Миколи Гоголя та їх українські відповідники стали предметом дослідження у науковій розвідці Людмили Корнєвої та Любові Сологуб.
Окремі аспекти перекладу повістей першого гоголівського циклу були висвітлені в дисертації Шолохової А. С., на сьогоднішній день немає ані всебічного аналізу оригінальних фразеологічних одиниць в повістях Миколи Гоголя, ані досліджень способів їх перекладу на англійську мову, тож я намагаюсь зацікавити студентів саме у цьому напрямку досліджень.
Це вже третє засідання наукового гуртка, темою якого стали особливості перекладу ранньої прози Миколи Гоголя англійською мовою і, сподіваюсь, ми і надалі будемо аналізувати різні аспекти перекладу перших циклів письменника», – підбила підсумки керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
Під час одного із засідань учасники наукового гуртка «Філологія» дискутували про найжахливіший образ Гоголя.
Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
