30 вересня, у Міжнародний день перекладача, на гуманітарному факультеті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулося перше засідання постійно діючого студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене особливостям перекладу рекламних повідомлень та слоганів.
Учасники гуртка під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої детальніше дізналися про семантичні еквіваленти, використовувані професійними перекладачами, що виражають основну ідею, коли – дієслова в імперативі. Студенти і викладачі обговорили в яких випадках залишають слоган без перекладу, чому перекладачі рекламних текстів нечасто вдаються до буквального або дослівного перекладу та які стилістичні прийоми використовують задля збереження образності оригінальної фрази у мові перекладу тощо.
Під час засідання здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів спробували на практиці перекласти лексичні повтори (анадиплосис, анафору, симплоку та епіфору), а постійна учасниця гуртка – студентка-магістрантка Марина Слюсаренко презентувала слухачам власне дослідження особливостей перекладу з англійської мови на українську відомих рекламних слоганів.
Тематика першого засідання вибрана юними науковцями невипадково, адже мистецтву перекладу рекламних матеріалів необхідно навчатися, вдосконалювати здобуті практичні навички. Реклама – це сполучення графічного елементу або фотозображення з вербальним текстом різної довжини: від короткого заголовка до розгорнутого основного тексту. Вербальна частина рекламного тексту має внутрішню структуру: як правило, це заголовок, основний рекламний текст і слоган. Масове виробництво товарів по всьому світу супроводжується рекламними кампаніями, основою яких є рекламні слогани – адже, яким би привабливим не було зображення товару, саме слоган покупці мимовільно запам’ятовують із рекламних роликів. У мовній привабливості «просунутого» бренду і полягають тонкощі професійного перекладу з мови оригіналу.
«Якщо мова йде про закордонні товари, то величезна відповідальність лягає саме на плечі перекладача, який, попри складності мов оригіналу та мови перекладу, має передати усю образність та лаконічність рекламного слогану, включаючи його культурні особливості. Відтак переклад слогану має бути оригінальним, легким для запам’ятовування та таким, що привертає увагу, для чого перекладачу необхідно вирішити ряд питань семантики та соціолінгвістики», – наголосила керівник гуртка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
За словами викладачки, наразі переклад реклами виділяють в окремий напрям діяльності професійного перекладача, що вимагає від фахівців-практиків ідеального знання стилістичних тонкощів і культурних нюансів української та англійської мов і розуміння психології споживача.
«Одна з основних особливостей перекладу рекламних текстів виражається у змістовному співвідношенні між оригіналом і перекладом, а також у передачі соціолінгвістичних аспектів перекладного тексту. Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і його форму, що часто носить компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов’язані зі специфікою мов (англійської або української). Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на твердження (антонімічний переклад), що у свою чергу також може мати зворотну функцію, можуть використовуватися такі прийоми, як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану дієслова з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їхніми семантичними еквівалентами тощо», – прокоментувала постійна учасниця гуртка, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Марина Слюсаренко.
Рекламні тексти та слогани надзвичайно рідко перекладаються дослівно, адже у більшості випадків дослівний переклад не дозволяє в повному об’ємі передати смисл, настрій та подачу. Одна і та сама фраза в перекладі на іншу мову може мати інші смислові відтінки, які змінюють її сприйняття покупцями.
Відтак перекладачеві важливо не лише перекласти текст, але й провести його соціолінгвістичну адаптацію або творчий переклад/транскреацію (transcreation), адже перекладач, по суті, заново створює смисл рекламного тексту, при цьому важливо, щоб перекладений текст передавав сенс і настрій. При цьому, якщо маркетологи використовують каламбури і гру слів, римування, співзвуччя окремих слів або подвійні смисли фраз, це значно ускладнює переклад рекламного слогану, адже у таких випадках 100% точний переклад стає неможливим.
«Цікаво було дізнатися про такий поширений перекладацький прийом, як «відсутність перекладу», який використовується під час перекладу реклами продуктів, які виконують виключно апелятивну функцію, наприклад, парфумів чи алкогольних напоїв. Своєрідним відкриттям для мене став той факт, що найпоширеніший спосіб перекладу – прямий переклад – слід використовувати обережно, тому що він менш за все враховує особливості культури мови перекладу», – поділилася студентка-другокурсниця гуманітарного факультету Олександра Даценко.
Отримані мовні кейси та практичні лайфхаки з перекладу учасники наукового гуртка неодмінно використають у своїй майбутній професійній діяльності та наукових дослідженнях рекламних кампаній відомих українських та світових брендів.
Раніше викладачка-філолог пройшла тренінг з медіаграмотності у Лейпцигу, а науковиця гуманітарного факультету вивчала нові техніки викладання польської мови.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
