2021-03-22

Учасники наукового гуртка проаналізували середньовічні документи та образ найвідомішого ірландського святого

Учасники наукового гуртка «Філологія» провели засідання, присвячене образу найвідомішого ірландського святого в англомовній культурі. Студенти обговорили середньовічні документи, епістолярну спадщину святого Патрика та поділилися цікавими фактами з життя легендарної постаті.

Учасники наукового гуртка проаналізували середньовічні документи та образ найвідомішого ірландського святого

Учасники наукового гуртка під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої обговорили особливості англомовної культури та літератури, трактування постаті одного з найулюбленіших ірландських  святих – святого Патрика, розглянули листи, приписувані йому.

«На сьогоднішній день збереглися і були оцифровані два  листи, написані святим Патріком власноруч. У одному із них – «Confession» міститься чимало інформації про його життя, що  підтверджує поширені міфи –  британське походження святого, а також той факт, що його привезли до Ірландії рабом. Особливий інтерес викликає згадка про сон, у якому якийсь ірландець кликав святого Патрика, що і спонукало останнього поїхати до Ірландії в якості місіонера. Саме цей сон був адаптований, перероблений та доповнений письменниками  пізніших епох та врешті перетворився на легенду про сон, у якому до Патрика говорив Бог, що сприяло формуванню того образу святого, який ми маємо сьогодні.  Тому сьогоднішнє  засідання  присвятили   образу цього святого у англомовній культурі та літературі, зокрема у середньовічних документах та епістолярній спадщині святого Патрика.

Саме цьому святому  дослідники приписують давньоірландське закляття невидимості féth faída, яке пов’язують з ірландськими язичницькими богами Туата-де-Даннан та яке в різних формах набуло поширення  в фольклорі,  ірландській національній літературі та  творчості сучасних письменників, таких, як Карен Марі Монінг», – прокоментувала керівник гуртка – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.

Майбутні перекладачі, студенти гуманітарного факультету Катерина Почтакова, Анна Нестеренко, Єлизавета Ткаченко, Яна Харченко, Дмитро Хоменко, Ілона Шульга підготували цікаві наукові доповіді про культурний та літературний образ святого Патрика та його вплив на культурну спадщину Ірландії, про історію, значення та традиції святкування головного ірландського свята – Дня святого Патрика.

«Під час засідання гуртка ми не лише розглянули історію та значення Дня святого Патріка, але й дізналися багато цікавого. Наприклад, Патрік був шотландцем чи валлійцем римського походження на ймення Мейвін Секкат, (пізніше він змінив своє ім’я), який у 16-річному  віці  був викрадений розбійниками, привезений до Ірландії у якості раба, де і звернувся до християнства та навіть став єпископом. Вважається, що він заснував в Ірландії близько шестиста   церков та шкіл,  охрестивши   понад   120000 ірландців», – розповіла  Катерина Почтакова, студентка II  курсу спеціальності 035 «Філологія».

За словами студента-другокурсника Дмитра Хоменка, з образом святого Патрика пов’язують чимало легенд, народних прикмет: «Виявляється у Сполучених Штатах Америки День святого Патрика відзначається ще з 1737 року (Бостон), а в Чикаго прийнято на честь цього святого фарбувати річку в зелений колір, який нині є символом цього свята, хоча спершу кольором, який асоціювався із Днем святого Патрика, був синій (аж до повстання 1798 року, під час якого ірландські солдати вдягнулися у зелену уніформу).

Офіційними символами свята стали трилисник, лепрекони та ірландські прапори, всім знайомий медіа-образ святого Патріка як людини, яка нібито вигнала усіх змій з острова Ірландії, хоча насправді цих плазунів там ніколи й не було».

День святого Патрика символізує прийняття християнства в Ірландії і є святом культурної спадщини Ірландії в цілому. Перше задокументоване святкування відбулося 17 березня 1631 року – в річницю смерті святого Патрика, який помер у V столітті нашої ери. Саме цей день проголосили   християнським святом ще на початку XVII століття, зараз воно відзначається католицькою, православною, англіканською, лютеранською церквами та церквою Ірландії.

Цього дня християни відвідують церковні служби, а урочистості включають паради та фестивалі, виконання кейлі – традиційних групових танців, популярних в Ірландії та Шотландії. Це не лише найбільше державне свято у Ірландії та Північній Ірландії, на острові Монтсеррат і в канадській провінції Ньюфаундленд та Лабрадор, воно широко відзначається ірландською діаспорою у Великобританії, США, Австралії, Новій Зеландії та Аргентині.

День святого Патрика став символом Ірландії, що святкується у більшій кількості країн в світі, ніж будь-яке інше національне свято, хоча  воно насамперед асоціюється із зеленим одягом і конюшиною, парадами і пивом, леприконами і золотом, воно має більш ніж  півторатисячну  історію, варту нашої   уваги.

Як зазначили учасники наукового гуртка, лінгвокультурологічні та соціолінгвістичні дослідження є важливим внеском у створення теоретичних засад сучасного перекладознавства та формування професійної компетенції перекладача-практика. Діяльність перекладача спрямована на подолання лінгвоетнічного  бар’єру, по обидві сторони якого комунікантів розділяє не лише відсутність спільної мови, але і те, що пов’язують з поняттям етносу: відмінності в культурах та національній психології, недостатня поінформованість у питаннях поточного життя чужої країни тощо. Безсумнівно, для майбутніх перекладачів англійської  мови не менш важливою, ніж вивчення іноземних мов, є обізнаність із історією.

На попередніх засіданнях  наукового гуртка студенти обговорили твори письменників – сучасних Нобелівських лауреатів, дослідили витоки популярності британських  письменників XX століття, аналізували повість Миколи Гоголя і досліджували способи її перекладу.

Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»